ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3496/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків. м-н. Конституції, буд. 7
до Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича, АДРЕСА_1
простягнення 148 852,65 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, у пункт 3 прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 14.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3496/23. Клопотання позивача викладене у пункті 3 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи - задоволено. Розгляд справи № 922/3496/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
21.08.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22204/23) у якому останній, просить суд, позов залишити без задоволення.
24.08.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 22722/23) у якій останній, просить суд, позов задовольнити у повному обсязі.
29.09.2023 оку від відповідача надійшла заява (вх. № 26441/23).
Суд дослідивши матеріали справи та заяви (вх. № 26441/23 від 29.09.2023 року) приймає її як пояснення відповідача. Додані до заяви документи не приймає до розгляду, оскільки вони не завірені в установленому законом порядку, та долучає до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, Харківського міською радою на підставі частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.05.2023 року № 332640873 право власності на нежитлову будівлю літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м. за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з 02.02.2018 року зареєстровано за Дранєм Віталієм Юрійовичем на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018 року № 94.
Також позивач зазначає, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.10.2021 року № HB-0007752792021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 складає 0,0377 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 27.07.2020 року. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно- оздоровчий комплекс).
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.05.2023 року № 332632950 право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 площею 0,0377 га, що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з 08.10.2021 року зареєстровано за Харківською міською радою (номер запису про право власності № 44429789 від 08.10.2021 року).
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.03.2023 року № 3251/5/20-40-24-05-07 Дрань В.Ю. не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8.
23.05.2023 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. у порядку частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8, та за результатами проведеного обстеження встановлено, що з 27.07.2020 року по теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 використовується ФОП Дранєм Віталієм Юрійовичем без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Як зазначає позивач, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 площею 0,0377, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 огороджена, на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. «В-2», право власності на яку зареєстровано за Дранєм Віталієм Юрійовичем.
Вищезазначена земельна ділянка використовується ФОП Дранєм Віталієм Юрійовичем для експлуатації та обслуговування вищезазначеної нежитлової будівлі (спортивно-оздоровчий комплекс). Отже, ФОП Дрань Віталій Юрійович за твердженнями позивача у період з дати формування земельної ділянки кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 - 27.07.2020 року по 28.02.2022 рік використовував її без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, відповідач у період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 рік не сплачував плату за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн.
Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно інформації з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.10.2021 року за № НВ- 0007752792021 земельна ділянка зареєстрована 27.07.2020 року.
Відповідно до Інформації з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.09.2023 року за № 346566540 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована у м. Харкові, Бурсацький узвіз, 8 зареєстровано за Харківською міською радою 08.10.2021 року.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в статті 1 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.03.2023 № 3251/5/20-40-24-05-07 Дрань В.Ю. не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована у м. Харкові, Бурсацький узвіз, 8.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Згідно з частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з частиною 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати виконано позивачем на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 загальною площею 0,0377, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 від 19.05.2023 року № НВ-9920650662023, та становить:
за період з 27.07.2020 року по 31.12.2020 року суму у розмірі 39 680,83 грн.;
за період з 01.01.2022 року по 31.12.2021 року суму у розмірі 92 257,88 грн.;
за період з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року суму у розмірі 16 913,94 грн.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з пунктом 289.3. статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 - 2021 роки 1,262; 2021 - 2022 роки 1,265; 2022 рік - 1,15.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
Як вбачається із розрахунків суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог чинного законодавства нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 загальною площею 0,0377, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 у 2020 році становила - 3 075 262,51 грн., у 2021 році - 3 075 262,51 грн., у 2022 році - 3 382 788,77 грн.
Згідно пункту 4.1. Положення № 41/08 (в редакції з 22.02.2017 року), річна орендна плата за використання земельної ділянки для діяльності у сфері спорту, фізичної культури та оздоровлення, готелів встановлена на рівні 3% від нормативно грошової оцінки.
Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 30.06.2021 року) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Додатком до рішення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01 січня 2022 року) встановлено, що для земельних ділянок розміром до 0,0999 га застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 30.06.2021 року) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно- геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08 в редакції з 01 січня 2022 року.
Враховуючи факт того, що відповідачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної спірної земельної ділянки, у розрахунках позивачем застосоване базове значення 1.
За розрахунком позивача, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 рік становить у сумі 148 852,65 грн., з яких:
- за період з 27.07.2020 року по 31.12.2020 року суму у розмірі 39 680,83 грн.;
- за період з 01.01.2022 року по 31.12.2021 року суму у розмірі 92 257,88 грн.;
- за період з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року суму у розмірі 16 913,94 грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судом установлено, що його здійснено у відповідності до положень законодавства.
Отже обставини справи свідчать, що відповідач використовуючи без правовстановлюючих документів у період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 рік земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 загальною площею 0,0377, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, не сплачував за її користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 148 852, 65 грн., а тому позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 22204/23 від 21.08.2023 року) зокрема зазначив, що на праві приватної власності Дрань В.Ю. належить нежитлові приміщення 1-го пов. № 1-:-17, 2-го поверху № 18-30 в нежитловій будівля літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається із багатоквартирного будинку.
Також зазначає, що на відповідній сесії Харківської міської ради прийнято рішення про надання ФОП Дрань В.Ю. дозволу на розробку та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з рахунок земель житлової будівлі літ. «В-2» (спортивно - оздоровчий комплекс) за адресою: Бурсацький узвіз, 8, м. Харків. За результатами розробки та виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки ФОП Дрань В.Ю. вказаний проект землеустрою надано до Харківської міської ради для його затвердження. Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 року № 102/21 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно - оздоровчий комплекс) за адресою: Бурсацький узвіз, 8, м. Харків, та вирішено надати ФОП Дрань В.Ю. вказану земельну ділянку строком до 01.05.2026 року.
Проте, до теперішнього часу Харківська міська рада відмовляється на виконання рішення укласти відповідний договір оренди зазначеної земельної ділянки.
Також зазначає, що оскільки тільки станом на 08.10.2021 року за Харківською міською радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 площею 0,0377 га, то в розумінні статей 1212-1214 Цивільного кодексу України у період з 27.07.2020 року по 08.10.2021 року Харківській міській раді не спричинено та не могло бути спричинено будь-які матеріальні збитки, оскільки Харківська міська рада не була власником земельної ділянки.
У наданій до суду відповіді на відзив (вх.. № 22722 від 24.08.2023 року) позивачем зокрема зазначено, що із введенням в дію 01.01.2002 року нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебуваються усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України. Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положення Земельного кодексу України.
У даному випадку право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0377 га за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Харкова. Відповідачем не надано доказів того, спірна земельна ділянка знаходиться у власності іншої особи.
Суд не приймає вищевикладені посилання відповідача з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована у м. Харкові, Бурсацький узвіз, 8 зареєстровано з 27.07.2020 року про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.10.2021 року за № НВ- 0007752792021, також з матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована у м. Харкові, Бурсацький узвіз, 8 зареєстровано за Харківською міською радою з 08.10.2021 року, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.09.2023 року за № 346566540.
При цьому, відповідачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду будь-яких документів, щодо сплати за землю у період з 27.07.2020 року по 08.10.2021 року чи будь-яких доказів щодо наявності права власності у відповідача на земельну ділянку із кадастровим номером 6310136300:01:012:0019.
Будь-яких заперечень, щодо користування Фізичною особою підприємцем Дрань В.Ю земельною ділянкою загальною площею 0,0377 га., що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 08.10.2021 року по 28.02.2022 року, матеріали справи не містять.
Самі лише посилання на обставини які не підтвердженні належними доказами, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних про стягнення із відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із чим, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. залишається за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 165, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків. м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МГТ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) - UA698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (EAП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків. м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 ) 2 684,00 грн. судового збору
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків. м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243);
відповідач: Фізична особа - підприємець Дрань Віталій Юрійович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "17" жовтня 2023 р.
Суддя О.О. Ємельянова