ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/22172/23
УХВАЛА
з питань залишення позовної заяви без розгляду
11 жовтня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач ОСОБА_1
представник позивача Шевчук Ю.А.,
від відповідача Горбонос І.К.,
розглянув у підготовчому засіданні питання строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, про визнання протиправними та скасування висновків,-
ВСТАНОВИВ:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України №240/21 за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гарибли, Таузького району, Азербайджанської Республіки від 10 вересня 2021 року, затверджений 05 жовтня 2021 року Директором Департаменту з питань, громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати Висновок Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України №33/2022 за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гарибли, Таузького району, Азербайджанської Республіки від 18 лютого 2022 року, затверджений 23 лютого 2022 року Директором Департаменту з питань, громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області направити до територіальних органів ГУ ДМС України, ЦМУ ДМС в м. Києві та, Київській області, до Інформаційної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби, до Адміністрації Державної прикордонної служби України та до ГУНП у Львівській області інформацію про скасування висновку Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України №240/21 за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гарибли, Таузького району, Азербайджанської Республіки від 10 вересня 2021 року, затверджений 05 жовтня 2021 року Директором Департаменту з питань, громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_2 про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню у встановленому порядку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , а також про скасування висновку Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України №33/2022 за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 на ім'я - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гарибли, Таузького району, Азербайджанської Республіки від 18 лютого 2022 року, затверджений 23 лютого 2022 року Директором Департаменту з питань, громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_2 про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню у встановленому порядку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 ;
- компенсувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Звертає увагу суду на те, що про прийняті висновки Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України (затверджені директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України М.Гарник 05.10.2021 та 23.02.2022 відповідно) позивача жодним чином не було повідомлено, а він дізнався про них самостійно лише під час провадження справи №380/12145/22. Просить врахувати те, що в період з квітня 2023 року по теперішній час позивач тяжко хворіє, що підтверджується відповідними доказами. До того ж, у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №484/4 ОСОБА_1 рекомендовано лікування за кордоном, що ним і було зроблено. Тому, тривалий час він перебував за кордоном на лікуванні.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду. Вказано, що позивача було повідомлено листом Перемишлянського сектору ГУ ДМС у Львівській області від 20.10.2021 №4631-176/4631.1-21 про результати службової перевірки та прийняте рішення щодо паспорта громадянина України, а також листом відділу з питань ідентифікації, паспортизації та реєстрації Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області від 17.08.2022 №4652-2359/4652.1-22 про результати службової перевірки та прийняте рішення щодо паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивач повідомляє суд, що дізнався про оскаржені висновки з судового провадження у справі №380/12145/22 за позовом його доньки ОСОБА_3 (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023). Разом з тим, провадження у справі №380/12145/22 за позовом ОСОБА_3 було відкрито Львівським окружним адміністративним судом ще 07.09.2022. Отже, строк позовної давності може бути поновлений лише, якщо позивач доведене належними та допустимими доказами, що така причина пропуск строку виникла або тривала протягом строку, який пропущено. Зауважує, що позов поданий адвокатом 21.09.2023.
Представник відповідача у судовому засіданні просив заявлене клопотання задовольнити та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Позивач та його представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви та визнати поважними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду з позовом.
Вирішуючи питання строку звернення до адміністративного суду з позовом суд керується таким.
Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що виноситься ухвала.
Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, за правилами частини 1 статті 102 КАС України, може бути лише наявність поважних причин його пропуску.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З доказів у справі суд з'ясував, що позивач оскаржує Висновки Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України від 10 вересня 2021 року, затверджений 05 жовтня 2021 року та за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 18 лютого 2022 року, затверджений 23 лютого 2022 року.
До суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 20.09.2023, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку для звернення.
Суд враховує, що дотримання строку звернення із адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє реалізації прав у встановлені законодавством терміни.
Пунктами 6, 7 частини 5 статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Норми, що регулюють строки подачі адміністративних позовів, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. При цьому, зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту.
Окрім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Суд зазначає, що правова природа строків звернення до суду складається з об'єктивної та суб'єктивної обставин. При цьому під об'єктивною обставиною необхідно розуміти фактичне порушення права суб'єкта звернення до суду, тоді як під суб'єктивною обставиною необхідно розуміти момент коли суб'єкт звернення дізнався, або міг дізнатись про порушення свого права.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
З даного приводу суд враховує, що доказів отримання позивачем оскаржених висновків у справі немає, надані лише докази скерування їх позивачу.
Водночас суд бере до уваги, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_3 (доньки позивача) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_3 , видане Головним управлінням Державної міграційної служби у Львівській області від 04.04.2022 року №02-02/18-13;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області повторно видати ОСОБА_3 дозвіл на імміграцію в Україну (дозвіл на імміграцію в Україну виданий 02.06.2017 №14/21), на підставі якого оформити та видати останній ОСОБА_4 на постійне проживання в Україні у день її звернення.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду позивач, окрім іншого, вказує, що дізнався про спірні висновки самостійно лише під час провадження у справі №380/12145/22.
З сукупного аналізу вказаних обставин суд припускає, що позивач міг дізнатися про наявність оспорених висновків під час розгляду справи за позовом його доньки, у зв'язку з чим не одразу усвідомив можливі наслідки таких висновків для себе. Тому, не ознайомившись з ними як безпосередній адресат, не у строк (6 місяців з дати їх прийняття) звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Ба більше, слід зауважити, що рішення у справі №380/12145/22 набрало законної сили лише 23.02.2023 за результатами апеляційного перегляду. Позовні вимоги задоволено повністю.
За таких обставин, беручи до уваги рішення суду у справі №380/12145/22, з позиції суду, саме існування висновків щодо підстав оформлення паспортів позивача не сприяють юридичній визначеності його правового статусу в Україні, що більшою мірою може бути досягнуто шляхом розгляду справи по суті, а не залишенням позовної заяви без розгляду.
У цьому контексті слід зважити на долучені до справи медичний висновок від 21.04.2023 та виписку №484/4 від 09.08.2023, згідно з якими позивач потребує лікування за кордоном, неодноразово проходив стаціонарне лікування, хворіє тривалий час. Вказане також свідчить про обставини, що могли стати об'єктивною перешкодою для своєвчасного звернення до суду.
Враховуючи викладене суд висновує, що позивач навів достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тому, такий строку слід поновити, а у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
3. Пропущений строк звернення до адміністративного суду - поновити.
4. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 16.10.2023.
Суддя Кравців О.Р.