номер провадження справи 18/51/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 справа № 908/1123/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1123/23
за позовом комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (Південне шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 9250,00 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 9250,00 грн., з яких: 1400,00 грн. основного боргу за договором № 51/21/ВО від 01.07.2021 на використання опор мереж зовнішнього освітлення та 7850,00 грн. основного боргу за договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 51/21/ВО від 01.07.2021 на використання опор мереж зовнішнього освітлення щодо оплати вартості послуг з використання опор мереж зовнішнього освітлення, що належать позивачу. За твердженням позивача, за період з серпня 2021 року по лютий 2022 року заборгованість відповідача за надані за договором послуги становить 1400,00 грн. Також позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за укладеним сторонами договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості, розмір якої складає 7850,00 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 509, 530, 599, 626, 627, 629, 638, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 180, 193 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити. Разом з позовом позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023 справу № 908/1123/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1123/23, присвоєно справі номер провадження 18/51/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1123/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 05.05.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; зобов'язано позивача надати суду докази на підтвердження сплати боргу відповідачем (надходження коштів) за договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості у сумі 200,00 грн. у серпні 2021 року згідно розрахунку.
Від позивача на виконання ухвали суду від 10.04.2023 надійшла заява про долучення доказів, в якій позивач просив долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення №947 від 21.07.2021 та бухгалтерську довідку.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно довідок про доставку електронного листа документ в електронному вигляді - ухвалу суду від 10.04.2023 по відкриття провадження у справі №908/1123/23 доставлено до електронних скриньок позивача та відповідача -11.04.2023.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 10.04.2023 повернулась до суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.
Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , є: і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.
Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою “за закінченням терміну зберігання”, ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1123/23 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі мігли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 10.04.2023 у справі № 908/1123/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/1123/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-вересня 2023 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у щорічній відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023, рішення прийнято без його проголошення - 12.10.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (Підприємство, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Користувач, відповідач у справі) 01.07.2021 укладений договір № 51/21/ВО на використання опор мереж зовнішнього освітлення (надалі - Договір-1).
Відповідно до п. 1.1 Договору-1 Підприємство надає Користувачеві можливість використання 4-х опор мереж зовнішнього освітлення, що належать Підприємству, для прокладання електричного кабелю та подальшого користування ним (підвіс кабелю), а Користувач зобов'язується сплатити відповідну плату за надання послуг, в строки на умовах даного договору.
Кабель використовується Користувачем для забезпечення електричною енергією тимчасових споруд по АДРЕСА_2 - 2 опори, АДРЕСА_3 - 2 опори (п. 1.2 Договору-1)
Пунктом 2.2 Договору-1 визначено, що Підприємство не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним складає Акт наданих послуг у 2-х примірниках, а Користувач зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним направити свого представника в офіційні робочі дні в період часу з 08 год. 00 хв. До 16 год. 30 хв. (окрім обідньої перерви з 12 год. 00 хв. До 12 год. 45 хв.) до виробничої служби Підприємства та під підпис отримати Акт наданих послуг та рахунок на оплату.
За визначенням п. 2.3. Договору-1, Користувач протягом 3-х (трьох) календарних днів з дня отримання такого Акту зобов'язаний розглянути та підписати Акт наданих послуг, один примірних якого не пізніше наступного робочого дня направити на адресу Підприємства.
Відповідно до п. 2.4. Договору-1 у разі, якщо Користувач має зауваження щодо Акту наданих послуг, він направляє на адресу Підприємства мотивовану письмову відмову від підписання Акту, в строк, передбачений п. 2.3 даного договору.
Згідно із п. 2.5. Договору сторони дійшли згоди, що у разі нез'явлення представника Користувача в обумовлений п. 2.2 термін до виробничої служби Підприємства для отримання Акту наданих послуг та/або безпідставної відмови Користувача від отримання та/або розгляду Акту наданих послуг, а також несвоєчасний його розгляд або неповернення одного примірника Акту Підприємству, Акт наданих послуг вважається прийнятим без зауважень з боку Користувача та послуги, вказані в такому Акті наданих послуг, підлягають сплаті Користувачем в повному обсязі. Акти наданих послуг без підпису Користувача вважаються ним прийнятими при наявності запису: "Зауваження Користувача у встановлений для приймання строк не надійшли".
Сторони дійшли згоди, що належним підтвердження вручення Акту наданих послуг, крім власноручного отримання його, є направлення такого Акту на електронну або поштову адреси Користувача, які зазначені в реквізитах цього договору, або в даних ЄДРПОУ (п. 2.6 Договору-1).
Пунктом 4.1 Договору-1 передбачено, що щомісячна вартість надання Користувачеві послуг, зазначених в п. 1.1 договору в 1 (одному) місті (опорі) підвісу електричного кабелю визначається згідно з протоколом узгодження вартості використання опор зовнішнього освітлення для покладення кабелю (Додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною даного договору, та становить - 50,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8,33 грн. Ціна за використання Користувачем опор Підприємства є договірною та не змінюється до кінця поточного року.
Відповідно до п. 4.2 Договору-1 оплата послуг за даним договором здійснюється Користувачем у формі попередньої оплати згідно виставленого рахунку, що надається (направляється) Користувачу Підприємством у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 20 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.
Згідно із п. 8.1 Договору-1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скраплення печатками за винятком умов, зазначених в п. 8.2 договору.
Договір укладається строком на один рік, початок перебігу строку дії договору визначається в п. 8.2 договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії даного договору (п. 8.3 Договору-1).
Вартість послуг за Договором-1 погоджена сторонами та згідно протоколу узгодження вартості використання опор зовнішнього освітлення для прокладання (підвісу) електричного кабелю становить 200,00 грн. (сума щомісячного платежу).
На виконання зобов'язань за Договором-1 в період з серпня 2021 року по лютий 2022 року позивачем складені Акти наданих послуг та рахунки на оплату наданих послуг.
Відповідачем Акти наданих послуг у зазначений період не отримані та підписані. Обґрунтованих відмов від підписання Актів наданих послуг на адресу позивача від відповідача не надходило. Позивачем зроблені помітки на актах - "Зауваження Користувача у встановлений для приймання строк не надійшли". Отже, Акти здачі-приймання наданих послуг за спірний період є погодженими.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за Договором-1 за період з серпня 2021 року по лютий 2022 року станом на дату подання позовної заяви складає 1400,00 грн.
Крім того, комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (Кредитор, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Боржник, відповідач у справі) 01.07.2021 укладений договір № 42/ПС/рест про реструктуризацію заборгованості (надалі - Договір-2).
Відповідно до п. 1.1 Договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості за надання послуг з обслуговування опор зовнішнього освітлення в місці установки додаткових конструкцій (далі - основний борг), що виникла у Боржника перед Кредитором за договором № 42/ПС від 01.04.2010 (далі Договір) в період з липня 2017 року по червень 2021 року (далі - реструктуризація заборгованості).
Реструктуризація заборгованості здійснюється строком на 21 місяць (п. 1.3 Договору-2).
Загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього договору, складає 8450,00 грн. (п. 2.1 Договору-2).
Відповідно п. 2.2 Договору-2 Боржник зобов'язується сплатити в повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього договору, шляхом щомісячного перерахування грошових коштів рівними частинами згідно з додатком - графіком погашення заборгованості (далі - Графік), який є невід'ємною частиною цього договору. Оплата за відповідний місяць згідно з Графіком повинна надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому повинна здійснюватись оплата.
За визначенням п. 2.3 Договору-2, зобов'язання Боржника зі сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, що встановлені Графіком на відповідний місяць.
У разі, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості, за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу За відсутності заборгованості (прострочення сплати) з платежів поточного місяця та попередніх місяців згідно з Графіком. Боржник має право дострокового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав (п. 2.4 Договору-2).
Відповідно до п. 7.1 Договору-2 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до квітня 2023 року.
Відповідач здійснив розрахунки за Договором-2 частково на суму 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 2086705B від 22.07.2021 та № 947 від 21.07.2021. Решта суми заборгованості в розмірі 7850,00 грн. залишилась непогашеною.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості послуг з використання опор мереж зовнішнього освітлення у визначений Договором строк та оплати заборгованості за Договором реструктуризації стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Обставини справи свідчать, що позивач на виконання своїх договірних зобов'язань у період серпень 2021 року - лютий 2022 року, включно, надав відповідачу послуги з використання опор мереж зовнішнього освітлення на суму 200,00 грн. за кожен місяць.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами п. 4.2 Договору-1, кінцевий термін оплати послуг - 20 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.
В порушення умов договору, відповідач оплату вартості послуг з використання опор мереж зовнішнього освітлення у встановлений строк не здійснив, що призвело до утворення у останнього заборгованості в розмірі 1400,00 грн.
Також невиконаним належним чином залишилось зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості за договором 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості, умовами якого передбачалась сплата згідно узгодженого сторонами Графіка 8450,00 грн. простроченої заборгованості за договором № 42/ПС про надання послуг з обслуговування опор зовнішнього освітлення в місці установки додаткових конструкцій від 01.04.2010.
Заборгованість за договором 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості складає 7850,00 грн.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманих від позивача послуг за Договором-1 та факт несплати узгодженої сторонами Договором-2 заборгованості є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1400,00 грн. основного боргу за договором № 51/21/ВО від 01.07.2021 на використання опор мереж зовнішнього освітлення та 7850,00 грн. основного боргу за договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Відносно об'єднання позивачем у позовній заяві вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 51/21/ВО від 01.07.2021 на використання опор мереж зовнішнього освітлення та договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/16, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19.
Заявлені позивачем позовні вимоги є пов'язаними між собою підставами виникнення та доказами, тому об'єднання цих вимог в одній позовній заяві є цілком обґрунтованим.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов'язання по оплаті наданих послуг та сплати заборгованості, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (Південне шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032; ідентифікаційний код 03345076) 1400,00 грн. (одну тисячу чотириста грн. 00 коп.) основного боргу за договором № 51/21/ВО від 01.07.2021 на використання опор мереж зовнішнього освітлення, 7850,00 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) основного боргу за договором № 42/ПС/рест від 01.07.2021 про реструктуризацію заборгованості та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 17.10.2023.
Суддя В.В. Левкут