П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10617/23
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 17.07.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.03.2023р. №1490/03-16 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити з 23.02.2023р. ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023р. №4/ОС його звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з одночасним направленням до ГУ ПФУ в Херсонській області документів про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно вказаного наказу вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить: в календарному обчисленні - 16 років 05 місяців 13 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 10 місяців 09 днів. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.03.2023р. №1490/03-16 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність у нього необхідної календарної вислуги років (25 років). Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначає, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.03.2023р. №1490/03-16 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 23.02.2023р.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 17.07.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Згідно з документами, наданими Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, станом на дату звільнення ОСОБА_1 його календарна вислуга років складала 16 років 05 місяців 13 днів, замість необхідного 25 років. А відтак, рішенням від 30.03.2023р. №1490/03-16 ГУ ПФУ в Херсонській області правомірно відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ПФУ в Херсонській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що застосування лише положень п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при обрахунку вислуги років для призначення пенсії особі, яка проходила службу, зокрема, в органах ДКВС України, без врахування положень ст.17-1 цього Закону та положень Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, є неправомірним та таким, що порушує встановлені гарантії на пільгове пенсійне забезпечення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка неодноразово зазнавала реорганізаційних змін, а саме: в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді заступника начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи.
Наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023р. №4/ОС «Про особовий склад» позивача з 24.01.2023р. звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України згідно п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Відповідно до вказаного наказу вислуга років ОСОБА_1 станом на дату звільнення склала: в календарному обчисленні - 16 років 05 місяців 13 днів, в пільговому обчисленні - 26 років 10 місяців 09 днів.
23.02.2023р. ОСОБА_1 через державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою про призначення пенсії.
14.03.2023р. Департаментом з питань виконання кримінальних покарань було спрямовано на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області матеріали на ОСОБА_1 для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №1490/03-16 від 30.03.2023р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, у зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги 25 років на момент звільнення зі служби.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Суд зазначив, що положеннями ст.17-1 Закону №2262-ХІІ та Порядку №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Порядку №393.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких в є наявність певної вислуги років.
Так, відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Стаття 17-1 Закону №2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», пунктом 1 якої передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж ст.12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Абзацом 7 підпункту «б» пункту 3 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за два місяці час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в закладах охорони здоров'я, призначених для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених та надання психіатричної допомоги, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.
Спір у цій справі виник з приводу відмови територіального органу ПФУ зарахувати позивачу відповідно до ст.12 Закону №2262-ХІІ та п.3 Порядку №393 вислуги років в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії.
Колегія суддів враховує, що Порядок №393 прийнятий на виконання Закону №2262-XII і його положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
У постанові від 03.03.2021р. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018р. у справі №725/1959/17, від 27.03.2018р. у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Передбачені статтею 17-1 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021р. у справі №480/4241/18.
У справі №805/3923/18-а Верховний Суд прийшов до висновків, що для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-XII, враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності.
Враховуючи, що ОСОБА_1 проходив службу, яка передбачена Постановою №393, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку в цілях призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-XII.
Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 17.07.2023р. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2023 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук