ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18687/23
провадження № 1-кп/753/1955/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023105020001979 від 27.08.2023 р., за обвинуваченням
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 13 жовтня 2023 в порядку ст. 302 КПК України надійшов вказаний обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до висунутого обвинувачення органом досудового розслідування, 26 серпня 2023 року близько 21-ї години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , на вулиці біля паркану між ОСОБА_2 та сусідкою ОСОБА_3 , яка була разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почався словесний конфлікт на ґрунті неприязних сусідських відносин, в результаті якого останні між собою штовхалися. Малолітній ОСОБА_4 намагався заспокоїти ОСОБА_2 , а саме схопив останнього за праву руку, в ході чого в ОСОБА_2 виник протиправний умисел направлений на завдання удару малолітньому ОСОБА_4 , 2017 року народження.
Так, ОСОБА_2 долонею лівої руки наніс один цілеспрямований удар по щоці правої сторони малолітнього ОСОБА_4 , в результаті чого останній не втримав рівновагу та впав на праве коліно, та внаслідок падіння отримав тілесне ушкодження у вигляді садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Обставини вчинення ОСОБА_2 26.08.2023 року близько 21 год. 00 хв., кримінального проступку, а саме умисного завдання удару, який завдав фізичного болю, останнім не оспорювалися та беззаперечно визнавалися.
Водночас підстави розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені судом під час призначення обвинувального акту до розгляду у спрощеному порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, а саме умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, з чим останній беззастережно погодився.
Щодо призначення ОСОБА_2 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.
Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, обставиною яка обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
При обранні виду покарання обвинуваченому, як заходу примусу, що застосовується від імені держави суд враховує, що законодавча конструкція санкції ч. 1 ст. 126 КК України передбачає можливість суду призначити покарання за вчинення діянь встановлених у ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу, громадських робіт або виправних робіт.
Обрання покарання ОСОБА_2 у виді громадських робіт або випраних робіт не можливе, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 2 ст. 57 КК України вказані покарання не можуть бути застосовані до осіб, які досягли пенсійного віку. А відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 є пенсіонером.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини провадження, вчинення обвинуваченим умисного кримінального проступку проти здоров'я малолітньої дитини, даних про особу обвинуваченого, який не судимий, та не притягувався до кримінальної відповідальності, є пенсіонером, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, наявність обставини, яка пом'якшує та обставини, яка його обтяжує, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде обрання ОСОБА_2 покарання у виді штрафу, але у максимальному розмірі встановленому санкцією статті обвиунвачення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1