П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4584/23
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Дата і місце ухвалення: 19.07.2023р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо підготовки та подання до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та подати до ГУ ПФУ в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі №826/6453/18 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підготовки та направлення до територіального органу ПФУ оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Однак, відповідач відмовив ОСОБА_1 у вчиненні відповідних дій, посилаючись на відсутність для цього правових підстав. Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. для перерахунку його пенсії з 01.02.2020р., 01.02.2021р., 01.02.2022р. та 01.02.2023р.
Зобов'язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020р., 01.02.2021р., 01.02.2022р. та 01.02.2023р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 19.07.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що дійсно у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 з 29.01.2020р. була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018р. Однак, при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що законами про Держбюджет на відповідний рік, починаючи з 2021 року, було запроваджено спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн. для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. З вказаного слідує, що станом на 01.01.2021р., на 01.01.2022р. та на 01.01.2023р. діючий військовослужбовець ЗСУ не набув права на підвищення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатної особи в розмірі 2270,00 грн., 2481,00 грн. та 2684,00 грн. відповідно. Відтак, ОСОБА_1 , у розумінні ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ та п.5 Порядку №45, не набув права на перерахунок (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії у порядку Закону №2262-ХІІ.
Також, апелянт посилається на те, що текст пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, розміщений на офіційному сайті ВРУ, не приведено у відповідність до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18.
Посилається апелянт і на те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
10.01.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про видачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020р.
Листом від 10.02.2023р. Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовив ОСОБА_1 у вчиненні відповідних дій з посиланням на ненадходження відповідних списків від ГУ ПФУ в Миколаївській області в порядку, визначеному постановою КМУ від 13.02.2008р. №45.
Не погоджуючись правомірністю зазначеної відмови ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що з 29.01.2020р., тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, була відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. А відтак, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р. та на 01.01.2023р., виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
На підставі системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018р. збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018р. та 01.01.2019р. пункт 4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020р. - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020р. діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, судова колегія враховує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020р. неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019р. у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 Постанови №704 з 29.01.2020р. має застосовуватись у наступній редакції:
«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн., з 01 січня 2021 року - 2270,00 грн., з 01 січня 2022 року - 2481,00 грн., з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн., в той час коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., на 01.01.2023р. із застосуванням пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007р. №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
У даному випадку апелянт помилково вважає, що Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може видавати довідки про розмір грошового забезпечення виключно за процедурою, передбаченою Порядком №45.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Верховний Суд у постанові по справі №440/6017/21 від 02 серпня 2022 року дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №500/1813/21 (постанова від 12 вересня 2022 року), №500/1886/21 (постанова від 14 вересня 2022 року), №500/3840/21 (постанова від 22 вересня 2022 року), №160/2775/22 (постанова від 06 лютого 2023 року), №280/11480/21 (постанова від 27 березня 2023 року), №320/9431/21 (постанова від 30 березня 2023 року), №420/14380/21 (постанова від 12 липня 2023 року).
Апелянт посилається на те, що законами про Держбюджет на відповідний рік, починаючи з 2021 року, було запроваджено спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн. для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання апелянта, оскільки пунктом 4 Постанови №704 в первинній редакції розрахунковою величиною визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, без будь-яких застережень.
Що ж до посилань апелянта на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).
Колегія суддів наголошує, що у межах даної справи позивач оскаржує дії відповідача стосовно відмови підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення, яка була викладена у листі від 10.02.2023р.
Тобто, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення надається, у даному випадку, за заявою особи, порушення прав позивача відповідачем на отримання останньої відбувся з моменту відмови у видачі такої довідки, внаслідок чого строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно пропуску строку звернення до суду, колегія суддів до уваги не бере, оскільки обставини у даній справі та справі, на яку посилається відповідач, не є тотожними.
У справі №240/12017/19 позивач оскаржував відмову пенсійного органу у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У даній же справі, предметом спору є питання щодо виготовлення і видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, а не щодо обчислення і перерахунку пенсії. Вищенаведене свідчить про те, що правовідносини у даній справі не є подібними правовідносинам у справі №240/12017/19, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами.
Крім цього, висновки, від яких відступила Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 (висновки у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18), також не стосувалися видачі довідок для перерахунку пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та зроблені на основі іншого правового регулювання.
Таким чином, наведена вище правова позиція не є релевантна та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.
Колегія суддів звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що строк звернення до адміністративного суду з вимогою про видачу оновленої довідки розпочинає перебіг з дати, станом на яку визначається розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду від 19.07.2023р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2023 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук