П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
УХВАЛА
17 жовтня 2023 р. м. ОдесаСправа № 420/13029/22
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 420/13029/22 за апеляційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури задоволено частково. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі № 420/13029/22 змінено, викладено другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції: “Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.02.2022 року по 10.08.2022 року (включно) у розмірі 40 689,94 грн.” В іншій частині рішення Одеського кружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі № 420/13029/22 залишено без змін.
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 420/13029/22, в якій заявник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Одеська обласна прокуратура зазначила, що 28.04.2023 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 по справі № 420/23715/21, а також постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовлено. Оскільки ОСОБА_1 було законно звільнено, тобто позбавлено можливості виконувати свою роботу, що встановлено Верховним Судом, тому наявні передбачені процесуальним законом підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі № 420/13029/22 та її скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 420/13029/22, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зазначені у частині 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, якими є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам адміністративного процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/400/20.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 року у справі №420/23715/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №147 від 13.09.2021 року “Про неуспішне проходження прокурором атестації” прийняте стосовно ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2329к від 20.10.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 29.10.2021 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органах прокуратури з 29.10. 2021 року. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.10.2021 року по 24.02.2022 року у розмірі 30000,21грн без обов'язкових відрахувань. А також допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць за період з 29.10.2021 року по 28.11.2021 року включно за 21 робочий день в сумі 7241,43грн без обов'язкових відрахувань.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури задоволені частково рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року змінено виклавши абзаци п'ятий та шостий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.10.2021 року по 24.02.2022 року у розмірі 27 931,23 грн. без обов'язкових відрахувань.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць за період з 30.10.2021 року по 30.11.2021 року включно за 22 робочих дня в сумі 7586,26 грн. без обов'язкових відрахувань”.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року залишено без змін.
Поставною Верховного Суду від 28 квітня 2023 року по справі №420/23715/21 касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №420/23715/21 скасовано. Ухвалено у цій справі нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовлено.
В обґрунтування позовних вимог по справі 420/13029/22 позивач зазначила, що відповідачем виконано рішення суду по справі №420/23715/21 лише 11.08.2022 року, а не 24.02.2022 року. З огляду на вищенаведене, позивач вважала, що відповідач повинен сплатити на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 року у справі №420/23715/21.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що необхідною ознакою обставини, яка надає можливість переглянути судове рішення у порядку, передбаченому статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України, є істотність такої обставин для розгляду справи, її вирішальний вплив на результат судового розгляду, який би створював підстави для прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Одеська обласна прокуратура обґрунтовує тим, що 28.04.2023 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 по справі № 420/23715/21, а також постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022, які були підставою для ухвалення цього судового рішення, з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із тим, середній заробіток було стягнуто на користь позивача за період з 25.02.2022 року по 10.08.2022 року (включно), протягом якого судове рішення у частині поновлення позивача на роботі було чинним.
До того ж, вказана у заяві обставина не може бути визнана нововиявленою у розумінні приписів пункт 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не впливає на правильність постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції з урахуванням положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 460/16522/21, відповідно до якої стаття 236 Кодексу законів про працю України не містить у собі застереження про те, що скасування рішення про поновлення на роботі звільняє роботодавця від обов'язку оплатити працівнику вимушений прогул при затримці його виконання. У випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі факт подальшого скасування цього рішення в апеляційному порядку не позбавляє особу права на отримання середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення та, відповідно, не звільняє роботодавця від обов'язку здійснити таку виплату.
Враховуючи вище викладене, заява Одеської обласної прокуратури про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №420/13029/22 за нововиявленими обставинами, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №420/13029/22, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький