Справа № 650/1771/23
провадження №1-кс/650/261/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року смт Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Ковчин Куликівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якого рівня, раніше неодноразово судимого, останній раз: 17.08.2017 року Чернігівським районним судом за ч. 1, 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, звільнився 15.02.2022 року із Коростенської виправної колонії Житомирської області по відбуттю строку покарання,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, до 21.11.2023 року включно.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий покликається на наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів слідчий обґрунтував неможливістю такими заходами запобігти встановленим ризикам.
На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий також підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
На судовому засіданні підозрюваний не заперечив проти задоволення клопотання, вказуючи про достатність застосування до нього цілодобового домашнього арешту, за місцем постійного проживання. Він співпрацює зі слідством, повністю визнає свою вину та не збирається ухилятися від слідства та суду.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з частиною четвертою статті 185 КК України за вчинення відповідного злочину передбачено, зокрема, відповідальність у виді позбавлення волі.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023231130001572 від 18.09.2023 року, повідомленням про підозру від 21 вересня 2023 року, яке було вручене останньому 21 вересня 2023 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, 17.09.2023 року близько 18:00 години, перелізши через паркан проник на огороджену по периметру територію двору розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_8 , де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел направлений на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, викрав одну мускусну качку (індокачку) вагою 3,5 кг. віком близько 1,5 року, яка належить ОСОБА_9 , вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4177 від 20.09.2023 року, становить 350 грн., тим самим обернув викрадене майно на свою користь та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд сховавши у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
заявою ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення;
показаннями потерпілого ОСОБА_9 від 18.09.2023;
протоколом огляду місця події від 17.09.2023, в ході якого у гр. ОСОБА_5 було вилучено викрадену ним мускусну качку;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.09.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.08.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.09.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.09.2023;
повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 21.09.2023;
показаннями підозрюваного ОСОБА_5 від 21.09.2023;
іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваній підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останньої до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній розуміє високу ймовірність призначення йому реального покарання, в разі доведення факту скоєння даного злочину.
Ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки слідчим та прокурором не наведено конкретних доводів з цього приводу.
Ризик, визначений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки він не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований, раніше судимий, за що судимість в установленому порядку не знято та не погашено, належних висновків для себе не зробив та на даний час знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо можливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його застосування до підозрюваного, у зв'язку з чим клопотання слідчого слід задовольнити.
Також, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх обранні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; наявність у нього незначних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного домашнього арешту із забороною останньому залишати житло цілодобово, суд виходить із наведених вище обставин та вважає його прийнятним та виправданим.
З наведених підстав неможливе застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
Визначаючи строк дії відповідного запобіжного заходу слідчий суддя, керуючись положенням частини четвертої статті 196 КПК України, виходить зі строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, який, у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України, слід обраховувати з дня повідомлення особі про підозру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 52 доби, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати це житло цілодобово.
Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в проваджені яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися за межі Херсонської області (підконтрольної території) без дозволу слідчого, прокурора, суду в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали - до 17 листопада 2023 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 вересня 2023 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1