ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у задоволенні клопотання
16 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2011/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа №260/2011/22 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року в справі №260/2011/22 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_3 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) (а.с.32-38).
05 жовтня 2023 року на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі.
Заява мотивована тим, що рішення суду не виконано в повному обсязі. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14 вересня 2023 року за період з квітня 2019 року по січень 2022 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2011/22 на ОСОБА_3 підлягає виплата вже перерахованої пенсії у розмірі 184 974,67 грн.. Виплата даної заборгованості буде здійснена в порядку черговості. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На підставі довідки приватного нотаріуса Мойсюк-Торохтій Іванни Іванівни № 63/01-16 від 02.10.2023 року спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є його сини - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються спадкоємцями ОСОБА_3 та його правонаступниками і мають право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Враховуючи вищезазначене заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі № 260/2011/22 на його правонаступників.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України).
Вказані норми кореспондуються з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Отже, заміна сторони, що вибула, може мати місце тільки в результаті правонаступництва, що відбулося в матеріальних правовідносинах, тому не завжди є можливою.
Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).
Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України cпадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).
В даному конкретному випадку правонаступництво зумовлено смертю стягувача за виконавчим листом, тобто доказом такого правонаступництва є свідоцтво про право на спадщину за законом, чи за заповітом.
Крім того, особливу увагу необхідно звернути на той факт, що в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №260/2011/22 судом встановлено, що ОСОБА_3 був пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З наведеного, суд дійшов висновку, що заявник помилково посилається у своїй заяві на положення ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку питання отримання пенсії після смерті військового пенсіонера врегульовано ст. 61 Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
З аналізу наведеного, вбачається, що на відміну від пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», недоотримана сума пенсії за вислугу років, не входить до складу спадщини.
Окрім цього, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством передбачено механізм, за яким визначені у статті 61 Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи мають право отримати суми недоодержаної пенсії, призначені за цим Законом померлому на підставі особистої заяви, що подається такою особою не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, при цьому зазначена норма не передбачає можливості здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, так як направлена на безспірне отримання таких коштів без участі відділу примусового виконання рішень.
При цьому, у випадку, якщо вищевказаним особам пенсійний орган відмовить у виплаті суми недоодержаної пенсії, такі мають право на звернення до суду за захистом своїх прав, в порядку позовного провадження, шляхом подачі нового позову, оскільки в такому випадку виникає новий спір щодо порушення прав саме заявників.
Отже, оскільки право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії після смерті військового пенсіонера не спадкується, а норми чинного законодавства передбачають, що належні померлому суми можуть бути отриманні на підставі закону, в порядку ним передбаченому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про заміну стягувача в виконавчому листі необхідно відмовити.
Керуючись ст. 52, 241-245, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Іванчулинець