ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16.10.2023Справа № 910/15862/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали у справі
За позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій та зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії.
Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд окрім іншого зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в ЄДР, скасованих Наказом Міністерства юстиції України від 04.09.2023 №3174/5.
Разом з тим, предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на Договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 22.06.2023, що укладені між ОСОБА_1 та АТ «МЕТАЛ ВЕ ЯПИ СІСТЕМЛЕРІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» та між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рішення єдиного учасника Товариства від 27.06.2023 №23/01-06, договір управління корпоративними правами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за реєстровим номером №1857 від 16.08.2018, однак до матеріалів позову копія вказаних документів позивачем не додана.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Згідно п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивач звертаючись до суду із позовом заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування Наказ Міністерства юстиції України від 04.09.2023 №3174/5: скасування реєстраційні дії, які були проведені на підставі Наказу №3174/5 від 04.09.2023, згідно яких з ЄДР були виключені відомості про проведені реєстраційні дії: від 27.06.2023 № 1003551070022003307 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Козловою Наталією Володимирівною, та від 29.06.2023 № 1003551070023003307 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Севастьяновою Вікторією Віталіївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСАДНІ СИСТЕМИ МЕТАЛ ЯПИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32955675); зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в ЄДР.
Таким чином, судом встановлено, позивачем заявлено 5 немайнових вимог, за кожну з яких позивачем повинен бути сплачений судовий збір.
Водночас, до матеріалів позовної заяви позивачем надано докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 8055,00 грн., що менше встановленого Законом розміру судового збору.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки до позовної зави не було додано докази в підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.
Частиною 1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Частиною 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Також, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
В якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано опис вкладення від 11.10.2023, фіскальний чек та поштову накладну.
Проте з наданого опису вкладення від 11.10.2023, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено позовну заяву з додатками на 19 арк. Водночас, з наданого опису вкладення суд позбавлений можливості встановити, які саме документи були направлені позивачем на адресу відповідача.Разом з тим, згідно норм чинного законодавства на адресу відповідача мають надсилатися всі додані до позовної заяви документи, однакові як для суду так і для відповідачів, що в свою чергу позивачем зроблено не було, та є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на наведене, до суду слід надати опис вкладення у цінний лист з повним переліком документів, що направляються позивачем на адресу відповідача, з якого суд може встановити тотожність поданих до суду та направлених на адресу відповідача документів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.
Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Лиськов