ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року Справа № 280/7735/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Прус Я.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Комунарський ВДВС, відповідач ), в якому просить:
визнати дії старшого державного виконавця Роботи Анни Євгеніївни Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо накладеного арешту станом на 15.09.2023 на IBAN рахунку НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у позивача на загальну суму 12027,00 грн. (4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП67443994, 4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582672, 4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582763) протиправними;
зобов'язати відповідача старшого державного виконавця Роботу Анну Євгеніївну Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) припинити арешт на IBAN рахунку НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» позивачу на загальну суму 12027,00 грн. (4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП67443994, 4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582672, 4009,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582763) та вчинити дії по припиненню арештів, в тому числі відправити постанови про закінчення виконавчого провадження в АТ «Універсал банк» IBAN рахунку НОМЕР_1 на загальну суму 12027,00 грн., а саме: 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430319, 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430319, 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430772.
Також просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі понесеного судового збору в сумі 1073,60 грн. та понесених витрат на правову допомогу адвокату у сумі 2000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що незаконність дій відповідача полягає в тому що ним допущено станом на 01.09.2023 арешт грошових коштів у позивача на IBAN рахунку НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» без достатніх правових підстав, яке на момент 15.09.2023 має бути припинено на підставі закінчення виконавчого провадження 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430319, 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430319, 4009,00 грн. згідно з постановою від 16.06.2022 ВП66430772. Доказом того, що гроші у сумі 12027,00 грн. перебувають під арештом в період з 06.09.2021 по 15.09.2023 є довідка від 15.09.2023. Тому законні підстави, на думку позивача, відсутні для наявності вказаних арештів станом на 15.09.2023 грошових коштів у позивача на IBAN рахунку НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на загальну суму 12027,00 грн.
Ухвалою суду від 25.09.2023 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 05.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Перше судове засідання призначене на 12 жовтня 2023 року. Відповідачу запропоновано у 3-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив від 10.10.2023 №42839, в якому із посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що на виконанні у відділі у період 2021-2023 роки відносно ОСОБА_1 перебувало 38 виконавчих проваджень. Пояснює, що боржник тривалий час ухилявся від сплати заборгованості, борг погашав поступово, у зв'язку із чим державним виконавцем поступово знімались арешти з коштів за виконавчими провадженнями, сплаченими боржником. Зауважує, що у зв'язку із військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, в результаті чого протягом дії військового стану вчинення виконавчих дій було обмежено, від взаємодії із виконавцями через Автоматизовану систему виконавчого провадження були відключені всі банківські установи, підключення до якої з'явилось поступово та почергово. Звертає увагу, що за всіма спірними виконавчими провадженнями державним виконавцем були направлені постанови про зняття арешту до банків, які були підключені до взаємодії з АСВП на день закриття виконавчих проваджень. Наголошує також, що всі постанови про зняття арешту направлені до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» державним виконавцем одразу після виявлення проблемного питання, а саме тимчасового відключення від системи взаємодії АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з АСВП та до відкриття судом провадження по даній справі. На підставі наведеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
11 жовтня 2023 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій додатково наголошує, що позивач оплатив борг за 3 виконавчі провадження 06.09.2021 в повному обсязі відповідачу 21.11.2021 згідно з банківських квитанцій, що додаються, 06.06.2022 відповідач виніс постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків, але станом на дату подачі позовної заяви арешт на рахунку 15.09.2023 не було знято. Стверджує, що неодноразово в період з 16.06.2022 по 15.09.2023 позивач звертався в телефонному режимі до відповідача з проханням відправити в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» постанови про закінчення виконавчого провадження з метою зняття арештів по IBAN рахунку НОМЕР_1 , проте всі звернення позивача до відповідача усні та письмові було відреаговано тільки 21.08.2023, тобто після подачі позовної заяви, а 15.08.2023 згідно з тексом відзиву відповідача - було відправлено постанови про зняття арешту в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Проте, відповідач не надав доказів, чому та на якій підставі ним не було своєчасно проконтрольовано оплату 21.11.2021 і не проконтрольовано зняття арешту станом на 15.09.2023, адже постанову про закінчення виконавчого провадження винесено 16.06.2022, тобто в період з 15.06.2022 до 15.09.2023 підстав для існування арешту на рахунку позивача не має.
Позивач та представник відповідача кожен окремо звернулись до суду із заявами про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
На виконанні у Комунарському ВДВС у період 2021-2023 роки перебувало 38 виконавчих проваджень з виконання постанов Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , зокрема: ВП№66582672, ВП№66582763, ВП№67443994, ВП№66430319, ВП№66430772, ВП№66430553.
Судом встановлено, що в процесі примусового виконання по вказаним вище виконавчим провадженням старшим державним виконавцем Комунарського ВДВС накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, про що винесено відповідні постанови від 06.09.2021 та від 29.11.2021.
Відповідач зазначає, що борг погашав поступово, у зв'язку із чим державним виконавцем поступово знімались арешти з коштів за виконавчими провадженнями, сплаченими боржником.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.06.2022 старшим державним виконавцем Роботою А.Є. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП№66582672, ВП№66582763, 23.11.2022 - постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№67443994, 16.06.2022 - постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП№66430319, ВП№66430772. При цьому, у п. 2 резолютивної частини вказаних постанов зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішень.
21.08.2023 на електронну пошту Комунарського ВДВС від позивача надійшло звернення з проханням направити постанови по ВП№66582672, ВП№66582763, ВП№67443994 про зняття арешту до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у зв'язку із чим 21.08.2023 старшим державним виконавцем Роботою А.Є. у межах зазначених виконавчих проваджень винесені постанови про зняття арешту з коштів, які були направлені до банку за допомогою системи з АСВП обміну постановами з банками.
Крім того, 20.09.2023 до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про направлення постанов до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів по ВП№66430553, ВП№66430319, ВП№66430772.
28.09.2023 старшим державним виконавцем Комунарського ВДВС були винесені постанови ВП№66430319, ВП№66430772 про зняття арешту з коштів, які були направлені до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за допомогою системи з АСВП обміну постановами з банками.
Не погодившись з діями відповідача щодо накладеного станом на 15.09.2023 арешту на IBAN його рахунку, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами частин 1 та 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону.
Так, згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на виконанні у Комунарському ВДВС у період 2021-2023 роки відносно ОСОБА_1 перебувало 38 виконавчих проваджень, при цьому, боржник борг погашав поступово, у зв'язку із чим державним виконавцем поступово знімались арешти з коштів за виконавчими провадженнями, сплаченими боржником.
Так, зі змісту довідки від 15.09.2023 вбачається, що на IBAN рахунку позивача НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» станом на 15.09.2023 накладений арешт.
За приписами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 39 Закону №1404-VIII).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до частин 3-5 статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Разом із цим, судом з пояснень відповідача з'ясовано, що у зв'язку із військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, в результаті чого протягом дії військового стану вчинення виконавчих дій було обмежено, від взаємодії із виконавцями через Автоматизовану систему виконавчого провадження були відключені всі банківські установи, підключення до якої з'явилось поступово та почергово.
При ухваленні рішення судом враховано, що постанови про зняття арешту по спірним виконавчим провадженням ВП№66582672, ВП№66582763, ВП№67443994 направлені до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» державним виконавцем одразу після надходження на електронну пошту відділу звернення позивача та виявлення проблемного питання, а саме 21.08.2023, тобто до звернення до суду із даним позовом та відкриття судом провадження по даній справі.
Суд не приймає посилання позивача на те, що останній неодноразово в період з 16.06.2022 по 15.09.2023 звертався в телефонному режимі до відповідача з проханням відправити в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» постанови про закінчення виконавчого провадження з метою зняття арештів по IBAN рахунку НОМЕР_1 , проте всі звернення позивача до відповідача усні та письмові було відреаговано тільки 21.08.2023, оскільки відповідних доказів позивачем до суду не надано та матеріалів справи їх не містять.
Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними дій старшого державного виконавця Комунарського ВДВС Роботи А.Є. щодо накладеного арешту станом на 15.09.2023 на IBAN рахунку НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у позивача на загальну суму 12027,00 грн. згідно з постановою від 06.09.2021 ВП67443994, згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582672, згідно з постановою від 06.09.2021 ВП66582763.
При цьому, суд наголошує, що звернення ОСОБА_1 до відповідача від 20.09.2023 стосувалось направлення до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» постанов про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів по ВП№66430553, ВП№66430319, ВП№66430772, тобто по виконавчим провадженням, які не є спірними в межах даної справи, з урахуванням заявлених позивачем вимог. Однак, як з'ясовано судом, після надходження вказаного звернення 28.09.2023 старшим державним виконавцем Комунарського ВДВС були винесені постанови про зняття арешту з коштів, які були направлені до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за допомогою системи з АСВП обміну постановами з банками.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ 35037364) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак