П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/8596/21
Категорія:11100000 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 26.06.2023р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача з вирішення заяви позивача про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року;
- зобов'язання відповідача списати суми недоїмки з єдиного внеску, нараховані позивачу за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеню, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з 1995 року є пенсіонером за вислугою років. Рішенням Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивачу було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №341 від 24 лютого 2005 року. Згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки позивач доходу не мав. У зв'язку із припиненням з 13 лютого 2019 року адвокатської діяльності, 05 березня 2019 року позивачем подано до Херсонської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску разом із витягом з Єдиного реєстру адвокатів України з записом про припинення адвокатської діяльності, податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2018, 2019 роки, звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний). Протягом 2019-2020 років ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі тричі направлялися на адресу позивача вимоги про сплату боргу з єдиного внеску: від 27 листопада 2019 року на суму 15 302,54 грн., від 17 лютого 2020 року на суму 18 056,72 грн., від 06 листопада 2020 року на суму 11 136,18 грн., які були скасовані за результатом оскарження. 21 січня 2021 року під час оскарження вимоги від 06 листопада 2020 року позивач, керуючись п.9-15 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону №1072-ІХ від 04 грудня 2020 року) (далі - Закон №2464-VI) подав до Херсонської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску, яка утворилася станом на 01 грудня 2020 року. Проте станом на 22 грудня 2021 року будь-якої відповіді на цю заяву позивач не отримав, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем не подавалась до контролюючого органу декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік та у зв'язку із недотриманням позивачем умов п.9-15 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI при поданні заяви про списання боргу, відповідачем не проводилася камеральна перевірка та, як наслідок не виносилося жодного рішення. Крім того, відповідач зазначив, що з урахуванням рішення суду по справі №540/166/21 контролюючим органом було приведено ІКП позивача у відповідність вимогам чинного законодавства та направлено на його адресу нову вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з вирішення заяви ОСОБА_1 про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року. Зобов'язано ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі розглянути заяву ОСОБА_1 про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року та за результатом розгляду прийняти відповідне рішення.
Стягнуто з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- встановлений законом свого часу обов'язок для позивача сплачувати єдиний внесок від його незалежної професійної діяльності був визнаний державою дискримінаційним, оскільки позивач з 1995 року є пенсіонером за вислугою років. Саме для компенсації наслідків цієї дискримінації держава передбачила списання заборгованості з єдиного внеску, яка і утворилася за період з 01 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
- позивач просить звернути увагу суду на те, що він відповідає всім необхідним умовам, передбаченим законом для списання недоїмки з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року: за 2017 - 2020 роки доходу не отримував, сума недоїмки самостійно не сплачена та у примусовому порядку не стягнута, заява про списання разом з необхідними документами була подана відповідачу;
- оскаржуване рішення створює юридичну невизначеність щодо прав та обов'язків сторін, оскільки відмова у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача списати суми недоїмки з єдиного внеску і розглянути заяву про списання з посиланням на норми Закону України "Про звернення громадян" створюють між сторонами нові правовідносини, відповідно, й породжують нові звернення до суду за захистом своїх інтересів, оскільки спір у цій справі залишається невирішеним, і він не може бути вирішеним на підставі Закону України "Про звернення громадян";
- позивач також звертає увагу суду на те, що у графі "Дата подання заяви про зняття з обліку платника" зазначено 21 січня 2021 року, в той час, як судовим рішенням у справі №540/166/21 встановлено - у зв'язку з припиненням з 13 лютого 2019 року права на заняття адвокатською діяльністю 04 березня 2019 року позивачем подано до відповідача заяву про зняття його з обліку платника єдиного внеску.
- апелянт просить звернути увагу суду на те, що згідно інтегрованої картки станом на 30 вересня 2021 року за позивачем обліковується недоїмка 7 958,06 грн., а вже у наступному періоді, станом на 18 жовтня 2021 року ця недоїмка складає 35 368,74 грн., при цьому у якості підстави такого збільшення зазначено: "невизначений документ";
- апелянт наголошує про те, що ним повністю виконано умови списання заборгованості з єдиного внеску, які передбачені п.9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 з 1995 року є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років.
Рішенням Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №341 від 24 лютого 2005 року.
Позивач перебував на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019, 2020 роки доходу позивач не мав.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року по справі №540/166/21 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 06 листопада 2020 року за №Ф-7842-51 до ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 11 136,18 грн.
21 січня 2021 року, керуючись п.9-15 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI ОСОБА_1 подав до Херсонської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про списання недоїмки з єдиного внеску у сумі 11 136,18 грн., яка утворилася станом на 31 жовтня 2020 року (а.с.11).
Проте станом на 22 грудня 2021 року будь-якої відповіді на цю заяву позивач не отримав, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем взагалі не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 21 січня 2021 року про списання недоїмки з єдиного внеску у сумі 11 136,18 грн., яка утворилася станом на 31 жовтня 2020 року, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі допущено протиправну бездіяльність з вирішення заяви позивача про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній справі є правильним зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року та за результатом розгляду прийняти відповідне рішення.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, п.2 ч.1 ст. 1, 5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 5 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року №592-IX розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено п.9-15, яким визначено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у п.п.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п.4 ч.1 ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п.5 ч.1 ст. 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п.7 ч.11 ст. 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню".
Податковий орган протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Колегією суддів встановлено, що позивачем було подано відповідну заяву до податкового органу про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску (а.с.11).
Згідно додатків до вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи:
- копію заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
- копія заяви про зняття з обліку платника податків (з ЄСВ) від 05 березня 2019 року;
- копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
- копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік;
- копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;
- копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік;
- копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік;
- копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік;
- копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020рік;
- копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік;
- копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року №Ф-7842-51;
- копія пенсійного посвідчення;
- копія листа ГУПФ України в Херсонській області від 07 березня 2018 року;
- копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що вони містять штамп про їх отримання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з відповідними датами та вхідними номерами.
Тобто, позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 роки, а також за 2020 рік, яка була подана разом із заявою про списання суми недоїмки 21 січня 2021 року, подавалися до контролюючого органу у строки визначені п.49.18.4 ч.49.18 ст.49 ПК України (до 01 травня року, що настає за звітним).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що ним було повністю виконано умови списання заборгованості з єдиного внеску, які передбачені п.9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, оскільки, згідно додатків до заяви про списання суми недоїмки, ним своєчасно (до 01 березня 2021 року) подано до податкового органу заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску разом із доказами про надання відповідної звітності, згідно вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року.
За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції щодо допущення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі протиправної бездіяльність з вирішення заяви позивача про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року.
При цьому, колегія суддів наголошує, що вирішення питання відповідності позивача всім необхідним умовам, передбаченим законом для списання недоїмки з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року є дискреційним повноваженням податкового органу за наслідками здійснення камеральної перевірки, яка відповідачем не здійснювалася.
Однак, всупереч абз.5 п.9-15 розділу VIII Закону №2464-VI, рішення відповідачем не приймалося.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21 січня 2021 року та за результатом розгляду прийняти відповідне рішення.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.