ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.10.2023Справа № 910/10904/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»
до Політичної партії «Європейська Солідарність»
про виселення з орендованого майна
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача Невмержицький В.П., ордер серії АІ № 1374283 від 04.04.2023
від відповідача Ратич Х.О., довіреність б/н від 09.11.2022
Суть спору :
07.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» до Політичної партії «Європейська Солідарність» про виселення з орендованого майна.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № к-206 оренди нежитлових приміщень від 15.10.2019 (далі - договір) відповідачу передано у строкове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 1.674,27 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «Н»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 про що 01.11.2019 сторонами складено акт приймання-передачі нежитлових приміщень. За умовами п. 6.3 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату виключно коштами, отриманими з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 6331020 «Фінансування статутної діяльності політичних партій». Орендну плату відповідач зобов'язався сплачувати за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого відповідачем використовуються приміщення на підставі даного договору (п. 6.5 договору). Проте, не дивлячись на достатнє та систематичне фінансування статутної діяльності відповідача з моменту укладення договору відповідач жодного разу не сплатив позивачу орендну плату, внаслідок чого позивач був вимушений звертатися з відповідними позовами до Господарського суду міста Києва (прийнято рішення про стягнення заборгованості у справах № 910/13719/21 та № 910/8651/22, у справі № 910/4720/23 розгляд триває). В умовах укладеного договору сторони погодили, що позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору та вимагати повернення приміщень у разі порушення відповідачем строку сплати орендної плати та/або комунальних платежів, встановлених договором більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів (незалежно від часткової оплати). В цьому випадку позивач надсилає на адресу відповідача письмове повідомлення про дострокове припинення договору в зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати орендних та інших платежів. 29.06.2023 на виконання умов договору на адресу відповідача позивачем було надіслано повідомлення за вих. № 107 від 26.06.2023 про дострокове розірвання договору, яке відповідач отримав 03.07.2023. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України договір є розірваним 03.07.2023, відповідач відповідно до п. 9.12 договору мав звільнити приміщення та повернути їх позивачу з 04 по 06 липня 2023 року. У зв'язку з тим, що відповідач приміщення позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про виселення відповідача з нежитлових приміщень, загальною площею 1.674,27 кв. м, що розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «Н»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/10904/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.08.2023.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.07.2023 було 18.07.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494714090 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 14.07.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 20.07.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №0105494714090, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 04.08.2023 включно.
04.08.2023 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Відповідач зазначає, що договір був пролонгований до 31.12.2023. Разом з тим, 03.07.2023 відповідач отримав лист позивача № 107 від 26.06.2023 про односторонню відмову від договору з 03.07.2023 та вимогою звільнити орендовані приміщення в строк до 06.07.2023 передавши їх за актом приймання-передачі. 07.07.2023 позивачем складно акт фіксації неявки представників орендаря для повернення орендованих приміщень. 31.07.2023 відповідач направив позивачу лист № 33 про те, що в разі односторонньої відмови від договору сторонами для припинення договору слід укласти додаткову угоду. Відповідач зазначає, що у справі № 910/13719/21 судом відстрочено виконання рішення до 05.10.2023, а тому строк виконання зобов'язань (сплати коштів) за цим рішенням не настав. Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ні розділом 5 ні п. 9.4 договору не передбачено порядку повернення приміщення у разі дострокового розірвання договору. Якщо застосовувати по аналогії положення п. 5.1 договору про зобов'язання повернути приміщення протягом 3 робочих днів по закінченню стоку оренди, визначеного п. 4.2 договору то це ставить сторін в нерівні умови, оскільки орендар має підготуватися до звільнення приміщення, а саме знайти нове приміщення, зробити там ремонт (за необхідності), облаштувати під свої потреби, перевезти працівників, речі, меблі тощо. Більш того, п. 9.6 договору передбачає що при односторонній відмові від договору ініціююча сторона повідомляє про це не менше ніж за три календарні місяці; при цьому сторони укладають додаткову угоду. Неможливим є добросовісне виконання відповідачем вимоги листа № 107 від 26.06.2023 через встановлення нераціональних та нерозумних стоків для повернення приміщення. Вказує на те, що акт неявки складено лише представником позивача.
08.08.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.08.2023.
10.08.2023 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 10.08.2023 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.
15.08.2023 у підготовчому засіданні 15.08.2023 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2023.
08.09.2023 позивачем до суду подано пояснення по справі.
12.09.2023 відповідачем до суду подано клопотання по відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника який перебуватиме у відпустці.
Позивач в судовому засіданні 19.09.2023 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 19.09.2023 не з'явився.
19.09.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.10.2023.
03.10.2023 відповідачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/10904/23 до набрання законної сили рішення у справі № 910/12351/23 за позовом Політичної партія «Європейська Солідарність» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» про визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді односторонньої відмови ТОВ «Підприємство «Київ» від договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019.
03.10.2023 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.
Суд заслухавши наведені відповідачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням про зупинення не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишаються судом без розгляду.
В судовому засіданні 03.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
15.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (орендодавець, позивач) та Політичною партією «Європейська солідарність» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № к-206 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення, визначені в п. 1.2 договору, а орендар зобов'язується прийняти їх та сплачувати орендодавцю орендну плату.
Згідно з п. 1.2 договору нерухомим майном, що передається в оренду за даним договором, є нежилі приміщення загальною площею 1674,27 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «Н), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 (далі - приміщення).
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору після закінчення його дії не звільнено та не повернуто орендодавцю об'єкт оренди, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець передає орендарю приміщення у користування на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1674,27 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі головного виробничого корпусу (літ. «Н), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з п. 4.2 договору строк оренди приміщень за даним договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та закінчується 31.12.2019.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що по закінченню календарного року, цей договір автоматично пролонговується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його припинення не пізніше ніж за 1 (один) календарний місяць до закінчення відповідного календарного року.
Доказів в підтвердження виявлення однією із сторін про не бажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже договір був продовжений до 31.12.2023.
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Згідно з п. 6.1 договору орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями за даним договором, встановлюється сторонами за взаємною домовленістю у наступному розмірі 400,00 грн за 1 (один) квадратний метр приміщення на місяць.
Відповідно до п. 6.2 договору загальна сума місячної орендної плати, що підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями, визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу, вказаного в п. 6.1. цього договору, на площу приміщення, вказану в п. 1.2 цього договору, та становить 669.708,00 грн.
Згідно п. 6.3 договору орендар сплачує орендну плату виключно коштами, отриманими з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 6331020 «Фінансування статутної діяльності політичних партій».
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами до договору укладено ряд додаткових угод, зокрема № 01 від 01.04.2020, № 02 від 30.04.2020, № 03 від 27.05.2020, № 04 від 22.06.2020, № 05 від 23.07.2020 та № 06 від 31.12.2020, якими внесено зміни до пунктів 6.1, 6.2 договору, а саме з 01.04.2020 по 31.01.2021 та з 01.09.2022 по 31.01.2023 встановлено розмір місячної орендної плати в сумі 334.854,00 грн. Додатковими угодами № 07 від 24.02.2022 та № 08 від 19.05.2022 внесено зміни до пунктів 6.1, 6.2 договору, а саме з 01.03.2022 по 31.08.2022 встановлено розмір місячної орендної плати в сумі 100,00 грн.
Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 6.5 договору орендна плата сплачується орендарем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця, вказаний у даному договорі (якщо реквізити іншого рахунку не будуть повідомлені орендодавцем у письмовій формі), за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого орендарем використовуються приміщення на підставі даного договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 первісні вимоги задоволено частково та стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 10.045.620,00 грн основного боргу, 449.190,40 грн пені, 628.688,38 грн інфляційних втрат, 213.866,55 грн 3% річних та 170.060,48 витрат по сплаті судового збору; в зустрічному позові Політичної партії «Європейська Солідарність» відмовлено повністю.
Даним рішенням встановлено порушення орендарем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 щодо своєчасної сплати орендної плати у період з листопада 2019 року по червень 2021 року внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 10.045.620,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/13719/21 від 17.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2023 касаційну скаргу Політичної партії «Європейська Солідарність» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/13719/21 повернуто заявнику.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/8651/22 позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 5.357.664,00 грн основного боргу, 168.482,03 грн пені, 832.670,28 грн інфляційних втрат, 105.868,92 грн 3% річних, 96.970,28 грн витрат по сплаті судового збору.
Даним рішенням встановлено порушення орендарем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 щодо своєчасної сплати орендної плати у період з липня 2021 року по лютий 2022 року внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5.357.664,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/8651/22 від 12.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/8651/22 змінено в частині стягнення суми пені.
Постановою Верховного Суду від 28.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 910/8651/22 залишено без змін.
У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, оскільки на момент розгляду даної справи набрали законної сили судові рішення у справі № 910/13719/21 від 27.01.2023 та у справі № 910/8651/22 від 24.01.2023, обставини, які були встановлені під час розгляду цих справ не підлягають доказуванню в межах даної справи.
Відповідачем належними засобами доказування не доведено виконання ним своїх зобов'язань за договором у повному обсязі, в тому числі у період після лютого 2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13719/21 від 04.05.2023 частково задоволено заяву Політичної партії «Європейська Солідарність» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 та відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 до 04.10.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8651/22 від 05.05.2023 заяву Політичної партії «Європейська Солідарність» про відстрочення виконання рішення задоволено частково та відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/8651/22 до 01.10.2023.
Посилання відповідача на те, що у справах № 910/13719/21 та № 910/8651/22 судом відстрочено виконання рішення до 04.10.2023 та відповідно до 01.10.2023, а тому строк виконання зобов'язань (сплати коштів) не настав не приймаються судом до уваги, оскільки судом відтерміновано у часі виконання рішення суду, а не виконання зобов'язань за договором по сплаті орендних платежів.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 зазначеного Кодексу передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з частинами першою і третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Пунктом 7.3.3 договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від договору або вимагати дострокового розірвання договору у випадках, передбачених даним договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає принцип свободи договору, який полягає в тому, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Так, у пункті 9.4 договору сторони визначили, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору та вимагати повернення приміщень у разі порушення орендарем строку сплати орендної плати та/або комунальних платежів, встановлених даним договором, більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів (незалежно від часткової сплати). В цьому випадку орендодавець надсилає на адресу орендаря письмове повідомлення про дострокове припинення цього договору в зв'язку з порушенням орендарем строків сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 9.6 договору будь-яка із сторін цього договору має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору, письмово повідомивши про це іншу сторону у строк не менше ніж за 3 (три) календарних місяці до дати припинення договору, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього договору.
Посилання відповідача на даний пункт договору в обґрунтування необхідності здійснення повідомлення про розірвання договору за три календарних місяці та необхідність укладення відповідної додаткової угоди не приймається судом до уваги, оскільки дані положення договору застосовуються за наявності інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, відмінних від підстави, що визначена пунктом 9.4 договору.
Відповідно до п. 9.9 договору про дострокове розірвання дії даного договору сторона письмово повідомляє іншу сторону шляхом вручення повноважному представнику іншої сторони відповідного повідомлення особисто в руки під розпис або шляхом надсилання такого повідомлення листом з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження сторони, визначеної даним договором. Датою повідомлення про дострокове розірвання дії даного договору вважається дата вручення відповідного повідомлення під розпис представнику відповідної сторони. У випадку, коли повідомлення про дострокове розірвання даного договору надсилалося рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення, датою повідомлення про дострокове розірвання дії даного договору вважається дата його отримання одержувачем (однією із сторін).
Позивач направив відповідачу повідомлення № 107 від 26.06.2023, в якому зазначивши, що починаючи з листопада 2019 року по сьогоднішній день (тобто вже понад три роки) відповідачем порушуються зобов'язання за договором оренди № к-206 від 15.10.2029 з оплати орендних платежів внаслідок чого заборгованість складає 20.441.847,04 грн та керуючись п. 9.4 договору заявив про односторонню відмову від договору оренди з 03.07.2023 та вимагав звільнити орендовані приміщення в строк до 06.07.2023 включно та повернути їх за актом приймання-передачі (повернення) приміщень шляхом його підписання.
Дане повідомлення 29.06.2023 надіслано на адресу відповідача, яка зазначена у договорі в реквізитах сторін та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А рекомендованим листом за № 0101510448481, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною за № 0101510448481 від 29.06.2023.
Згідно роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек кодом № 0101510448481 вбачається, що відправлення вручено за довіреністю 03.07.2023.
Дане повідомлення було 03.07.2023 також додатково надіслано на офіційну адресу електронної пошти відповідача, а саме info@solydarnist.org, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у розділі «Інформація для здійснення зв'язку».
Згідно з ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Дата, зазначена позивачем у повідомленні, та дата отримання цього повідомлення відповідачем збігаються, тому суд приходить до висновку, що договір є розірваним за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку з 03.07.2023.
В свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 5.1 договору протягом 3 (трьох) робочих днів по закінченню строку оренди, визначеного п. 4.2 даного договору, орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю, а орендодавець прийняти на підставі акту приймання-передачі приміщень, що підписується сторонами.
Згідно з п. 9.12 договору у разі дострокового розірвання даного договору орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дати припинення договору звільнити приміщення та повернути їх орендодавцеві.
Отже, за умовами договору в разі його закінчення/припинення орендоване приміщення має бути повернуто орендарем орендодавцю протягом 3 (трьох) робочих днів.
Відповідач укладаючи договір погодився із встановленим строком для звільнення орендованого приміщення, а тому недоречним є посилання відповідача на встановлення позивачем у повідомленні нераціональних та нерозумних стоків для повернення приміщення.
Посилання відповідача на те, що договором не визначено порядок повернення приміщення у разі дострокового розірвання договору не приймаються судом до уваги, оскільки логічним є застосування порядку передбаченого при закінченні стоку оренди, визначеного у п. 5.1 договору, тобто шляхом складання акту приймання-передачі (повернення) приміщення. Більш того, позивачем було складено відповідний акт та надіслано його разом з повідомленням № 107 від 26.06.2023 про відмову від договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на умови договору та положення наведеної норми, відповідач мав звільнити та передати приміщення позивачу у строк до 06.07.2023 включно.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 договору при припиненні орендних відносин за цим договором всі ключі повинні бути передані (повернуті) орендодавцю. При припиненні договірних відносин орендар залишає приміщення у стані згідно опису, вказаному в додатку № 3 до цього договору, з урахуванням нормального зносу.
Згідно з п. 5.4 договору у разі припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю у стані, в якому вони перебували на момент передачі їх в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем невід'ємних поліпшень, які неможливо відокремити від приміщень без заподіяння їм шкоди, та нормального зносу за період стоку дії договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як свідчать матеріали справи після припинення договору об'єкт оренди відповідач позивачу не повернув, що не спростовано відповідачем.
З огляду на те, що інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням у відповідача не має, а отже останній безпідставно займає спірне майно, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Політичну партію «Європейська Солідарність» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 21715714) з нежитлових приміщень, загальною площею 1674,27 кв. м, що розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «Н»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
3. Стягнути з Політичної партії «Європейська Солідарність» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 21715714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, код ЄДРПОУ 00308146) 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 17.10.2023.
СуддяВ.В. Сівакова