РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року м. Рівне №460/20096/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Трак Сервіс"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарни Трак Сервіс" (далі - ТОВ «Сарни Трак Сервіс», позивач) звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204060/2023/000070 та визнання протиправним і скасування рішення про корегування митної вартості №UА204060/2023/000030/2 від 02.08.2023.
Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 12.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ "Сарни Трак Сервіс" ґрунтуються на тому, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема таких як автозапчастини (дискові гальмівні колодки). При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. На підтвердження, зазначає обставини, які наведені в оскаржуваному рішенні. Також зауважує, що заявлений в гр. 44 документ під кодом документа 0380 (рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) зазначено - Коригуючий інвойс RWR2023000000875, що не відповідає номеру зазначеному в документі WR2023000000875, також в коригуючому інвойсі RWR2023000000875 невірно і з помилками зазначено назву експортера (Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaaet Anonim Sirketi) вірно Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi;
під кодом документа 0271 (Пакувальний лист (Packing list) зазначено RWR2023000000875 від 21.07.2023, в оригіналі наданого пакувального листа до митного оформлення відсутній номер і дата видачі документа;
під кодом документа 3000 (некласифікований комерційний документ) зазначено інвойс RWR2023000000875 від 21.07.2023 в оригіналі документа наданого до митного оформлення на вимогу митного органу № РWR2023000000875 від 21.07.2023. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вказує, що у повній відповідності з частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач скористався правом подання відповіді на відзив. Зазначив, що доводи наведені відповідачем у відзиві на позов є необґрунтованими та не спростовують суті позовних вимог.
Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то відповідно до вимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Між ТОВ «Сарни Трак Сервіс» (Україна), як Покупцем, та Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Туреччина), як Продавцем, 21.03.2023 укладено Контракт №21032023, згідно з пунктом 1.1 якого Продавець зобов'язався у порядку та на умовах визначених цим Контрактом поставити у власність Покупця товар, що зазначений в рахунку-фактурі (комерційному інвойсі), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Контракту. Відповідно до умов Контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціна на товар встановлюються в комерційних інвойсах (рахунку-фактурі) на поставку товару, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з комерційним інвойсом №РWR2023000000875 від 21.07.2023 Постачальником Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi поставлено Покупцю ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» автозапчастини (дискові гальмівні колодки) на умовах контракту №21032023 від 21.03.2023 на загальну суму 14172,30 доларів США.
Відповідно до умов пункту 3.3 Контракту умови поставки товару визначаються окремо для кожної поставки та зазначаються в комерційному інвойсі (рахунку-фактурі). Комерційним інвойсом № РWR2023000000875 від 21.07.2023 сторонами погоджено поставку товару на умовах FСА ISTANBUL (Інкотермс-2020).
Країною походження товару є Туреччина, що підтверджується сертифікатом походження №Z0613879 від 24.07.2023 виданого Торговою палатою Стамбула Турецької Республіки.
Згідно умов Контракту №21032023 від 21.03.2023 та інвойсу №РWR2023000000875 від 21.07.2023 вантажовідправником та отримувачем коштів є Продавець, вантажоодержувачем - Покупець.
Відповідно до пункту 3.5 Контракту №21032023 від 21.03.2023, комерційного інвойсу № РWR2023000000875 від 21.07.2023 ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС», як одержувачу товару, належить сплатити відправнику Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi 14172,30 доларів США на умовах повної передоплати вартості товару.
15.05.2023 ТОВ «Сарни Трак Сервіс» подало АТ «Приватбанк» заяву №2 про купівлю іноземної валюти в сумі 14172,30 доларів США з метою виконання вимог умов контракту №21032023 від 21.03.2023, комерційного інвойсу № РWR2023000000875 від 21.07.2023 в частині оплати товару, що поставляється.
Цього ж дня ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» сплатило 14172,30 доларів США Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №1 від 15.05.2023.
Згідно з пакувальним листом до комерційного інвойсу № РWR2023000000875 від 21.07.2023 вантажовідправником Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi передано на умовах контракту №21032023 від 21.03.2023 вантажоодержувачу ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» автозапчастини (дискові гальмівні колодки) в кількості 576 комплектів дискових гальмівних колодок на 4 (чотирьох) палетах вагою нетто 5299 кг, вагою брутто 5379 кг.
Транспортно-експедиційне обслуговування ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» по перевезенню товару здійснювалось Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №13/07/22 від 13.07.2022 та заявки на перевезення вантажу № 1 від 21.07.2023, яка є невід'ємною частиною цього Договору, згідно з умовами яких ФОП ОСОБА_1 доставив автомобільним транспортом ВК3743НО/ВК3282ХF довірений йому вантаж за маршрутом Істамбул - Сарни загальною вагою 5379 кг, відправником якого є Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi.
25.07.2023 Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi було подано експортну митну декларацію 23ТК34120001195916 про відправлення в Україну для ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» на умовах FСА ISTANBUL згідно комерційного інвойсу №РWR2023000000875 від 21.07.2023 та згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №553618 від 25.07.2023 товару - автозапчастини (дискові гальмівні колодки) в кількості 576 комплектів на 4 (чотирьох) палетах вагою нетто 5299 кг, вагою брутто 5379 кг.
02.08.2023 ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» підписали акт наданих послуг № 281 за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №13/07/22 від 13.07.2022 згідно з яким ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» надані послуги перевезення консолідованого (збірного) вантажу автомобілем НОМЕР_1 /ВК3282ХF згідно маршруту Істамбул (Туреччина) - Сарни (Україна), вартість наданих послуг становить 25000,00 грн. .
01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 виставив рахунок на оплату послуг № 237 від 01.08.2023, який ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» оплатило згідно платіжної інструкції № 2094 від 16.08.2023 на суму 25000,00 грн..
Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_1 № 54 від 01.08.2023 транспортні витрати по перевезенню вантажу, що прибули до кордону України по маршруту Істамбул - пункт пропуску Порубне згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №553618 від 25.07.2023 та комерційного інвойсу №РWR2023000000875 від 21.07.2023 становлять 17500,00 гривень.
Страхування товару підприємством не здійснювалося.
Позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація № 23UA204060007418U9 від 02.08.2023, відповідно до якої товар (графа 31): Частини гальмівної системи дискових гальм, а саме комплекти гальмівних колодок, всього 576 комплектів.
Фактурна митна вартість товару визначена на рівні 14172,30 USD. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 535761,17 грн (з урахуванням витрат на транспортування). При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод - за ціною договору.
Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи (графа 44): сертифікат походження товару № Z 0613879 від 24.07.2023 (код документу 0865); пакувальний лист №PWR2023000000875 від 21.07.2023 (код документу 0271), комерційний інвойс № HWR2023000000875 від 21.07.2023 (код документу 3000), корегуючий інвойс до комерційного інвойсу № PWR2023000000875 від 21.07.2023 (код документу 0380), проформа-інвойс №LGL20230321-1 від 21.03.2023 (код документу 0325), заявка на купівлю валюти № 2 від 15.05.2023 (код документу 3000), платіжна інструкція № 1 від 15.05.2023 (код документу 3001), рахунок про транспортні витрати №237 від 01.08.2023 (код документу 3004), прайс лист від 21.03.2023, контракт №21032023 від 21.03.2023 (код документу 4104), договір №13/07/22 від 13.07.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом; (код документу 4301), заявка на перевезення вантажу №1 від 21.07.2023 (код документу 9000), довідка про транспортні витрати №54 від 01.08.2023 (код документу 9000).
Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
02.08.2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи: корегуючий інвойс до комерційного інвойсу № РWR2023000000875 від 21.07.2023 з назвою експортера Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi, пакувальний лист до інвойсу РWR2023000000875 від 21.07.2023, комерційний інвойс РWR2023000000875 від 21.07.2023.
Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204060/2023/000070 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000030/2 від 02.08.2023, відповідно до якого загальна сума митної вартості товару становить 22414,77 USD (вартість за кг. 4,23 USD). Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом - 6.
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а також, що подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності та неточності, а саме:
в графі 44 ЕМД під кодом документа 0380 (Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) зазначено Коригуючий інвойс RWR2023000000875, що не відповідає номеру зазначеному в документі WR2023000000875, також в даному коригуючому інвойсі невірно і з помилками зазначено назву експортера (Lagel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaaet Anonim Sirketi) вірно Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi ;
код документа 0271 (Пакувальний лист (Packing list) зазначено RWR2023000000875 від 21.07.2023 в оригіналі наданого пакувального листа до митного оформлення відсутній номер і дата видачі документа;
код документа 3000 (Некласифікований комерційний документ) зазначено інвойс RWR2023000000875 від 21.07.2023 в оригіналі документа наданого до митного оформлення на вимогу митного органу № PWR2023000000875 від 21.07.2023.
Зазначене може свідчити про заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та включення до митної вартості усіх належних складових.
II. Рівненська митниця володіє інформацією про рівень митної вартості подібних (за фізичними характеристиками, країною виробництва) товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією МД від 03.07.2023 №UA500080/2023/5120 - 4,23 дол. США/кг.
III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями з урахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу;
2) копію митної декларації країни транзиту;
3) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Митну вартість товарів визначено на підставі інформації про рівень митної вартості подібних (за фізичними характеристиками, країною виробництва) товарів, митне оформлення яких здійснено по МД від 03.07.2023 UA500080/2023/5120 - 4,23 USD. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 22414,77 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 819676,76 грн.
Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- або надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Так, у митній декларації вказано вантажоодержувача ТОВ «Сарни Трак Сервіс», відправника - Logel Makine Otomotiv Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi. Умови поставки товару з Туреччини в Україну - FСА ISTANBUL, в кількості 576 комплектів на 4 (чотирьох) палетах вагою нетто 5299 кг, вагою брутто 5379 кг, найменування товару - дискові гальмівні колодки, загальна вартість товару - 14172,30 доларів США, що узгоджується усіма даними, зазначеними у наданих до митної декларації документах згідно частини 1-2 статті 53 Митного кодексу України. Зазначено інформацію про понесені Позивачем транспортні витрати по доставці товару до кордону України та надані копії відповідних документів, що підтверджують ці витрати.
У своїй сукупності уся інформація, яка міститься у поданих документах, підтверджує заявлений рівень митної вартості поставленого товару.
Жодних розбіжностей, які б впливали на визначення митної вартості товару, подані документи не містили, навпаки вони підтверджували заявлену митну вартість товару.
Також, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не вказано ні про те, що надані декларантом документи містять розбіжності, ні про наявність ознак підробки, ні про те, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..
З приводу покликань митного органу про те, що розбіжності та неточності в поданих декларантом документах складають невідповідності номерів поданих документів номерам, що зазначені в графі 44 електронної митної декларації та помилка в назві експортера скоріше носять характер випадково зроблених механічних та граматичних помилок (описок), допущених під час складання документу і не мають істотного характеру при визначенні митної вартості товару.
Допущені описки ніяким чином не змінюють змісту самого документа, його суті та не викликають жодних сумнівів в достовірності інформації викладеної в такому документі. Жодних неправдивих відомостей, які б перешкоджали здійснити перевірку та контроль заявленої митної вартості товару, як стверджує Відповідач, подані документи не містили, а навпаки в поданих Позивачем документах було достатньо інформації для ідентифікації експортної операції.
Таким чином, відповідачем фактично не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, виявлені митним органом розбіжності, ніяким чином не стосуються числового значення оцінюваного товару.
Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені ст. 53 Митного кодексу України заборонено.
За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.
Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Контракт, рахунок-фактура (інвойс) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.
Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.
Більше того, дані про ціну імпортованих товарів повністю підтверджено митною декларацією країни-експортера MRN 23NR34120001195916 від 25.07.2023.
Також, судом встановлено, що декларантом позивача до складу митної вартості імпортованих товарів додано витрати на транспортування до митного кордону України в силу положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України.
Належні документи щодо транспортних витрат, долучалися до митного оформлення, узгоджуються між собою та не місять жодних розбіжностей.
Тож, позивачем надано усю належну документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.
Окремо слід зауважити на тому, що в електронному повідомленні митниці, яке направлялося декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Вказано лише про описки у документах, що на думку митного органу підтверджують розбіжності у них. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.
Отже, фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості товарів даної торгової марки, моделі, подібних характеристик, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією МД від 03.07.2023 №UA500080/2023/5120 - 4,23 дол. США/кг.
Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.
Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Крім того, суду слід зазначити, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач, жодних митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб'єкта владних повноважень.
За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього - картки відмови у прийнятті митних декларацій.
Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5368,00 грн., що сплачена згідно платіжної інструкції № 2095 від 17.08.2023.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Сарни Трак Сервіс" до Рівненської митниці - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204060/2023/000070 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204060/2023/000030/2 від 02.08.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Сарни Трак Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 жовтня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (вул. Варшавська, буд. 6Г,м. Сарни,Рівненська обл., Сарненський р-н,34504, ЄДРПОУ/РНОКПП 42702563)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.П. Зозуля