ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2023 рокусправа № 380/23829/23
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Здоровий клімат" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здоровий клімат" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 7560043/37734731 від 03.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ" податкову накладну № 5 від 11.10.2022 датою її подання на реєстрацію.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.
У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Суддя також враховує, що Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17) та дійшов висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з похідною вимогою про зобов'язання зареєструвати відповідні податкові накладні, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач оскаржує зокрема рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7560043/37734731 від 03.11.2022.
У свою чергу із цим позовом позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду 06.10.2023, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку на конверті рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7903204182170. Вказане свідчить про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень № 7560043/37734731 від 03.11.2022 комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ" податкову накладну № 5 від 11.10.2022 датою її подання на реєстрацію.
При цьому представником позивача разом з позовною заявою подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначив, що до бухгалтера згідно з посадовою інструкцією поставлено вимоги у виді знання: законів України, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, що стосуються фінансово-господарської діяльності Товариства; інших нормативно-правових актів України, що стосуються ведення податкового обліку і складання податкової звітності. Вказав, що саме до компетенції бухгалтера належала організація процедури "розблокування" податкових накладних у разі зупинення їхньої реєстрації (підготовка проектів відповідних пояснень, скарг, формування переліку додатків до них; контроль за строками подання пояснень, скарг; контроль отримання рішень податкового органу за результатами розгляду цих пояснень, скарг; інформування безпосереднього керівника (директора) про подальші кроки у випадку відмови податковим органом у реєстрації податкової накладної. Повідомив, що бухгалтера ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера з 24.03.2023. Вважає, що з огляду на те, що звільнення бухгалтера відбулось після появи в ЕКПП рішення та спливу строку звернення до суду щодо оскарження відмови у реєстрації № 5 від 11.10.2022 в ЄРПН (про наявність Рішення директору не було відомо ні станом на день його появи в ЕКПП, ні на день звільнення бухгалтера) та відсутністю прийому нового працівника на цю посаду, не відбулась належна передача інформації (в тому числі, точок контролю), документів та введення в курс справ по ТОВ «ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ» від звільненого до новоприйнятого бухгалтера.
При цьому, як стверджує позивач, ОСОБА_1 допустила професійну недбалість, оскільки всупереч посадовим обов'язкам не звернула увагу директора ТОВ «ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ» на необхідності перевірки надходження рішення комісії центрального рівня (попри фактичне настання встановлених законом строків прийняття такого рішення), не проконтролювала за участю директора наявність такого рішення в ЕКПП, а також не поінформувала директора про строки прийняття та надсилання такого рішення контролюючим органом та можливі варіанти дій після його отримання (в тому числі у разі відмови у реєстрації податкової накладної комісією ДПС України). Бухгалтер не виявила належної пильності у контролі цієї ділянки, внаслідок чого не було можливості подати позов у встановлений законом строк. Вказав, що у директора не було можливості зробити повноцінний моніторинг незавершених справ звільненого бухгалтера та виявити наявність Рішення. Таким чином, після звільнення ОСОБА_1 ділянка щодо "розблокування" податкової накладної № 5 від 11.10.2022р. була без належного (компетентного) нагляду та контролю. На той момент у Товаристві не було інших найманих осіб, які б змогли виявити "заблоковану" податкову накладну. Стверджує, що у березні ТОВ «ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ» здійснювало пошук кандидатів на посаду бухгалтера, однак у зв'язку з складною ситуацією на ринку праці внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (міграція трудових ресурсів за кордон та в інші регіони, кваліфікаційні вимоги до кандидатів) платнику податків так і не вдалось знайти відповідного працівника. Тому директором було прийнято рішення передати частину бухгалтерського обліку Товариства на аутсорсинг. Таким чином 22.03.2023 р. між ТОВ «ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ» (Клієнт) та ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ МЕДІУМ" (Виконавець) було укладено Договір на бухгалтерське обслуговування № 01/22.03.2023 (додаток № 6), згідно з яким Виконавець надає Клієнту послуги з ведення бухгалтерського та/або податкового обліку та пов'язаних із ними послуг, за оплату. У процесу надання послуг виконавцем виявлено та проінформовано директора ТзОВ «ЗДОРОВИЙ КЛІМАТ» про наявність зупиненої у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 11.10.2022 та про можливі подальші кроки.
З цього приводу суддя зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У поданій заяві позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
У свою чергу, позивач обґрунтовує поважність причин пропуску бездіяльністю бухгалтера.
Суддя зазначає, що такі обставини не можуть вважатися поважними, оскільки саме позивач є зацікавленою особою при вирішенні питання звернення до суду у строк, встановлений законом. При цьому, позивачем не наведено доказів неможливості вчинення такої дії у межах шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом (тобто, до 03.05.2023).
Крім того, процесуальний закон пов'язує момент початку обчислення строку звернення до суду із днем коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Таким днем є саме 03.11.2022, тобто, день прийняття оскаржуваного рішення. Тобто, подання позову після 03.05.2023 (06.10.2023) вважається пропуском строку звернення до суду, а наведені позивачем доводи про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності інших осіб. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Ураховуючи вищевикладене, зазначені позивачем обставини про пропуск строку звернення до суду є неповажними.
Підсумовуючи викладене вище, суддя вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
УХВАЛИЛА:
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
2. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна