КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року № 320/5369/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту також відповідач у, ГУ ПФУ у Київській області, ідентифікаційний код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту також відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області; ідентифікаційний код 14099344, адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у призначенні позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до 4 п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача 1 призначити і виплачувати позивачці пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, з дня подання відповідної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю, має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та необхідний страховий стаж.
На думку позивачки, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує її право на призначення, нарахування та виплату пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, що змусило її звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі №320/5369/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач 1 надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що за принципом екстериторіальності заяву позивачки розглядав відповідач 2.
Відповідач стверджує, що подана позивачкою довідка КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» не відповідає вимогам Порядку і повинна бути подана органами місцевого самоврядування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 залучено співвідповідача у справі - ГУ ПФУ в Харківській області.
Відповідач 2 надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку позивачкою подано довідку Виконавчого комітету Фастівської міської ради про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована у зоні посиленого радіологічного контролю з 25.05.1990, що є меншим, ніж 3 роки постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993. Довідка КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» не відповідає вимогам Порядку №22-1. З урахуванням означеного відповідач стверджує про правомірну відмову позивачці у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту НОМЕР_2 .
До укладення шлюбу 18.07.2008 позивачка мала прізвище « ОСОБА_2 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1994 роках серії НОМЕР_4 , виданого 06.12.1994, позивачка має право на пільги у компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Сторонами у справі підтверджується, що 27.04.2022 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Даний факт визнається сторонами у позовній заяві та відзивах, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 29.04.2022 №104250011642 у призначенні позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до абзацу 4 пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовлено.
Відмова мотивована тим, що відповідно до наданої довідки з Виконавчого комітету Фастівської міської ради №22-13/495 від 07.02.2022 ОСОБА_1 була зареєстрована у зоні посиленого радіологічного контролю з 25.05.1990, що за умови є меншим 4-х років постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993. Надана заявницею довідка КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» не відповідає вимогам Порядку №22-1 і повинна бути подана органами місцевого самоврядування.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем 2 спірного рішення, позивачка звернулась із даним позовом до суду про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 22 статті першої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивачки із заявою про призначення їй пенсії за віком) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Абзацом 1 частини першої 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
За правилами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Перелік необхідних документів для призначення пенсії передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Згідно з абзацом 7 пункту 2.1 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 65 Закону №796-XII посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1994 роках серії НОМЕР_5 . Виданого 06.12.1994, позивачка має право на пільги у компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
На час видачі позивачці означеного посвідчення діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, далі - Порядок №501).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку №501 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Частиною третьою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до пункту 10 Порядку №501 (в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення) видача посвідчень провадиться: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Довідки про період проживання, роботи на забруднених територіях є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а, а також Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17.
Крім того, відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю (відповідає висновку Верховного Суду який викладено у постановах від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17).
Суд наголошує, що Закон №796-XII надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років як особі, яка постійно проживала або постійно проживала чи постійно працювала або постійно працювала у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вона за станом на 1 січня 1993 року прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.
З трудової книжки позивачки вбачається, що у період з 1984 по 1990 вона була студенткою Київського політехнічного інституту.
Водночас сам по собі факт навчання позивачки без встановлення форми навчання та фактичного місця проживання не може свідчити про те, що станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області від 07.02.2022 №22-13/495 ОСОБА_1 з 25.05.1990 по 22.06.2001 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» №07-5146 ОСОБА_1 фактично проживала у АДРЕСА_2 з 1977 року по 22.06.2001.
Відповідно до актів №1 та №2 від 31.05.2022 комісією у складі 5 осіб, у тому числі депутата Фастівської міської ради затверджено те, що позивачка разом з батьком, матір'ю, сином фактично проживала з 1977 року по 14.11.2008 в м. Фастові Київської області: з 1977 року по 22.06.2001 в квартирі АДРЕСА_3 ; з 15.12.2001 по 14.11.2008 зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_4 .
Адвокатським запитом від 19.05.2022 №1 представник позивачки звернувся до Київської обласної державної адміністрації про надання документів, на підставі яких Київською обласною державною адміністрацією було видане посвідчення ОСОБА_3 категорії 4 серія НОМЕР_5 від 06.12.1994.
Листом Київської обласної державної адміністрації від 20.06.2022 зазначено про відсутність таких документів та про видачу посвідчення згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51.
Згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 №106, м. Фастів віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Наведене доводить факт того, що протягом періоду з моменту аварії на Чорнобильській АЕС позивачка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у м. Фастів Київської області.
Крім того, оскільки належність позивачки до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідачем не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано в установленому Законом порядку, позивачка має право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 в справі №287/39/17-а.
З огляду на наведене, встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку, що позивачка станом на дату подання нею зави про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII мала необхідний страховий стаж понад 15 років (страховий стаж становив 31 рік 11 місяців 17 днів) та станом на 1 січня 1993 року проживала у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Станом на дату звернення до ГУ ПФУ у Київській області 27.04.2022 позивачці виповнилося 55 років.
Отже, суд встановив, що позивачка фактично досягнула віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV з врахуванням зменшення, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
Водночас, судом не приймаються до уваги посилання відповідачів на відсутність такого права у зв'язку з тим, що станом на 01.01.1993 відповідно до довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради позивачка проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю менше 4 років, оскільки місце проживання її зареєстроване у м. Фастів з 25.05.1990, оскільки сам по собі факт відсутності реєстрації місця проживання не може свідчити про те, що станом на 01.01.1993 позивачка проживала у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років за наявності інших доказів на підтвердження її фактичного проживання у м. Фастів, починаючи з 1977 року.
Інших підстав для відмови позивачці у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII спірне рішення не містить.
Щодо дати призначення вказаної пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У пункті 5 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Сторонами у справі підтверджується, що заява про призначення пенсії за віком зареєстрована ГУ ПФУ у Київській області 27.04.2022.
Отже, відповідно днем призначення позивачці пенсії за віком є 27.04.2022.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
В свою чергу відмова у призначенні їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення, яка викладена у рішенні відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії від 29.04.2022 №104250011642, є протиправною.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 29.04.2022 №104250011642.
Суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані бездіяльність або дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмови у призначенні пенсії позивачці зі зменшенням пенсійного віку як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов'язання відповідача 2 призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 27.04.2022.
Водночас, позовні вимоги про зобов'язання виплачувати позивачці пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 2 рішенням від 29.04.2022 №104250011642 відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Відтак, спору щодо подальшої виплати такої пенсії у цій справі, не існує.
Суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення позивачці пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що її права у зазначеній частині при призначенні пенсії будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн згідно квитанції про сплату від 25.06.2022, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 як такого, яким було прийняте рішення від 29.04.2022 №104250011642.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.04.2022 №104250011642 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 27.04.2022, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 14099344, адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023
Суддя Панченко Н.Д.