ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/6538/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Химича Івана Олександровича (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 34, оф.30) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2023 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.11.2019; 3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023.
01 серпня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що до пенсії позивача було застосовано обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. 01.03.2022 позивачу повинні були здійснити індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118, проте хоч сума підвищення і була нарахована, але так і виплачується, оскільки пенсія була обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічна ситуація склалася і 01.03.2023, коли позивачу на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 було нараховано підвищення до пенсії, але не виплачено через накладення відповідачем обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначене вище підтверджується листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 13.07.2023 № 1700-0307-8/64343. Однак, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке є обов'язковим до виконання на території України та не може бути оскаржене. Таким чином, з 20.12.2016 по цей час частина сьомої статті 43 у Законі № 2262-ХІІ відсутня, а тому вказаний Закон не передбачає обмежень щодо максимального розміру пенсії.
14 вересня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що основний розмір пенсії позивача, що обрахований відповідно до Закону №2262-ХІІ до виплати не обмежувався враховуючи те, що він не перевищує встановленого п.7 ст.43 Закону 2262 максимального розміру. Натомість cт. 67 Закону 796 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік встановлено, що з 01.12.2019 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 1638 грн., з 01.07.2020 року - 1712 грн., 01.12.2020 року 1769 грн., з 01.07.2021 року - 1854,00 грн., з 01.12.2021 -19340,00 гри., з 01.07.2022 року -20270,00 грн., а з 01.12.2022 - 20930,00 грн. Оскільки розмір індексації на виконання постанов Кабінету Міністрів України України від 16.02.2022 року та №168 від 24.02.2023 року перевищує максимальний розмір пенсії, то Головним управлінням проведено обмеження максимальним розміром відповідно до cт.67 Закону 796.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років з 01 листопада 2019 року.
З 01 березня 2022 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
З 01 березня 2023 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
З 01 червня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідно до атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання та протоколу від 01 червня 2023 року.
13 липня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом № 1700-0307-8/64343 надало відповідь на заяву представника позивача, в якій повідомило, що з 01.11.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на умовах ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". До 31.05.2023 клієнт перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 01.06.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Розмір пенсії клієнта (з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 118 та №168 від 24 лютого 2023) виплачується в межах максимально допустимого розміру визначеного законом. Нарахованих та невиплачених внаслідок перерахунку сум пенсії немає. Додатково повідомляють, що будь які судові рішення щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходили. Відповідно підстави для вчинення будь яких дій у Головного управління відсутні, (а.с. 14-16).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Щодо строків звернення до суду, судом встановлено наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав після звернення із заявою до відповідача про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії.
13 липня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом № 1700-0307-8/64343 надало відповідь на заяву представника позивача, в якій повідомило, що з 01.11.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на умовах ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". До 31.05.2023 клієнт перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 01.06.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Розмір пенсії клієнта (з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 118 та №168 від 24 лютого 2023) виплачується в межах максимально допустимого розміру визначеного законом. Нарахованих та невиплачених внаслідок перерахунку сум пенсії немає. Додатково повідомляють, що будь які судові рішення щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходили. Відповідно підстави для вчинення будь яких дій у Головного управління відсутні, (а.с. 14-16).
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13 липня 2023 року та, як наслідок, звернувся до суду 28 липня 2023 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спір у даній адміністративній справі прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 24.12.2020 року (справа № 510/1286/16-а) зробила висновок, що норми статті 87 Закону № 1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Тому, в даній справі суд приходить до висновку, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій.
Отже спірні правовідносини пов'язані з непроведенням перерахунку з вини пенсійного органу та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо суті спірних правовідносин, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину статті 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Так, згідно частини 7 статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в пункту 2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Таким чином, з 20.12.2016 року частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2023 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років з 01 листопада 2019 року.
З 01 березня 2022 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
З 01 березня 2023 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
З 01 червня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідно до атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання та протоколу від 01 червня 2023 року.
13 липня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом № 1700-0307-8/64343 надало відповідь на заяву представника позивача, в якій повідомило, що з 01.11.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на умовах ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". До 31.05.2023 клієнт перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 01.06.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Розмір пенсії клієнта (з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 118 та №168 від 24 лютого 2023) виплачується в межах максимально допустимого розміру визначеного законом. Нарахованих та невиплачених внаслідок перерахунку сум пенсії немає. Додатково повідомляють, що будь які судові рішення щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходили. Відповідно підстави для вчинення будь яких дій у Головного управління відсутні, (а.с. 14-16).
Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області саме з 01 червня 2023 року, то дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії з 01 червня 2023 року є протиправними.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2023 року без обмеження її максимального розміру, з врахуванням проведених виплат.
Крім того, судом враховано, що на момент подання позову позивач та його представник знали про перебування на обліку до 31 травня 2023 року у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, однак обрали спосіб захисту шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Химича Івана Олександровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2023 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 червня 2023 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В решті позовних вимог - відмовити..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 жовтня 2023 року.
СуддяТ.В.Скраль