ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у прийнятті додаткового рішення
"13" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/111/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши заяву відповідача1 товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” про розподіл судових витрат /вх. № 2-1488/23 від 04.10.2023 року/ у справі № 916/111/22
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП” /ЄДРПОУ 44383081, адреса реєстрації - 65031, м. Одеса, вул. Хутірська, 3-а, адреса листування - 65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 114, а/с 171, e-mail: idand1693@gmail.com/
до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” /ЄДРПОУ 40432130, адреса - 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 3/;
2) ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /
про визнання договору недійсним
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Хаджи І.Д. на підставі ордеру серії АТ № 1030317 від 13.10.2022 року;
від відповідача1: адвокат Тарановський Д.С. на підставі ордеру ВН № 1257325 від 14.06.2023 року;
від відповідача2: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Одеської області розглядалася справа №916/111/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП” до товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 23/1000 частин у праві власності на нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “СХІД-А”, посвідчений 18.05.2016 року приватним нотаріусом ОМНО Журавель М.В., зареєстрований у реєстрі № 820.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 року у справі № 916/111/22 залишено без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП” до товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.05.2016 року.
04.10.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача1 товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” про розподіл судових витрат /вх. № 2-1488/23/ у справі № 916/111/22, в якій відповідач-1 просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача витрат за надання правової допомоги у розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.10.2023 року прийнято до розгляду заяву відповідача1 товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” про розподіл судових витрат /вх. № 2-1488/23 від 04.10.2023 року/ у справі № 916/111/22; розгляд заяви призначено на 13.10.2023 р. о 11:00 год.
13.10.2023 року на адресу суду надійшли заперечення позивача /вх. № 36196/23/ на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідачем-1 всупереч положень ч. 1 ст. 124 ГПК України у відзиві не вказано попереднього розрахунку судових витрат. Вказана обставина, на думку позивача, є підставою для відмови у відшкодуванні вказаних витрат. Також позивач вказує, що заявлена відповідачем1 сума судових витрат є неспівмірною. Позивач зазначає, що наданий адвокатом детальний опис послуг та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 не містить реальної вартості наданих послуг. Позивач зауважує, що відповідачем-1 надано неналежні докази оплати клієнтом гонорару. Позивач підкреслює, що відповідачем-1 не надано доказів необґрунтованих дій позивача, що на підставі ч. 5 т. 130 ГПК України було б підставою для компенсації здійснених відповідачем-1 судових витрат.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення заяви відповідача-1 про розподіл судових витрат з підстав, викладених у запереченнях.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Відповідач2 до судового засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, господарський суд дійшов до наступного.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи
За правилами ч. 2 ст. 161 ГПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України, відзив повинен містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що з метою захисту порушених прав, 25.05.2023 року між ТОВ «СХІД-А» та АО «ТДС ГРУП» укладено договір № 227 про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що представництво ТОВ «СХІД-А» в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Тарановським Д.С. на підставі ордеру ВН №1257325 від 14.06.2023 року.
При цьому судом встановлено, що у відзиві ТОВ «СХІД-А» /вх. № 20809/23 від 23.06.2023 року/, датованому 19.06.2023 року та підписаному адвокатом Тарановським Д.С., всупереч положень ч. 1 ст. 124 ГПК України не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Господарський суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 - 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.
У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Суд враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 по справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 по справі № 922/2157/20).
При цьому суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено права учасників справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Господарський суд зазначає, що можливість подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду у порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України є одним із прав позивача, визначених положеннями ГПК України, яким позивач користується на власний розсуд. І сам факт подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду без надання відповідачем відповідних обгрунтувань необґрунтованих дій позивача, які були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, не свідчить про необґрунтованість дій позивача та відповідно право відповідача на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням вказаного, враховуючи, що у відзиві ТОВ «СХІД-А» /вх. № 20809/23 від 23.06.2023 року/, який є першою заявою по суті справи відповідача1, не наведено не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем-1 доказів необґрунтованих дій позивача, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача1 товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” про розподіл судових витрат /вх. № 2-1488/23 від 04.10.2023 року/ у справі № 916/111/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України, ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 124, 129, 130, 161, 165, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви відповідача1 товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД-А” про розподіл судових витрат /вх. № 2-1488/23 від 04.10.2023 року/ у справі № 916/111/22 - відмовити.
Ухвала складена та підписана 17.10.2023 року.
Ухвала набрала законної сили 13.10.2023 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко