Справа № 159/3596/23
Провадження № 1-кп/159/452/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
законного представника потерпілого - ОСОБА_5
педагога - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030550000419 від 07.04.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
обвинувачений ОСОБА_7 06 квітня 2023 року, приблизно о 20 годині 25 хвилин, не маючи права на керування транспортним засобом, керував технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і порушуючи п.п.2.1а), 2.3 (б), 10.1, 12.4, 12.9б), 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не переконався, що рух керованого ним автомобіля та здійснення маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не оцінив дорожню ситуацію, та під час виїзду на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги на вулиці Загородня на головну дорогу на вул. Міцкевича в м.Ковелі, маючи об'єктивну можливість виявити транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався головною дорогою праворуч відносно напрямку руху автомобіля марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не надав останньому перевагу в русі та допустив зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на задньому лівому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, травматичного розриву селезінки, гемоперітонеуму, посттравматичної анемії, які утворилися внаслідок травматичної дії тупого предмету (предметів), за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_7 вимог п.2.1а), 2.3 (б), 10.1, 12.4, 12.9б), 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України вiд 10.10.2001 № 1306.
Так, відповідно до вимог п.2.1 а) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її змiну; п. 10.1 - перед будь-якою зміною напрямку руху водiй повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п.12.9б) - забороняється перевищення дозволеної швидкості руху; п. 16.11 - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Обставини вчиненого кримінального правопорушення учасниками судового розгляду не оспорюються.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив фактичні обставини вчиненого, пояснив, що дійсно того дня керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи ще посвідчення водія, оскільки лише навчався в автошколі. Разом з потерпілим та іншими друзями їхали у спортзал. Через негоду і неуважність не помітив автомобіль «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі і виїхав з другорядної дороги. Внаслідок зіткнення його автомобіль виїхав на узбіччя і врізався у паркан. Оглядаючи усіх пасажирів в автомобілі зрозумів, що потерпілий ОСОБА_10 має тілесне ушкодження, тому почав надавати першу медичну допомогу і викликав карету швидкої допомоги.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 , у присутності законного представника ОСОБА_5 і педагога ОСОБА_6 , показав, що тривалий час товаришує з ОСОБА_11 , останній є членом релігійної громади, не вживає спиртні напої, вони разом займаються спортом. Того вечора разом з іншими друзями їхали на тренування. За кермом перебував ОСОБА_12 , він знаходився на задньому сидінні, рухались зі швидкістю приблизно 60 км/год. Під час виїзду на перехрестя відчув удар і втратив свідомість. На даний час обвинуваченим йому повністю відшкодована майнова шкода.
Переконавшись у добровільності та істинності позиції учасників судового розгляду, які правильно розуміють зміст обставин інкримінованого кримінального правопорушення, суд керуючись правилами, закріпленими у частині третій статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 своїми необережними діями, які полягали у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд керується таким.
Відповідно до статей 50 і 65 КК України, роз'яснень, що містяться у п. п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.
Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке за формою вини є необережним злочином, за кваліфікацією, наведеною у ст.12 КК України, належить до тяжких злочин, за наслідками - спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.
Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить визнання вини і щире каяття, яке проявилось у критичному ставленні до вчиненого, відшкодуванні у повному обсязі шкоди потерпілому ОСОБА_4 , власнику автомобіля «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власнику паркану, про що є письмові розписки і нотаріально завірені заяви, сплатив до постановлення вироку витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 17 208 грн, відшкодуванні витрат лікувального закладу на лікування потерпілого на суму 13 310 грн.
Враховуючи дані про обвинуваченого, який є молодою особою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проживання і в релігійній громаді, своєю поведінкою під час досудового розслідування і судового розгляду довів щире каяття, зробив належні висновки, суд вважає необхідним призначити основне покарання в межах санкції закону за яким він притягується до відповідальності у виді позбавлення волі на мінімальний строк та звільнити від відбування покарання підставі статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк та поклавши передбачені статтею 76 КК України обов'язки, які будуть слугувати дієвим заходом контролю за поведінкою особи та стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Одночасно, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд, незважаючи на відсутність у обвинуваченого права керування транспортним засобом, вважає необхідним призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Так позиція суду відповідає висновкам об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі №702/301/20 від 04.09.2023.
На переконання суду таке покарання буде справедливим, відповідатиме вимогам закону, принципам обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім.
Слід зазначити, що одним із загальнолюдських вимірів права і визначальним регулятором суспільних відносин є справедливість.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений склад злочину і рамки покарання відповідають один одному, а й те, що покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного.
Адекватність покарання оцінюється через призму мети покарання, яка згідно із частиною другою статті 50 КК України полягає не лише у карі, але й виправленні і запобіганні вчиненню подібних злочинів обвинуваченим та іншими особами.
ОСОБА_7 з огляду на його вік, спосіб життя, поведінку у суспільстві, поведінку в судовому засіданні, не потребує ізоляції від суспільства заради виправлення.
Позбавлення права керування і встановлення випробувального строку є достатніми заходами впливу і примусу.
Цивільний позов у справі не заявлено. Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати сплачені.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України, а саме: транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_9 і переданий їй на відповідальне зберігання - залишити у її власності, автомобіль марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на спецмайданчику Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - повернути власнику ОСОБА_13 , або його представникові.
Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України арешт накладений ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2023 на майно, яке суд вирішив повернути обвинуваченому та потерпілому, підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 349,374,375,615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 12.04.2023 на речові докази.
Речові докази :
- автомобіль марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_13 або його представникові,
- автомобіль «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити у володінні ОСОБА_9 .
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити учасникам судового розгляду.
ГоловуючийОСОБА_1