КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року № 320/6444/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту також відповідач у, ГУ ПФУ у Київській області, ідентифікаційний код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області №932190110418 від 07.06.2022 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 4, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - 01.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та необхідний страховий стаж.
На думку позивачки, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує її право на призначення, нарахування та виплату пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, що змусило її звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі №320/6444/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 витребувано від Київської обласної державної адміністрації належним чином засвідчені копії документів, що слугували підставою для видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_2 .
Означена ухвала направлена на адресу Київської обласної державної адміністрації електронною поштою 25.01.2023.
Вимоги ухвали суду від 23.01.2023 Київською обласною державною адміністрацією станом на дату винесення рішення у справі не виконано, витребувані документи не надані.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку від 01.08.2022.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 16.08.2022.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту НОМЕР_3 , виданого Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 17.01.2002.
Відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_2 , виданого 01.07.1994, позивачка має право на пільги у компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
Пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.05.2018 підтверджується отримання позивачкою пенсії по інвалідності довічно.
Відповідно до довідки до акта огляд МСЕК серії АВ №0770640 від 01.02.2018 позивачці з 01.02.2018 встановлено 3 групу інвалідності, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 1 серії НОМЕР_4 від 18.02.2021, безстрокове, група інвалідності - 3.
01 червня 2022 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 06.06.2022 №932190110418 у призначенні позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовлено.
Відмова мотивована тим, що станом на 01.01.1993 позивачка проживала у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 менше 4-х років.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного рішення, позивачка звернулась із даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 22 статті першої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивачки із заявою про призначення їй пенсії за віком) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Абзацом 1 частини першої 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
За правилами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Перелік необхідних документів для призначення пенсії передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Згідно з абзацом 7 пункту 2.1 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 65 Закону №796-XII посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_2 , виданого 01.07.1994, позивачка має право на пільги у компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
На час видачі позивачці означеного посвідчення діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, далі - Порядок №501).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку №501 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Частиною третьою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до пункту 10 Порядку №501 (в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення) видача посвідчень провадиться: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Довідки про період проживання, роботи на забруднених територіях є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а, а також Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17.
Крім того, відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю (відповідає висновку Верховного Суду який викладено у постановах від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17).
Суд наголошує, що Закон №796-XII надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років як особі, яка постійно проживала або постійно проживала чи постійно працювала або постійно працювала у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вона за станом на 1 січня 1993 року прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.
Судом прийнято до уваги надані позивачкою довідки про реєстрацію її місця проживання у м. Славутич з 14.07.1989 по теперішній час та щодо реєстрації тта фактичного проживання у с. Гуньківка з 26.04.1986 по 31.07.1986 і по січень 1987, з 11.06.1988 по 14.07.1989.
Згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 №106, м. Славутич віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, с Гуньківка Чернігівської області віднесено до зони добровільного відселення.
Проте, суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», а подані довідки про період проживання на забруднених територіях є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Наведене доводить факт наявності у позивачки права на встановлені статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільги як особі, яка постійно проживала або працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Крім того, оскільки належність позивачки до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідачем не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано в установленому Законом порядку, позивачка має право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 в справі №287/39/17-а.
Водночас, з тексту спірного рішення відповідача неможливо встановити, чи досліджено відповідачем питання наявності у позивачки страхового стажу понад 15 років, визначеного як одна з необхідних умов, встановлених статтею 55 Закону №796-XII для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Таким чином, встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку, що позивачка станом на дату подання нею зави про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII мала статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) та мала право на пільги у компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у переведенні її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.
З урахуванням означеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.06.2022 №932190110418 про відмову ОСОБА_1 в частині переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.
Водночас, позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 4, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - 01.06.2022 не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність, оскільки відповідачем під час розгляду заяви ОСОБА_1 не було досліджено питання наявності у неї страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-XII зі зниженням пенсійного віку.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 01.06.2022 з урахуванням висновків суду.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №932190110418 від 07.06.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи.
Вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2022 про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи ,з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 14099344, адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023
Суддя Панченко Н.Д.