П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11739/23
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А. С.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду 09 серпня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 420/11739/23 позов товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення голови комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №8611625/45154482 від 12.04.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” від 17.03.2023 № 14 на суму 1335093,48 грн (в тому числі ПДВ 222515,58 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
28.07.2023 товариство з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Мазур Ірина Олександрівна, звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25871,00 грн та витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, а саме поштових витрат у розмірі 60,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду 09 серпня 2023 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” про ухвалення додаткового судового рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ “Санстор Україна” подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в заяві про ухвалення додаткового судового рішення було зазначено додатки копія договору про надання правової допомоги №159 від 27.04.2023 року. При цьому, судом у разі відсутності даного акту в додатках повинен бути складений акт про відсутність договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано договору про надання правничої допомоги, тому суд позбавлений можливості визначити розмір витрат на правничу допомогу адвоката згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Так, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу з підстав відсутності договору про надання правової допомоги. В свою чергу, апелянт вказує, що договір про надання правової допомоги № 159 було зазначено у додатках до заяви.
Так, колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджено, що серед додатків, які було прикріплено до заяви, не міститься договору про надання правової допомоги, хоча про такий вказано при її складанні.
Також, з матеріалів справи вбачається, що направляючи таку заяву сторонам у справі (відповідачам), згідно квитанцій про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, в переліку (описі) документів, що надіслані, також не вказано про прикріплення та направлення договору на правову допомогу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд позбавлений можливості визначити розмір витрат на правничу допомогу адвоката згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, а тому прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
При цьому, суд першої інстанції правомірно вказав, що поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом в ухвалі від 07.03.2019 у справі № 200/10765/18-а.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Санстор Україна” залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду 09 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 17 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова