П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/19142/22
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ) про: визнання протиправними дій щодо застосування грудня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.05.2019 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3993 гривні 27 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.05.2019 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період проходження ним військової служби відповідачем протиправно не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, а тому ВЧ має бути зобов'язана судом здійснити такі дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ВЧ щодо застосування березня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов'язав ВЧ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат. В решті позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати в частині та ухвалити нове про задоволення позову в частині зобов'язання виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3993,27 гривень на місяць за період з 01.03.2018 року по 10.05.19 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду в частині, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги позивача та про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14.03.2016 року по 10.05.2019 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ.
19.02.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2016 року по 28.02.2018 року, проведення перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 10.05.2019 року.
09.04.2021 року відповідач у відповідь на вказане звернення повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування індексації за заявлений період.
Позивач, вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо виплати йому не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 10.05.2019 року, звернувся до суду з позовом.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі № 420/9188/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, апеляційну скаргу ВЧ задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року скасовано, ухвалено у справі постанову, якою позов ОСОБА_1 до ВЧ про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення, зобов'язання вчинити дії було задоволено частково, визнано протиправними дії ВЧ щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язано ВЧ нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно, у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №420/9188/21, ВЧ здійснила нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року у сумі 3606,46 грн. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2016 року, що підтверджується наданою довідкою-розрахунком нарахування індексації від 07.04.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2022 року на картковий рахунок позивача в банку надійшли кошти у сумі 3552,36 грн. (3606,46 грн. - 1,5 % військового збору) в рахунок індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Вважаючи не застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, та невиплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3993 гривні 27 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.05.2019 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, позивач звернувся з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що зазначення відповідачем в довідці-розрахунку від 07.04.2021 року, що базовим місяцем для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно слід рахувати березень 2016 року, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін. обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які дали б підстави вважати, що у період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року ним здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Позов в частині позовних вимог про протиправність дій щодо застосування березня 2016 року, а не як вказує позивач грудня 2015 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно та нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Водночас, суд вказав, що якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення окладу.
Отже, для вирішення вказаних позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів позивача, який обчислюється з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та міг би бути виплачений позивачу у березні 2018 року за умови відсутності підвищення осадових окладів військовослужбовців.
Відтак, приймаючи до уваги те, що відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, вищевказані вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції частково помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон).
Відповідно до ст.2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно ст.4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст.5 Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок), п.1-1 якого визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п.4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п.5 Порядку (проведення індексації грошових доходів населення) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З аналізу наведеного вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, при цьому, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
На момент виникнення спірних правовідносин, визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою апелянт пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана Постанова діяла до дати набрання чинності Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
З аналізу наведеного можна дійти висновку, що в період дії Постанови КМУ №1294, а саме з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, розміри посадових окладів військовослужбовців були незмінні, що свідчить про наявність підстав для визначення базовим місяцем для проведення індексації у спірний період саме січня 2008 року.
Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то, з врахуванням в якості базового місяця січня 2008 року, її розмір мав складати 4463,15 грн..
Слід зазначити, що відповідно до п.164.1.2, 164.2, 164.2.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
При цьому, «грошовий дохід» включає в себе всі складові грошового забезпечення військовослужбовця, що відповідає ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони України №260 від 11.06.2008 (чинної станом на березень 2018 року) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Відповідно до п.5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України №550 від 24.10.2016 року (чинної станом на березень 2018 року) винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Суд зазначає, що матеріали справи містять картку особового рахунку позивача, зокрема за 2018 рік, з якої вбачається, що грошовий дохід позивача в лютому 2018 року становив 11605,12 грн., а в березні 2018 року - 12075,00 грн., що свідчить про факт збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року на суму 469,88 грн..
З аналізу наведеного вбачається наявність підстав для виплати позивачу з 01 березня 2018 року по 10 травня 2019 року (дата звільнення зі служби) сталого щомісячного розміру індексації відповідно до приписів абз.4 та 6 п.5 Порядку №1018 у розмірі 3993,27 грн., яка розрахована згідно абз.4 п.5 Порядку №1078 як різниця між сумою індексації у відповідному місяці та розміром підвищення доходу.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено часткове порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року - скасувати в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено.
Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3993,27 грн. на місяць за період з 01.03.2018 року по 10.05.2019 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук