Справа № 909/898/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.10.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив, що 29.09.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Івано-Франківської області повторно надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі приблизно 973 008,52грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 7 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропоновано заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- первинних документів (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо решти кредиторів зазначених у заяві про неплатоспроможність
- відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім'ї ;
- відомостей про наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, а у разі відсутності наявних рахунків, надати письмову інформацію.
- актуальну інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
16.10.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків: суду надаю актуальну інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини, відомості про роботодавця.
Щодо надання декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5, зазначив, що у підтвердження звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність приймаються відповідні витяги Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отримані шляхом безпосереднього доступу адвоката до відповідного реєстру.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом II декларацій, заявниця вказала, що реєстрів або офіційних джерел, з яких можна було б отримати інформацію про членів моєї сім'ї задля заповнення даного розділу декларацій не вбачається, оскільки аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: - боржник подає суду декларації; - керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; - отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
З огляду на що, заявник вважає, що суд позбавлений повноважень на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи надавати оцінку поданим деклараціям.
Щодо надання копій всіх кредитних договорів та договорів застави, укладених між: боржником та його кредиторами, а також: докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, заявник зазначив, що у рішенні Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлено позицію, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань. Використовуючи серед переліку можливих доказів заборгованості слово "тощо" Верховний Суд констатує, що перелік доказів заборгованості не є вичерпним і не обмежується первісною документацією, якою є первісний договір з кредитором, а відтак боржник може надати будь-які докази, які є належними та допустимими в розумінні процесуального законодавства, і які свідчать про наявність відповідної заборгованості.
Відтак боржник не позбавлений можливості надати альтернативні первинним документам (договорам) документи, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами. Таким чином, належними будуть будь-які документи, які можуть свідчити про наявність заборгованості, тобто зобов'язання, боржника перед кредиторами. Такими можуть бути як первинні документи, так і довідки по заборгованостям, виписки по рахункам тощо, що я і надаю.
Заявник повідомив суд, що з приводу наявних у нього заборгованостей було надіслано ряд запитів до кожного кредитора, докази чого надав.
Заявник повідомив суд, що кредитори володіють усією необхідною інформацією щодо її заборгованості та дії по її кредиту, яка зберігається у відповідних базах даних. Відповідно для того, щоб сформувати відповідь на запити заявниці, додаткового вивчення її звернення не потребує, а тому цілком адекватним є встановлення 15-денного строку на надання відповіді на її запити (у який і вклалися частина кредиторів). Втім, більшість кредиторів порушили дані процесуальні строки.
Отже, у зв'язку з неможливістю ніяк інакше отримати зазначені судом докази, враховуючи отримані заявником відповіді від кредиторів із наданими ними документами, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 81 ГПК України, ОСОБА_1 , просив суд витребувати кредитні договори, укладені між кредиторами та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», АТ «СЕНС БАНК», ТОВ «ФК «ЕЙС», ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «ІДЕЯ БАНК», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «КФ.ЮА», ТОВ «ФК «Є ГРОШІ КОМ», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПУМБ»; та витребувати довідки по заборгованості із зазначенням суми загальної заборгованості, нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені), нарахованих процентів та суми простроченої заборгованості за кредитними договорами, укладеними між кредиторами та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», АТ «СЕНС БАНК», ТОВ «ФК «ЕЙС», ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА», ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ВОЛЛЄТ», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «ІДЕЯ БАНК», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «ФК «ДЖОБЕР», ТОВ «КФ.ЮА», ТОВ «ГЛОБАЛ КРЕДИТ», ТОВ «ФК «Є ГРОШІ КОМ», ТОВ «ФК «ВЕРОНА», ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», ТОВ «ІНФІНАНС», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПУМБ», ТОВ «ФІНТАРГЕТ», ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП», ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ»; витребувати виписки по відкритим рахункам у АТ "Ідея банк" та АТ "Сенс банк"
Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків та доводи в її обґрунтування, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, господарський суд наголошує, що при прийнятті та розгляді заяв про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця, господарський суд керується не лише Кодексом України з процедур банкрутства, а також положеннями Господарського процесуального кодексу України та іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині другій статті 115 Кодексу. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;9) копія трудової книжки (за наявності);10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
За приписами частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.
Разом з тим частинами четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 05.10.2023 про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею подано заяву про усунення недоліків, в якій викладено письмові пояснення щодо допущених недоліків заяви.
У заяві про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник зазначає про відсутність у нього частини кредитних договорів додаткових угод на підставі яких виникла заборгованість, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором.
Також, у заяві про усунення недоліків заявник просив суд в порядку ст. 81 ГПК України витребувати кредитні договори укладені між відповідним кредитором та ОСОБА_1 та довідки по заборгованості (з розрахунком суми заборгованості, тіла кредиту, штрафних санкцій, процентів) , витребувати виписки по відкрити рахункам.
У відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В частинах 1, 2 ст. 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В контексті викладеного, обов'язок доказування і подання доказів покладено законом саме на позивача (заявника), а не на суд.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Однак, представником заявника не дотримано пункту 1 ч.2. ст.81 ГПК України, оскільки не вказано які саме конкретні докази витребовуються (реквізити договорів) від кожної конкретної особи
Крім того, господарським судом враховано, що у відповідь запит ОСОБА_2 , АТ "Ідея банк" повідомило, що договірні відносини між банком та клієнтом регулюються Главами 71, 72 Цивільного кодексу України та загальними положеннями ЦК України про договір. Відповідно до положень ЦК України договір укладається у письмовій формі удвох примірниках, другі примірники підписаних з Клієнтами договорів, при їх укладанні залишаються у Клієнтів. У випадку, якщо втрачено оригінали примірників Договорів, заявник можете отримати належним чином завірені їх копії у відділенні Банку, після ідентифікації.
Отже, посилання заявника на відмову у наданні АТ "Ідея банк" запитуваних документів спростовується вищенаведеними обставинами.
Крім того, очевидно що договори позики (кредиту) які укладає фізична особа з фінансовими установами є двосторонніми правочинами, які укладаються в письмовій формі, один з примірників якого обов'язково надається позичальнику, як споживачу фінансових послуг. Добросовісний суб'єкт цивільних відносин повинен знати про стан своїх прав та обов'язків. Відтак, у ОСОБА_1 , повинні бути в наявності копії кредитних договорів та документи про надання їй грошових коштів у кредит (позику).
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання.
Отже, заявником не виконано вимог ухвали суду від 05.10.2023 та не надано до суду копії всіх кредитних договорів та договорів застави, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором.
Господарський суд вважає, що вказане не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У даному випадку заявником наведено підстави, передбачені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких засвідчених належним чином не надано до матеріалів справи, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Частиною першою статті 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не всіх кредитних договорів, та без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку про неналежне виконання заявником пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містять інформації про наявну заборгованість з нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо.
Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 917/1604/21 від 16.11.2022.
Згідно наданих ОСОБА_1 декларацій за 2020-2023 роки, розділи ІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ, XIV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, проставлено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
До заяви долучено розписки про відмову надавати відомості про себе членів сім"ї.
При цьому, доказів звернення до відповідних державних органів задля отримання інформації про доходи осіб суду не надано.
Окрім того, згідно ст.34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують справжність підпису на документах. Справжність підпису у представленій суду розписках скрипник М.Б., ОСОБА_3 , Більчак Т.Ю., ОСОБА_1 від 11.07.2023 про відмову надавати відомості про себе не підтверджена нотаріусом, а отже, у суду відсутні підстави вважати підпис належним саме цим особам.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022, 2023 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, враховуючи вищенаведене, господарський суд встановив, ОСОБА_1 не надав всіх доказів усунення недоліків заяви про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи, зазначених в ухвалі господарського суду від 05.10.2023р.
Приписами частини 1 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно частини 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання заявником вимог ухвали господарського суду від 05.10.2023 про залишення заяви без руху і не надання витребуваних судом доказів, господарський суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
Господарський суд також зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 81, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - залишити без задоволення.
Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили - 16.10.2023 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 16.10.2023р.
Суддя Шкіндер П.А.
уддя С