ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/6937/23
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
повний текст судового рішення
складено 10.08.2023, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі №400/6937/23
УСТАНОВИВ:
12.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 з 01.09.2022 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.09.2022 установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/6937/23 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.09.2022 по 11.12.2022, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено передбачений приписами чинного процесуального законодавства шестимісячний строк звернення до суду з позовною вимогою щодо виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за період з 01.09.2022 по 11.12.2022.
11.07.2023 ОСОБА_1 до Миколаївського окружного адміністративного суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Мотивуючи вказану заяву позивач зауважував, що початок відліку строку звернення до суду слід відраховувати від дати отримання відповіді органу Пенсійного фонду. Більше того, на думку ОСОБА_1 , у разі порушення органом Пенсійного фонду законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до суду не застосовується. Також, позивач акцентував увагу на введенні в Україні воєнного стану. Крім того, ОСОБА_1 наголошував, що в межах спірних правовідносин з боку ГУ ПФУ у Миколаївській області має місце триваюче порушення пенсійного законодавства.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №400/6937/23 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 з 01.09.2022 по 11.12.2022 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити з 01.09.2022 по 11.12.2022 установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції вказав про те, що ОСОБА_1 у заяві про поновлення пропущеного строку не неведено фактичних обставин, пов'язаних з війною, які унеможливили подання позовної заяви в установлений строк, із зазначенням того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та наданням відповідних доказів. Також, позивач не повідомив, як саме переїзд в іншу місцевість унеможливив своєчасне звернення до суду (зокрема, направлення позову поштою або в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд",, звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою як внутрішньо переміщеній особі) та не подав доказів на підтвердження такого переїзду. Окружний адміністративний суд також відхилив посилання позивача щодо триваючого правопорушення, ураховуючи висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивач не повідомив суду та не підтвердив доказами існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов'язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з вимогами про виплату спірної доплати з 01.09.2022 по 11.12.2022. Отже, позивач не усунув недоліків позовної заяви в установлений судом строк щодо позовних вимог про захист яких просить з 01.09.2022 по 11.12.2022.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване судове рішення з направлення справи до окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що у разі порушення органом Пенсійного фонду законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до суду не застосовується. Також, ОСОБА_1 акцентував увагу на введенні в Україні воєнного стану, що вплинуло на необхідність на певний період часу виїхати з м.Миколаєва.
В силу приписів частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 пенсію призначено відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21.12.2021 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Миколаївській області» виготовлено довідку №33/35-Б-207 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, позивач звернувся до органу Пенсійного органу із заявою щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії.
Однак, ГУ ПФУ у Миколаївській області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Не погодившись із такою відмовою ОСОБА_1 за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся з позовом до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №400/1245/22 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії із 01.12.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» від 21.12.2021 № 33/35-Б-207 про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із 01.12.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» від 21.12.2021 № 33/35-Б-207 про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії, з врахуванням уже виплачених сум.
На виконання означеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області в серпні 2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2022.
Однак, після вказаного перерахунку пенсії орган Пенсійного фонду не нараховував та не виплачував доплати в розмірі 2000грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 12.05.2023 звернувся до Головного управління ПФУ у Миколаївській області із заявою стосовно виплати доплати в розмірі 2000грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.
За наслідками розгляду вказаного звернення ГУ ПФУ у Миколаївській області на ім'я ОСОБА_2 надіслано лист від 26.05.2023 №9967-9535/Б-02/8-1400/23, яким адресата повідомлено, що підстав для виплати йому доплати в розмірі 2000грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” немає.
Не погодившись із такою відмовою позивач в найкоротші строки, без зайвих зволікань (минуло менше одного місяця з дня складення відповідачем листа) за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів 12.06.2023 (у межах визначеного приписами чинного процесуального законодавства шестимісячного строку) звернувся до суду з даною позовною заявою.
При цьому, колегія суддів уважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку відлік строку звернення до суду для позивача розпочався з дня отримання пенсійної виплати, адже жодних доказів, які б беззаперечно підтверджували доведення до відома ОСОБА_1 інформації щодо складових його грошового забезпечення, які органом Пенсійного фонду взято до уваги під час проведення перерахунку пенсії, матеріали справи не містять.
Наявними у матеріалах справи документами не підтверджено, що до отримання листа ГУ ПФУ у Миколаївській області від 26.05.2023 №9967-9535/Б-02/8-1400/23 ОСОБА_1 апріорі було відомо про порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду було додано акт про тимчасове не проживання від 10.07.2023.
Натомість, окружним адміністративним судом оцінку такому документу надано не було.
Також, судом першої інстанції належним чином не з'ясовано та не досліджено доводи скаржника стосовно введення в Україні воєнного стану та яким чином дана загальновідома обставина заважала йому звернутись до суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
До того ж, окружним адміністративним судом не досліджено обґрунтування ОСОБА_1 відносно того, що в межах спірних правовідносин шестимісячний строк звернення до суду не застосовується.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини колегією суддів з'ясовано, що у процесі прийняття рішень стосовно строків звернення до суду ЄСПЛ враховує тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його поновлення.
Апеляційний суд уважає за доцільне відмітити, що положення ч.1 ст.121 КАС України наділяють суд повноваженнями на поновлення пропущеного процесуального строку за умови, що такий строк пропущено з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» ((В.П.), №22277/93, 27.06.2000, параграф 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.06.2006 у справі «Каменівська проти України» (заява №18941/04), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guйrin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45).
Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції уважає передчасним висновок окружного адміністративного суду про необхідність повернення позовної заяви позивачеві, оскільки оскаржуване судове рішення не містить достатніх та беззаперечних мотивів з урахуванням яких суд першої інстанції дійшов висновку про те, що викладені позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегією суддів установлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Означене, з урахуванням приписів п.3 ч.1 ст.320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі № 400/6937/23 про повернення частини позовних вимог позивачеві та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 44, 122, 169, 292, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі № 400/6937/23 про повернення частини позовних вимог позивачеві - скасувати.
Справу №400/6937/23 направити для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.В. Крусян Т.М. Танасогло