ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"09" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/389/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Рехліцького Олексія Михайловича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 80685,75 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
УСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Рехліцького Олексія Михайловича, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06.04.2018 №011/9967/399093 в сумі 80685,75 грн, з яких: заборгованість за дозволеним овердрафтом в розмірі 73400,00 грн; заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 7285,75 грн.
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині сплати на користь банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/389/23; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги, що під час дослідження матеріалів справи у суду виникла необхідність в отриманні від позивача додаткових пояснень щодо розрахунку ціни позову (складових боргу), а також щодо обставин пролонгації дії кредитного договору, з урахуванням положень п. 1.2., 1.3. договору, суд ухвалою від 07.04.2023 за власною ініціативою призначив справу № 916/389/23 до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін та призначив у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 11 травня 2023 року о 15:00.
Судове засідання, призначене на 11 травня 2023 року о 15:00, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці за особистими обставинами. Ухвалою суду від 16.05.2023 судом було призначено судове засідання у цій справі на 01 червня 2023 року о 15:00, в яке викликано учасників справи.
Ухвалою від 17.05.2023 суд задовольнив клопотання позивача про участь в усіх судових засіданнях при розгляді цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
01.06.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було задоволено судом та 01.06.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15.06.2023 о 16:00. Про час та місце судового засідання суд повідомив сторін в порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду від 01.06.2023, якою суд викликав учасників справи у судове засідання 15.06.2023.
Судове засідання 15.06.2023 о 16:00 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 15.06.2023 суд призначив судове засідання у цій справі на 29 червня 2023 року о 16:00, в яке викликав учасників справи.
15.06.2023 позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 50000,00 грн. Вказана заява не була прийнята судом до розгляду, оскільки позивачем її подано з недотриманням строку, визначеного у п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
29.06.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 17.07.2023 о 14:00.
У судовому засіданні 17.07.2023 судом за клопотанням позивача було оголошено перерву у судовому засіданні до 04.09.2023 о 12:30.
04.09.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 21.09.2023 о 16:00, про що представник позивача був повідомлений безпосередньо у судовому засіданні.
21.09.2023 представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. 21.09.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 09.10.2023 о 16:00, в яке викликав учасників справи. Про перерву у судовому засіданні, зокрема, позивача було повідомлено відповідно до ст. 120 ГПК України шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду від 21.09.2023. Вказана ухвала була доставлена на електронну адресу позивача: legal.collection@raiffeisen.ua 22.09.2023, про що свідчить наявна у справі довідка про доставку електронного листа.
Після судового засідання 21.09.2023 о 16:41 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване технічними збоями у системі відеоконференцзв'язку "EаsyCon", а також неможливістю представника прибути безпосередньо до суду, у зв'язку з небезпечними обставинами у країні.
У судове засідання 09.10.2023 представник позивача повторно не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, між цим, 05.10.2023 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд залишити позов АТ «Райффайзен Банк» до ФОП Рехліцького О.М. у цій справі без розгляду. За результатом розгляду цієї заяви судом у судовому засіданні 09.10.2023 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у її задоволенні, оскільки заяву позивачем було подано з недотриманням строків, визначених п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Між цим, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, суд зазначає про таке.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 7 статті 242 ГПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
"Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.".
Отже, позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився у судові засідання 21.09.2023 та 09.10.2023 за викликом суду, не зважаючи на те, що явку сторін у судових засіданнях було визнано судом обов'язковою. При цьому згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Так, заяву про залишення позову без розгляду позивачем було подано після того, як суд розпочав розгляд справи по суті, а тому підстави для залишення позову Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" згідно з п.5 ч.1 ст.226 ГПК України за заявою позивача у суду відсутні. Разом з цим, враховуючи, що позивач не з'являвся у судові засідання за викликом суду, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, суд, врахувавши також подання позивачем вищевказаної заяви про залишення позову без розгляду, дійшов висновку, що позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяв вирішенню спору у цій справі. З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Водночас, суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" у справі № 916/389/23 - залишити без розгляду.
2. Судові витрати позивача, пов'язані з розглядом справи, покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 16.10.2023.
Ухвала набирає законної сили 16.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля