ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2023м. ХарківСправа № 922/1386/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67; місцезнаходження: 08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35, ЄДРПОУ 43106699)
до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 63021, Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вулиця Гагаріна, будинок 13, ЄДРПОУ 14373265)
про стягнення 13 071 025,14 грн.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Пустовойтов Д. М.,
відповідача - Кучерук А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної організації «Комбінат "Планета» Державного агентства резерву України (відповідач по справі) про стягнення 13071025,14 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач послався на те, що всупереч умов укладеного договору зберігання № 2 від 01.01.2021 та законодавства України, відповідач не дотримався покладених на нього обов'язків зі збереження майна переданого на зберігання та не може виконати обов'язку щодо повернення поклажодавцеві речі, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання. Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду для стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача у розмірі 13071025,14 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1386/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 10.05.2023; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановити строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз'яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.
Протокольною ухвалою суду від 10.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 07.06.2023.
Протокольною ухвалою суду від 07.06.2023 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву на 14 днів та на підставі ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.07.2023.
21.06.2023 (вх. № 15935) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України, в якому відповідач просив суд повністю відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон».
В обґрунтування відзиву на позов відповідач послався на те, що:
- внаслідок обстрілів території ДО «Комбінат «Планета» у ході військової агресії Російської Федерації проти України, що були здійснені 21.03.2022 року, в результаті огляду групи резервуарів були виявлені втрати майна ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН», спричинені пошкодженням резервуару № 35 та спричиненою обстрілом пожежею, в результаті огляду корпусу резервуару № 35, в якому станом на 21.03.2022 зберігався КАС-28, виявлено 5 (п?ять) вхідних та 2 (два) вихідних (наскрізних) отвори, спричинених влучанням уламків ракети;
- для збереження майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні, комбінатом було здійснено часткове переміщення КАС-28 до РВС № 34, 33;
- з 24.02.2022 року інвентаризація майна не проводилась, в зв?язку з введенням військового стану в країні та небезпекою для життя персоналу при перебуванні в резервуарному парку;
- слідчим відділом Служби безпеки України в Харківській області за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22022220000000460 від 02.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України за фактом здійснення обстрілів військовослужбовцями підрозділів Збройних сил та інших відомств Російської федерації місць зберігання значних обсягів нафтопродуктів, сховищах, газу, руйнування очисних споруд та ємностей з небезпечними речовинами на території Харківської області, також 15.08.2022 року з боку російської федерації встановлено факти обстрілу території поблизу ДО "Комбінат "Планета", номер кримінального провадження 22022220000002622 від 15.08.2022 року, ДО "Комбінат "Планета" визнано потерпілим від вищевказаних злочинів;
- ДО Комбінатом "Планета" в грудні 2022 року з залученням експертної організації було проведено технічний огляд пошкоджених резервуарів (часткове експертне обстеження обладнання підвищеної небезпеки); за результатами обстеження РВС №35 експертною організацією ПП "УДЦ ТЕХІНФОРМСЕРВІС" надано висновок № 33673697-09-03-028/1-22 від 23.12.2022 року, де встановлено факт наявності наскрізних ушкоджень резервуару, що утворилися під час обстрілу території підприємства;
- пунктом 7.1. розділу 7 договору зберігання № 2 від 01.01.2021 визначено «В разі невиконання або неналежного виконання однієї із сторін своїх зобов'язань за даним договором, винна сторона відшкодовує постраждалій стороні всі виниклі у зв'язку з цим збитки або понесені витрати на підставі відповідних документів, підтверджуючих факт понесених витрат або виниклих збитків і їх зв'язок з невиконанням своїх зобов'язань винною стороною; пунктом 7.3. розділу 7 договору зберігання № 2 від 01.01.2021 визначено «протягом терміну дії цього договору зберігач несе відповідальність за збереження переданих поклажодавцем рідких мінеральних добрив у розмірі прямого дійсного збитку, за умови наявності вини зберігача (прямого наміру або грубої необережності)»;
- відтак в діях відповідача не можливо вбачати прямий намір або грубу необережність щодо втрати позивачем своєї продукції; навпаки, наслідками втрати КАС позивача є слідством здійснення обстрілів військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації території комбінату, що доводиться наданими доказами.
28.06.2023 (вх. № 16710) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон», в якій позивач заперечував проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України задовольнити повністю.
Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначив про те, що:
- конкретне визначене місце зберігання належного позивачу КАС марки 28, 30, 32 (7 резервуарних ємностей РВС-5000 № 29-35) було визначено відповідачем самостійно без згоди поклажодавця, шляхом змішання речей одного роду та однієї якості;
- 26.07.2022 сторони провели інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання та встановили відсутність частини мінеральних добрив переданих на зберігання, а саме КАС -28 в кількості 327,319 в резервуарі РВС 29, КАС-32 в кількості 180,940 в РВС 30;
- за твердженням відповідача наведеним у відзиві та в листі № 189 від 12.07.2022, КАС 28 після пошкодження РВС 35 був переміщений не в резервуар РВС 29, де встановлено відсутність КАС -28 в кількості 327,319, а в РВС 34, 33;
- події щодо пошкодження РВС 35 не мають жодного відношення до втрати відповідачем 180,940 тон КАС 32, адже в такому РВС 35 зберігалися речі іншого роду та якості - КАС 28, та не маються жодного відношення до втрати зберігачем КАС 28, який зберігався в резервуарі РВС 29;
- всупереч ч. 1-2 ст. 945 ЦК України зберігач не повідомив поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, а після настання подій вказаних у відзиві щодо здійснення 21.03.2022 військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації обстрілів снарядами дальньої дії ураження по території ДО «Комбінат «Планета», відповідач без будь-яких заперечень продовжував здійснювати повернення позивачу КАС 28 та КАС 32, що підтверджується актами приймання-передачі ТМЦ зі зберігання доданими до позову;
- 27.06.2022 між сторонами підписаний акт звірки товарів на зберіганні; 13.07.2022 між сторонами був підписаний аналогічний акт звірки товарів на зберіганні, в якому було враховано втрату на зберіганні 13,757 тон карбамідно-аміачної суміши марки КАС-30 ЗЕД, згідно з таким актом у відповідача на зберіганні були мінеральний добрива в загальній кількості 859,431 тони;
- зберігач до складання 26.07.2022 інвентаризаційного опису не повідомляв поклажодавця про будь-які втрати переданого на зберігання майна; цим додатково спростовується аргумент відповідача про те, що в його діях не можливо вбачати прямий намір або грубу необережність щодо втрати позивачем своєї продукції;
- в пункті 9.5 договору зберігання вказано, що сторона котра зазначала дії форс-мажорних обставин та внаслідок їх дії не спроможна виконувати зобов'язання по даного договору, повинна в термін не пізніше 3-х (трьох календарних) днів з моменту їх виникнення письмово повідомити про це протилежну сторону, несвоєчасне інформування про форс-мажорні обставини не дає права, відповідну сторону посилатися на них;
- відповідач не надав позивачу жодних документів про наявність форс-мажорних обставин внаслідок дії ніяких відповідач не спроможний виконувати зобов'язання по договору з повернення майна зі зберігання, що є окремою, самостійною підставою для спростування аргументів відповідача щодо наявності обставин непереборної сили.
04.07.2023 (вх. № 17180/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Державної організації «Комбінат "Планета» Державного агентства резерву України про витребування доказів у справі № 922/1386/23.
Призначене на 05.07.2023 судове засідання не відбулось в зв'язку з відпусткою судді, ухвалою суду від 07.07.2023 призначено підготовче засідання по справі на 12.07.2023.
В судовому засіданні 12.07.2023 представник Державної організації «Комбінат "Планета» Державного агентства резерву України підтримав подане клопотання про витребування доказів у справі № 922/1386/23 та просив суд його задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у клопотанні. Представник позивача проти задоволення клопотання про витребування доказів у справі № 922/1386/23 заперечував та просив суд в задоволенні клопотання відмовити повністю зв'язку з його необґрунтованістю, безпідставністю та з огляду на порушення відповідачем встановленого процесуальним законом порядку подання клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2023 в задоволенні клопотання Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (вх. № 17180/23 від 04.07.2023) про витребування доказів від 03.07.2023 № 547 відмовлено повністю, протокольною ухвалою суду від 12.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 26.07.2023.
Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.08.2023.
23.08.2023 (вх. 22654/23) та 25.08.2023 (вх. 22738/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про поновлення процесуального строку подання доказів, в якому останній просив суд поновити пропущений строк подання доказів у справі № 922/1386/23; долучити до матеріалів справи адвокатський запит № 558 від 03.07.2023 року про витребування інформації і документів і докази його направлення і отримання позивачем; долучити до матеріалів справи вибіркові матеріали з кримінального провадження № 22022220000000460 від 02.04.2022 року з яким адвокат відповідача зміг ознайомитись лише 17.07.2023 року; долучити до матеріалів судової справи результати проведеної інвентаризації залишків мінеральних добрив позивача станом на 28.07.2023 року та результати звірки бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з відповідачем за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року.
В судовому засіданні 25.08.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.09.2023 з метою надання часу для ознайомлення позивача з клопотанням відповідача про поновлення процесуального строку подання доказів.
06.09.2023 (вх. № 23901/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли пояснення та заперечення позивача щодо додаткових доказів відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 06.09.2023 суд про поновив відповідачу строк на подання доказів та приєднав їх до матеріалів справи; прийняв до розгляду пояснення та заперечення позивача щодо поданих доказів відповідача; оголосив перерву у судовому засіданні до 20.09.2023.
Протокольною ухвалою суду від 20.09.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 04.10.2023.
В судовому засіданні 04.10.2023 суд за участю представників сторін продовжив розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Як свідчать матеріали справи, між ДО КОМБІНАТ "ПЛАНЕТА" (зберігач) та ТОВ «Фірма Ерідон» (поклажодавець) було укладено договір зберігання № 2 від 01.01.2021, згідно з пунктом 1.1. якого зберігач зобов'язується за винагороду надавати поклажодавцю послуги з приймання (зливу в резервуарні ємкості ДО «Комбінат «Планета»), зберігання та відвантаження (повернення зі зберігання) рідких мінеральних добрив поклажодавця протягом терміну дії даного договору.
Відповідно до п. 1.3. договору зберігач здійснює зберігання майна на професійному рівні, у відповідності до вимог нормативних документів, в складському комплексі (в подальшому - склад) розташованому за адресою: Харківська область, Валківський районн, смт. Ков'яги, вул. Гагаріна, 13.
В п. 8.1. договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків між сторонами та повернення майна поклажодавцю - до повного виконання зобов'язань.
В абз. 3 п. 2.1. договору передбачено, що конкретна кількість майна, що передається на зберігання визначається згідно акта приймання-передачі. На підставі актів відповідачу були передані на зберігання мінеральні добрива марки КАС 28 та 32.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 1166 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з ч.1-3 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2022 між сторонами підписаний акт звірки товарів на зберіганні, згідно з яким кількість мінеральних добрив на зберіганні була такою: 1 Добрива рідкі азотні КАС марки 28 - 24.240 т.; Добрива рідкі азотні КАС марки 28 - 545,070т; Карбамідно-аміачна суміш марки КАС-30 ЗЕД - 32,167 т.; Карбамідно-аміачна суміш N 32 - 21,840 т.; Добрива рідкі азотні (КАС-32) налив ЗЕД - 13,190 т.; Добрива рідкі азотні КАС 32 - 51,750 т.; Добрива рідкі азотні (КАС-32) налив ЗЕД - 75,680 т.; Карбамідно-аміачна суміш N 32 - 109,250т; всього КАС - 873,187 т.
13.07.2022 між сторонами був підписаний аналогічний акт звірки товарів на зберіганні, в якому було враховано втрату на зберіганні 13,757 тон карбамідно-аміачної суміши марки КАС-30 ЗЕД. Згідно з таким актом у відповідача на зберіганні були мінеральний добрива в загальній кількості 859,431 тони.
Суд також зазначає, що додатковим доказом зберігання мінеральних добрив у вказаній кількості відповідачем є те, що відповідно до пункту 6.7. договору зберігання здавання послуг зберігачем і прийняття їх поклажодавцем оформляється актами здачі - приймання наданих послуг. Керуючись викладеним, позивач та відповідач підписали такі акти прийому - передачі виконаних послуг (з розрахунком послуг): б/н від 31.01.2021; б/н від 28.02.2021; б/н від 31.03.2021; б/н від 31.03.2021; б/н від 30.04.2021; б/н від 30.04.2021; б/н від 31.05.2021; б/н від 31.05.2021; б/н від 30.06.2021; б/н від 30.06.2021; б/н від 31.07.2021; б/н від 31.07.2021; б/н від 31.08.2021; б/н від 31.08.2021; б/н від 31.08.2021; б/н від 30.09.2021; б/н від 30.09.2021; б/н від 30.09.2021; б/н від 31.10.2021; б/н від 31.10.2021; б/н від 31.10.2021; б/н від 30.11.2021; б/н від 30.11.2021; б/н від 30.11.2021 ; б/н від 31.12.2021; б/н від 31.12.2021; б/н від 31.01.2022; б/н від 31.01.2022; б/н від 31.01.2022; б/н від 31.01.2022; б/н від 28.02.2022 ; б/н від 28.02.2022; б/н від 28.02.2022; б/н від 28.02.2022; б/н від 31.03.2022; б/н від 31.03.2022; б/н від 30.04.2022; б/н від 30.04.2022; б/н від 31.05.2022; б/н від 31.05.2022; б/н від 31.05.2022; б/н від 30.06.2022; б/н від 30.06.2022; б/н від 30.06.2022; б/н від 31.07.2022; б/н від 31.07.2022; б/н від 31.07.2022; б/н від 31.08.2022; б/н від 31.08.2022; б/н від 31.08.2022; б/н від 30.09.2022; б/н від 30.09.2022; б/н від 30.09.2022; б/н від 31.10.2022; б/н від 31.10.2022; б/н від 31.10.2022; б/н від 30.11.2022; б/н від 30.11.2022; б/н від 30.11.2022; б/н від 31.12.2022; б/н від 31.12.2022; б/н від 31.12.2022.
В п. 3.5. договору передбачено право поклажодавця в будь-який час вимагати повернення майна, переданого ним на зберігання надіславши зберігачу відповідну заявку на повернення майна зі зберігання, а зберігач зобов'язаний повернути майно на першу вимогу поклажодавця в кількості, якості, асортименті та у строки, що вказані в заявці поклажодавця, з урахуванням технологічних можливостей зберігача та «мертвого залишку» майна відвантаження котрого потребує додаткових технічних засобів (не більше ніж 3 (три) дні з дати заявки поклажодавця).
Відповідно до пп. 4.1.8. п. 4.1. договору зберігач зобов'язується своєчасно здійснювати повернення майна поклажодавця зі зберігання в порядку, передбаченому цим договором.
Згідно з пп 4.4.1., 4.4.3. п. 4.1. договору зберігання, поклажодавцеь має право, зокрема, в будь-який час заявити вимогу про повернення Майна, надіславши відповідну Заявку; отримувати від Зберігача інформацію про кількість наявного на зберіганні Майна Поклажодавця.
В подальшому відповідач направив позивачу на електрону адресу скановану копію листа № 189 від 12.07.2022 з пропозицією надати уповноваженого представника для проведення інвентаризації залишків майна.
26.07.2022 позивач та відповідач провели інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання та встановили відсутність частини мінеральних добрив переданих на зберігання, а саме: зберігач втратив частину майна поклажодавця, а саме: добрива рідкі азотні КАС марки 28 в кількості 327,319 тон та добрива рідкі азотні КАС марки 32 в кількості 180, 94 тони.
Аналогічну інформацію сторони відобразили в інвентаризаційному описі товарів на складі № 1766 від 15.09.2022 та акті № 15/11-6 від 15.11.2022 звірки залишків товарів.
Отже, зберігач, всупереч умов укладеного договору та законодавства України, не дотримався покладених на нього обов'язків зі збереження майна переданого на зберігання та не може виконати обов'язку повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.
В подальшому на адресу ДО "Комбінат "Планета" направлені листи ТОВ «Фірма Ерідон» від 08.12.2022 № 1290, від 27.12.2022 № 1387, від 01.02.2023 № 93 з вимогами відшкодувати збитки, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Суд зазначає, що обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності мінеральних добрив встановлено підпунктом 4.1.2. договору та ст. 942 ЦК України, згідно з якою зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Тобто при втраті мінеральних добрив мала місце протиправна винна поведінка відповідача - порушення зобов'язань обумовлених договором щодо забезпечення кількісного та якісного збереження майна (схоронності), яка призвела до завдання збитків позивачу.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками виражається в тому, що шкода є об'єктивним наслідком поведінки відповідача, адже неотримання позивачем зі зберігання товару у місці зберігання від відповідача є об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягала в порушенні його зобов'язання щодо організації зберігання матеріальних цінностей відповідно до умов договору зберігання № 2 від 01 січня 2021 року.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 611 ЦК України містить правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
В ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В ч. 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (частин перша - друга статті 936 ЦК України).
Ч. 1-2 ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (частина перша статті 938 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина перша статті 950 ЦК України).
Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (частина друга статті 950 ЦК України).
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (пункт 1 частини першої статті 951 ЦК України).
Згідно ч.1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
У частині 3 ст. 225 ГК України закріплено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Таким чином відповідач не виконав зобов'язання перед позивачем щодо зберігання отриманих мінеральних добрив протягом строку, встановленого у договорі зберігання, та зобов'язання щодо вжиття усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, що призвело до втрати позивачем набутого у власність майна. Тобто наявна вина відповідача у завдані збитків позивачу.
Розмір шкоди завданої позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача становить 13071025,14 грн., яка обрахована на підставі експертного висновку судового експерта Герца І. В. № CE-1735-6-2041.22 від 03.03.2023 за такою формулою:
327,319 т. КАС 28 * 24 551,71 грн = 8 036 241,17 грн
180,940 т КАС 32 * 27 825,71 грн =5 034 783,97 грн
8 036 241,17 +5 034 783,97=13 071 025,14
Приймаючи до уваги, що матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність збитків позивачу, суд дійшов висновку, що сума збитків у розмірі 13071025,14 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому судом відхиляються заперечення відповідача з огляду на наступне.
Конкретне визначене місце зберігання належного позивачу КАС марки 28, 30, 32 (7 резервуарних ємностей РВС-5000 № 29-35) було визначено відповідачем самостійно без згоди поклажодавця, шляхом змішання речей одного роду та однієї якості.
26.07.2022 сторони провели інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання та встановили відсутність частини мінеральних добрив переданих на зберігання, а саме КАС -28 в кількості 327,319 в резервуарі РВС 29, КАС-32 в кількості 180,940 в РВС 30.
За твердженням відповідача, наведеним у відзиві та в листі № 189 від 12.07.2022, КАС 28 після пошкодження РВС 35 був переміщений не в резервуар РВС 29, де встановлено відсутність КАС -28 в кількості 327,319, а в РВС 34, 33;
Проте події щодо пошкодження РВС 35 не мають жодного відношення до втрати відповідачем 180,940 тон КАС 32, адже в такому РВС 35 зберігалися речі іншого роду та якості - КАС 28, та не маються жодного відношення до втрати зберігачем КАС 28, який зберігався в резервуарі РВС 29.
27.06.2022 між сторонами підписаний акт звірки товарів на зберіганні, 13.07.2022 між сторонами був підписаний аналогічний акт звірки товарів на зберіганні, в якому було враховано втрату на зберіганні 13,757 тон карбамідно-аміачної суміши марки КАС-30 ЗЕД, згідно з таким актом у відповідача на зберіганні були мінеральний добрива в загальній кількості 859,431 тони.
При цьому суд звертає увагу на те, що результати проведеної інвентаризації залишків мінеральних добрив позивача станом на 28.07.2023 року, яка була проведена майже через рік від дня попередньої інвентаризації від 26.07.2022, була проведена в односторонньому порядку представниками Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України та не спростовує результатів інвентаризації, проведеної саме 26.07.2022 за участю повноважних осіб як позивача, так і відповідача, в зв'язку із чим вона не береться судом до уваги при постановленні судового рішення по справі, адже за суб'єктним складом та змістом інформації у неї щодо залишків добрив на зберіганні та фактів їх переміщення, не узгоджується із двосторонньою проведеною та оформленою належним чином результатів інвентаризації 26.07.2022. При цьому відповідач в ході розгляду справи не спростував і не заперечив належними документальними доказами достовірності результатів інвентаризації від 26.07.2022, лише обмежившись наданням іншого документу з іншими даними, проведеної майже через рік від попередньої щодо втрати та переміщення майна, переданого йому на зберігання.
Суд зазначає також про те, що посилання відповідача на втрату майна позивача через обставини пошкодження РСВ 35 внаслідок попадання в нього снаряду дальньої дії ураження на підприємстві 21.03.2022 та звільнення його в зв'язку з цим від відповідальності за втрату майна позивача вже після складання 26.07.2022 інвентаризації за участю обох сторін, є суперечливим і нелогічним, оскільки всі ці обставини та події, на які посилається відповідач, і про які він зазначає як про підставу для звільнення від відповідальності, відбувались та мали місце до оформлення результатів інвентаризації, відтак вже самим фактом проведення інвентаризації 26.07.2022 сторони, в тому числі відповідач, підтвердили достовірність реальної фактичної втрати майна позивача певної якості та кількості, яке знаходилось на зберіганні у відповідача. Тобто такі твердження відповідача не узгоджуються з послідовністю реальних подій та не спростовують відображених інвентаризацією 26.07.2022 даних про фактичні втрати майна відповідачем.
Крім того, зберігач до складання 26.07.2022 інвентаризаційного опису взагалі не повідомляв поклажодавця про будь-які втрати переданого на зберігання майна, чим спростовується аргумент відповідача про відсутність в його діях не можливо вбачати прямий намір або грубу необережність щодо втрати позивачем своєї продукції.
Також всупереч ч. 1-2. ст. 945 ЦК України зберігач не повідомив поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, а після настання подій, вказаних у відзиві щодо здійснення 21.03.2022 військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації обстрілів снарядами дальньої дії ураження по території ДО «Комбінат «Планета», відповідач без будь-яких заперечень продовжував здійснювати повернення позивачу КАС 28 та КАС 32, що підтверджується актами приймання-передачі ТМЦ зі зберігання.
В пункті 9.5 договору зберігання вказано, що сторона котра зазначала дії форс-мажорних обставин та внаслідок їх дії не спроможна виконувати зобов'язання по даного договору, повинна в термін не пізніше 3-х (трьох календарних) днів з моменту їх виникнення письмово повідомити про це протилежну сторону, несвоєчасне інформування про форс-мажорні обставини не дає права, відповідну сторону посилатися на них.
Водночас відповідач не надав позивачу жодних документів про наявність форс-мажорних обставин внаслідок дії яких відповідач не спроможний виконувати зобов'язання по договору з повернення майна зі зберігання, що є окремою, самостійною підставою для спростування аргументів відповідача щодо наявності обставин непереборної сили.
Судом також при прийнятті рішення враховується, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Також в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 643/14079/17 (провадження № 61-7080св19) вказаний такий правовий висновок: договір зберігання може укладатися із зберігачем чи професійним зберігачем. При цьому, правовий статус (зберігач чи професійний зберігач) впливає на ті обставини, які виключають відповідальність зберігача (професійного зберігача) за втрату речі. Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є те, що особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто така діяльність має здійснюватися особою, яка є підприємцем, систематично. За загальним правилом, за втрату речі, під час строку зберігання, зберігач відповідає, якщо: відбулося порушення обов'язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків. Натомість професійний зберігач має довести наявність втрату речі сталася внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У всіх інших випадках, навіть якщо вини професійного зберігача немає, він зобов'язаний відшкодувати збитки поклажодавцеві. У разі якщо зберігання здійснюється зберігачем після закінчення строку зберігання, то зберігач відповідає лише за наявності його умислу або грубої необережності. Розмір збитків завданих втратою речі зберігачем має доводитися поклажодавцем (кредитором).
Таким чином суд приходить до висновку про те, що Державна організація «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України відповідає за втрату майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон», оскільки: відбулося порушення обов'язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у невиконанні (неналежному виконанні) своїх обов'язків щодо зберігання майна позивача.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову повністю, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 63021, Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вулиця Гагаріна, будинок 13, ЄДРПОУ 14373265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67; місцезнаходження: 08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35, ЄДРПОУ 43106699) 13071025,14 грн. в рахунок відшкодування зберігачем збитків завданих поклажодавцеві втратою майна переданого на зберігання та 196065,38 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В зв'язку з відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 17.10.2023.
Суддя Н.А. Новікова