ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 Справа № 914/3305/20(914/1205/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Гудими Р.О.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, м. Львів, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арія Моторс”, м. Львів
про: стягнення 2 506 780 грн. 82 коп.
у межах справи №914/3305/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЗІ СОФТ”, м. Київ
про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106, ідентифікаційний код 41538642)
Представники:
від позивача: Тимофєєва О.А. - ліквідатор
від відповідача: Гаврилюк О.Р. - адвокат
ВСТАНОВИВ:
Історія розгляду справи.
Приватне підприємство “Церера Технолоджіс”, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни, звернулось до Господарського суду Львівської області, у межах справи №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арія Моторс” про стягнення 2 506 780 грн. 82 коп.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/3305/20 (914/1205/23), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”.
Ухвалою суду від 08.05.2023 (після виконання позивачем недоліків на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2023 про залишення позовної заяви без руху) позовну заяву Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арія Моторс” про стягнення 2 506 780 грн. 82 коп. прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”; підготовче засідання призначено на 06.06.2023 р.; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Ухвалою суду від 06.06.2023, взявши до уваги неявку в судове засідання представника відповідача, підготовче засідання відкладено на 27.06.2023.
Однак, підготовче засідання, призначене на 27.06.2023 р. на 13:20 год. не відбулося у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення суду.
Ухвалою суду від 28.06.2023, врахувавши період перебування судді у відпустці, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначено на 15.08.2023.
07.08.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 04.08.2023 №02-13/46 про долучення до матеріалів справи скан-копії підтвердження про направлення та вручення відповідачу позовної заяви, відповіді ТзОВ "Арія Моторс".
Ухвалою суду від 15.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.09.2023.
12.09.2023 відповідач подав на адресу суду клопотання від 12.09.2023, в якому з метою надання можливості адвокату (з яким 12.09.2023 укладено договір про надання правової допомоги) вивчити матеріали справи та процесуально оформити правову позицію відповідача, просить розгляд справи відкласти на більш пізніший термін та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 12.09.2023 р. розгляд справи по суті відкладено на 10.10.2023 р.
05.10.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору від 05.10.2023, в якій відповідач просить: повернутись до розгляду справи №914/3305/20(914/1205/23) у підготовчому провадженні; залучити до участі у справі №914/3305/20(914/1205/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТзОВ "Вантажні системи України".
05.10.2023 відповідач надіслав на електронну адресу суду пояснення від 05.10.2023 по справі №914/3305/20(914/1205/23).
В судовому засіданні 10.10.2023 р. представник позивача приймала участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
В судовому засіданні 10.10.2023 розглянуто заяву відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору від 05.10.2023, за результатами розгляду якої винесено ухвалу про залишення заяви без розгляду в порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України.
Представник позивача в судовому засідання 10.10.2023 позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити у позові повністю.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що між ПП “Церера Технолоджіс” (покупцем) та ТзОВ "Арія Моторс" (продавцем) було укладено Договір № 19124 від 25.10.2019 року, предметом якого було придбання одного нового автомобіля марки BMW Х6xDrive30d/G06, колір Carbon Black metallic, 2020 року випуску, вартістю 2 815 328,00 грн. 30.10.2019 на банківський рахунок відповідача ПП “Церера Технолоджіс” було перераховано грошові кошти у сумі 2 500 000,00 грн., що складало 88,8 % від вартості Товару, а не 15%, як це передбачено п. 4.1. договору. ПП “Церера Технолоджіс” у грудні 2019 року, замість придбання товару, відступило на безоплатній основі третій особі (ТзОВ "Вантажні системи України") права вимоги до ТзОВ "Арія Моторс" за договором № 19124 від 25.10.2019 року.
В подальшому рішенням Господарського суду Львівської області від 24.01.2023 у справі № 914/3305/20(914/3931/21) позовні вимоги ПП “Церера Технолоджіс” про визнання правочинів недійсними в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства було задоволено. За наслідками винесеного судового рішення відновлено статус ПП “Церера Технолоджіс” як покупця за Договором № 19124 від 25 жовтня 2019 р. Позивач в особі ліквідатора з метою повернення заборгованості звернулась до відповідача із вимогою № 02-13/07 від 03.02.2023 та повторно із вимогою № 02-13/12 від 02.03.2023 про повернення авансованих грошових коштів у сумі 2 500 000,00 грн., однак відповідач грошові кошти не повернув.
Оскільки постановою Господарського суду Львівської області від 01.06.2021 у справі № 914/3305/20 боржника ПП "Церера Технолоджіс" (позивача у даній справі) визнано банкрутом, і відкрито ліквідаційну процедуру, і господарська діяльність боржника завершена, та придбання товарів в ліквідаційній процедурі є неможливим, позивач в особі ліквідатора звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 500 000,00 грн. Також у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, 3% річних в розмірі 6 780,82 грн., які також просить стягнути.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надавав. У письмових поясненнях від 05.10.2023 зазначив, що як встановлено судом, ПП «Церера Технолоджіс» безоплатно відмовилося від власних майнових вимог на суму 2 500 000,00 грн. на користь ТзОВ "Вантажні системи України", та що у ТОВ "Арія Моторс" були відсутні правові підстави для відмови у перерахуванні отриманих як передоплату коштів в розмірі 2 500 000,00 грн. на рахунок ТзОВ "Вантажні системи України", за прямої письмової вказівки власника коштів - ПП "Церера Технолоджіс". Оскільки, кошти в розмірі 2 500 000,00 грн., які ТзОВ “Арія Моторс” отримала 30.10.2019р. від ПП «Церера Технолоджіс», були перераховані ТзОВ “Арія Моторс” на користь ТОВ "Вантажні системи України" платіжним дорученням №2559 від 28.02.2020р., згідно додаткової угоди №1 від 20 грудня 2019 року до Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 року, укладеної між ТОВ “Арія Моторс”, ПП "Церера Технолоджіс" та ТОВ "Вантажні системи України" та фактично, станом на сьогодні, продовжують знаходитися в ТзОВ "Вантажні системи України", відповідач вважає, що позивач обрав помилковий спосіб захисту своїх прав пред'явивши позов до неналежного відповідача, а відтак такий позов не підлягає до задоволення.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2021 р. стосовно позивача - Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” відкрито провадження у справі №914/3305/20 про банкрутство.
05.01.2021 р. на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” за №65705.
Постановою суду від 01.06.2021 р. Приватне підприємство “Церера Технолоджіс” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Тимофєєву Оксану Анатоліївну.
Повідомлення про визнання Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 02.06.2021 р. за № 66555.
На даний час у справі № 914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” триває ліквідаційна процедура.
Так, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник (в даному випадку ПП “Церера Технолоджіс” - позивач у даній справі позовного провадження) перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16).
Частиною 1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Таким чином, з огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Відтак, позов ПП “Церера Технолоджіс” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни про стягнення з ТзОВ “Арія Моторс” грошових коштів в розмірі 2 506 780 грн. 82 коп. підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
25 жовтня 2019 року між ПП «Церера Технолоджіс» (покупцем) та ТзОВ “Арія Моторс” (продавцем) було укладено Договір №19124 від 25.10.2019 року, відповідно до умов якого: (п.1.1) продавець (відповідач) зобов'язався поставити та передати покупцю (позивачу), а покупець зобов'язався оплатити та прийняти один новий автомобіль марки BMW X6хDrive30d/G06, колір Carbon Black metallic, 2020 року випуску, вартістю 2 815 328,00 грн. з ПДВ(надалі - Товар); (п. 3.1.) продавець зобов'язаний поставити та передати Товар покупцю протягом 175 днів з дати зарахування попередньої оплати у розмірі 15% від загальної вартості Товару на банківський рахунок продавця.
На виконання умов договору №19124 від 25.10.2019 року позивачем (ПП «Церера Технолоджіс») на підставі рахунку відповідача (ТзОВ “Арія Моторс”) № BMW -000318 від 29.10.2019 року, 30.10.2019 було здійснено часткову передоплату за автомобіль у розмірі 2 500 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунках ПП «Церера Технолоджіс» станом на 30.10.2019 та не заперечується відповідачем.
В подальшому між ПП «Церера Технолоджіс» (Первісним кредитором) та ТзОВ “Вантажні системи України” (Новим кредитором), за згодою ТзОВ “Арія Моторс”, було укладено Договір відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019, умовами якого було передбачено, що Первісний кредитор передає Новому кредитору на безоплатній основі, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору і стає кредитором за Договором №19124 від 25.10.2019 року, укладеним між Первісним кредитором та ТзОВ “Арія Моторс” (п. 1.1.).
Окрім цього, в цей ж день 20.12.2019 між ТзОВ “Арія Моторс” (стороною 1), ПП «Церера Технолоджіс» (стороною 2) та ТзОВ “Вантажні системи України” (стороною 3) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 року, згідно п. 1 якої, у зв'язку з укладенням між стороною 2 (ПП «Церера Технолоджіс») та стороною 3 (ТзОВ “Вантажні системи України”) Договору про відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019, сторони вирішили внести зміни до Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 року, в частині зміни однієї з сторін, а саме: (п. 1.1) ТзОВ “Арія Моторс” (продавець) з одного боку, ТзОВ “Вантажні системи України” (покупець) з іншого боку.
В подальшому за зверненням ТзОВ “Вантажні системи України” №07 від 27.02.2020 щодо дострокового припинення дії Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 року та повернення передоплати, між ТзОВ “Арія Моторс” (продавцем) та ТзОВ “Вантажні системи України” (покупцем) укладено Додаткову угоду № 2 від 02.03.2020 року до Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 p., умовами якої було визначено: (п. 1) Сторони дійшли взаємної згоди достроково припинити дію Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 p.; (п. 2) Продавець повернув авансовий платіж здійснений покупцем в сумі 2 500 000,00 грн. ( з ПДВ); (п. 3) Сторони вважаються такими, що не мають жодних фінансових претензій одна до одної щодо виконання умов, передбачених договором № 19124 від 25 жовтня 2019 p.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №2559 від 28.02.2020, згідно якого ТзОВ “Арія Моторс” повернуто ТзОВ “Вантажні системи України” кошти в розмірі 2 500 000,00 грн., згідно угоди №19124 від 25.10.2019.
Вищезазначене підтверджується матеріалами справи, а також рішенням Господарського суду Львівської області від 24.01.2023, винесеним у справі №914/3305/20(914/3931/21).
Так, в межах справи №914/3305/23 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” розглядався позов, заявлений ПП “Церера Технолоджіс” до відповідача-1 ТзОВ “Вантажні системи України” та відповідача-2 ТзОВ “Арія Моторс” про визнання правочинів недійсними, стягнення 2 500 000 грн. 00 коп., в якому позивач наголосив що Договір відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019 повинен бути визнаний недійсним в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки був укладений протягом 3 років, що передували відкриттю провадження у справі №914/3305/20 про банкрутство ПП “Церера Технолоджіс” та за умовами договору боржник безоплатно відмовився від власних майнових вимог, чим завдав підприємству прямого збитку на суму 2 500 000,00 грн.
За результатами розгляду вказаного позову Господарським судом Львівської області 24.01.2023 було винесено рішення у справі №914/3305/20(914/3931/21), яким позов задоволено частково. Визнано недійсним Договір №001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року, укладений між Приватним підприємством “Церера Технолоджіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вантажні системи України” з моменту його укладення. Визнано недійсною із дати укладення Додаткову угоду №1 від 20 грудня 2019 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю “АРІЯ МОТОРС”, Приватним підприємством “Церера Технолоджіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вантажні системи України”. Визнано недійсною із дати укладення Додаткову угоду №2 від 02 березня 2020 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю “АРІЯ МОТОРС” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вантажні системи України”. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРІЯ МОТОРС” грошових коштів в розмірі 2 500 000 грн. 00 коп. - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вантажні системи України” на користь Приватного підприємства “ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС” 6 810 грн. 00 коп. - судового збору. Дане рішення не оскаржувалося і набрало законної сили.
Рішенням суду від 24.01.2023 у справі №914/3305/20(914/3931/21) встановлено, що Договір відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019 не відповідає критеріям розумності та добросовісності, та фактично направлений на безоплатне відчуження права вимоги, що в розумінні ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства є відмовою боржника від власних майнових вимог, що є підставою для визнання спірного правочину недійсним на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, та як наслідок підлягають визнанню недійсними в порядку ст. 42 Кодексу пов'язані з ним Додаткова угода №1 від 20 грудня 2019 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року, та Додаткова угода №2 від 02 березня 2020 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРІЯ МОТОРС” грошових коштів в розмірі 2 500 000 грн. 00 коп., суд відзначив, що "заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача-2 на його користь суми грошових коштів у розмірі 2 500 000,00 грн., сплачених за Договором № 19124 від 25 жовтня 2019 року, не є тим правовим наслідком недійсності правочину, який закономірно може настати у випадку визнання недійсними Договору № 001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року, стороною якого відповідач-2 (ТзОВ “АРІЯ МОТОРС”) не був, та Додаткових угод до Договору № 19124 від 25 жовтня 2019 року, оскільки передача позивачем відповідних грошових коштів відповідачу-2 відбулася не на виконання умов згаданих правочинів. Також, відповідач-2 не являється особою, в якої знаходяться зазначені грошові кошти у розмірі 2 500 000,00 грн."
Згідно із ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, як вбачається зі справи №914/3305/20(914/3931/21), спірний договір відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019 у згаданій справі №914/3305/20(914/3931/21) було визнано недійсним на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (яка є спеціальною нормою щодо застосування наслідків недійсності правочинів по ст.42 КУзПБ), у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Сторонами за правочином про відступлення права вимоги №001 від 20.12.2019 були Приватне підприємство “Церера Технолоджіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Вантажні системи України”. Боржником у справі про банкрутство є Приватне підприємство “Церера Технолоджіс”.
Відтак, суд приходить до висновку, що визначення ТзОВ “Арія Моторс” особою що відповідальна за повернення ПП “Церера Технолоджіс” коштів в сумі 2 500 000,00 грн. (право вимоги по яких було уступлено з боку ПП “Церера Технолоджіс” на користь ТзОВ “Вантажні системи України”), не може вважатися підставним.
Покликання позивача (ПП “Церера Технолоджіс”) на відновлення статусу ПП “Церера Технолоджіс” як покупця за Договором № 19124 від 25 жовтня 2019 р., саме по собі не вказує на обов'язок відповідача (ТзОВ “Арія Моторс”) повернути позивачу суму коштів, так як на даний час вказаний договір № 19124 від 25 жовтня 2019 р. є таким, по якому у продавця за договором (ТзОВ “Арія Моторс”) не рахується проплаченою попередня оплата. Відтак, припинення дії Договору №19124 від 25.10.2019 року про поставку автомобіля марки BMW, у зв'язку з банкрутством ПП “Церера Технолоджіс”, не спричиняє обов'язку повернення коштів з боку ТзОВ “Арія Моторс”.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено ч. 1, 3 та 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, з огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 37 601 грн. 71 коп. покладається на позивача, так як у позові відмовлено повністю.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Повне рішення складено 16.10.2023 р.
Суддя Морозюк А.Я.