Справа № 442/5888/23
Провадження № 2-о/442/288/2023
УХВАЛА
Іменем України
17 жовтня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.,
присяжних: Наконечного Ю.О. та Шашули Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Леськів О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни про визнання недієздатним, встановлення опіки та піклування, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 , -
встановив:
23.08.2023 представник заявника ОСОБА_1 адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном останнього.
Ухвалою суду від 23.08.2023 прийнято до розгляду та відкрити провадження у даній цивільній справі. Постановлено проводити розгляд справи судом в складі одного судді та двох присяжних. Призначено розгляд справи на 22.09.2023.
01.09.2023 на адресу суду надійшов лист від Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради від 30.08.2023 №2474 про те, що с.Уличне Дрогобицького району входить до Трускавецької міської територіальної громади, а тому належною заінтересованою особою буде саме Опікунська рада при виконавчому комітеті Трускавецької міської ради.
22.09.2023 у зв'язку з неявною присяжного ОСОБА_3 здійснено заміну останнього, розгляд справи відкладено на 17.10.2023.
Представник заявника Попів-Кішко Р.І. в судовому засіданні заявила усні клопотання про заміну заінтересованої особи та призначення ОСОБА_2 адвоката з числа безоплатних, оскільки останній не має можливості оплатити послуги адвоката.
У статті 182 ЦПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній форсі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Кожне клопотання повинне бути підставним та обґрунтованим.
Заявлення клопотання з вирішення процесуальних питань в усній формі без належного обгрунтування поставило суду під сумнів добросовісність та виконання обов'язків адвоката та послугувало підставою для перевірки повноважень такого.
Згідно зі статтею 38 ЦПК Україна особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Частиною першою та другою статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частини першої статті 21 Закону про адвокатуру).
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (частина третя статті 7 Правил адвокатської етики). Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки (частина перша статті 12-1 Правил адвокатської етики).
Участь у справі адвоката презюмує належний рівень підготовки матеріалів справи до розгляду.
На підтвердження своїх повноважень Попів-Кішко Роксолана Йосипівна представила Ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 . Ордер видано 04.08.2023.
В ордері зазначено, що такий видано на підставі договору про надання правової допомоги №53 від 30.05.2023.
Зважаючи на розбіжність у датах укладення договору про надання правової допомоги та ордеру, суд, з метою перевірити дійсності та обсягу повноважень представника на звернення до суду з даною заявою, в судовому засіданні зобов'язав останню представити зазначений Договір.
Проте, такий представлено не було.
Крім цього, дана заява подана суду через систему «Електронний суд». Дана обставина стверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС №214745 від 23.08.2023, в якій зазначено, що копії документів доставлено виконавчому комітету Дрогобицької міської ради Львівської області від фізичної особи Попів-Кішко Роксолани Йосипівни .
Водночас, 21.07.2023 в вступив в дію закон про обов?язок реєстрування в Єдиній судовій системі для юросіб.
Зокрема, регламентовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Як вбачається із вищевказаної квитанції, Попів - Кішко Р.Й. , без додержання законодавчо закріпленого обов'язку бути зареєстрованим в ЄСІТС як адвокат та забезпечувати обмін документами, в тому числі звернення до суду з позовом та/чи заявою, звернулась до суду із даною заявою як фізична особа.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Попів-Кішко Роксолана Йосипівна не представила суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх повноважень брати участь у даній цивільній справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв'язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв'язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема: надати докази наявності у адвоката Попів-Кішко Р.І. повноважень на участь у даній справі, зокрема, договір про надання правової допомоги, укладений між заявником ОСОБА_1 та адвокатом Попів-Кішко Р.І.; а також докази подання до суду даної заяви через кабінет Електронного суду як адвоката.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
постановив:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни про визнання недієздатним, встановлення опіки та піклування, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 - залишити без руху.
Повідомити представника заявника ОСОБА_1 адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити представнику заявника ОСОБА_1 адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Павлів З.С.
Присяжні: Наконечний Ю.О.
Шашула Т.М.