ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
"16" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4373/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” (вул. Перекопська, 178, м. Херсон, 73000) за вх. ГСОО № 4932/23 від 09.10.2023 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Балаянц Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 228211,33 грн,
УСТАНОВИВ:
09.10.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Балаянц Ігоря Володимировича заборгованості за спожиту боржником електричну енергію у період січень-липень 2022 року на підставі договору про постачання електричної енергії від 11.12.2020 № 37492880.
Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1); справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець (п. 16).
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на вищевказані положення процесуального закону для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Як вбачається зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія”, вимоги останнього ґрунтуються на правовідносинах стягувача та боржника, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020 № 37492880.
Разом з цим, як встановлено судом, 21.03.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення підприємницької діяльності Балаянца Ігоря Володимировича за власним рішенням.
Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
З урахуванням викладеного, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства в наказному провадженні, оскільки відноситься до юрисдикції загальних судів.
За цих обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 4932/23 від 09.10.2023 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Балаянц Ігоря Володимировича у розмірі 228211,33 грн слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Керуючись ст. 147, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 4932/23 від 09.10.2023 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Балаянц Ігоря Володимировича у розмірі 228211,33 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 16.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля