Справа № 650/1988/23
провадження №1-кс/650/324/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року смт Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тягинка, Бериславського району, Херсонської області, громадянина України, непрацюючого, з базовою середньою освітою, не депутата, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 13.08.2018 органом 6512, раніше судимий: 09.02.2017 Бериславським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 07.02.2020 з північної ВК Херсонської області №90 за відбуттям строку покарання, судимість у встановленому законом порядку знята та погашена,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , у межах досудового розслідування, тобто по 27.11.2023 включно. Заставу визначити в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, у разі незастосування до нього зазначеного запобіжного заходу:
може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією. Тобто усвідомлення відповідальності перед законом, може спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
з метою ухилення від відповідальності або пом'якшення покарання може у незаконний спосіб впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки проживає неподалік від них, що дає можливість протиправним шляхом схиляти їх до зміни показань або відмови потерпілих від показань;
може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він характеризується посередньо, не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, за що відбував покарання у виді позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_5 неодноразово порушував правила адміністративного нагляду.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023231090002776 від 10.09.2023 року, повідомленням про підозру від 27 вересня 2023 року, яке було вручене останньому 27 вересня 2023 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 9 вересня 2023 року близько 20:30 год. перебуваючи по АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, повторно, діючи в умовах воєнного стану (введеного 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, та неодноразово продовженого згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023), з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкривши незачинену на запираючий пристрій вхідну хвіртку, пройшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, відчинивши незачинені на запираючий пристрій ворота, проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_7 велосипед «ДОРОЖНИК» темно синього кольору, розмір коліс 28, країна виробник - Україна, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4416/23 від 25.09.2023, становить 2450 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок), який обернув на власну користь, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 2450 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 , від 10.09.2023;
- протоколом огляду місця події від 10.09.2023, у ході якого було зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом огляду від 22.09.2023, у ході якого у ОСОБА_5 було вилучено велосипед «ДОРОЖНИК» темно синього кольору;
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_12 , підозрюваного ОСОБА_5 ;
- протоколом впізнання особи за фотознімком із ОСОБА_7 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 неодружений, неповнолітніх дітей або інших утриманців не має, не працює, офіційних доходів не має, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зав'язків. Також у разі визнання його винуватим, може буде призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тобто усвідомлення відповідальності перед законом, з урахуванням того, що він вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував вже покарання у вигляді позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного вчинити переховування з метою ухилення від покарання.
Ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки слідчим та прокурором не наведено конкретних доводів з цього приводу.
Ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки підозрюваний будучи притягнутим за корисливий злочин до суворого виду відповідальності, але звільненим від її відбування, знову вчиняв злочин, у зв'язку з чим відбував покарання у виді позбавлення волі, а після звільнення, через не досить тривалий час знову вчинив дії, які дають обґрунтовані підстави стверджувати про вчинення іншого злочину, який при цьому є більш тяжким та передбачає більш сувору кримінальну відповідальність.
Крім того, підозрюваний неодноразово порушував встановлений щодо нього ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 червня 2023 року адміністративний нагляд, про що свідчать постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на систематичне порушення підозрюваним встановленого щодо нього адміністративного нагляду та невиконання покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає, що обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту не здатне в подальшому запобігти встановленому ризику та забезпечити його належну процесуальну поведінку, слід обрати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання слідчого слід задовольнити.
При цьому, слідчий суддя врахував, що вказані обставини свідчать про схильність підозрюваного до порушення встановленого порядку та вимог закону, його не здатність надавати пріоритет інтересам суспільства та родини поряд із власними інтересами, що додатково свідчить про не можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, виконання якого передбачає певний рівень відповідальності та дисциплінованості особи за для дотримання низки обмежень та зобов'язань, які покладаються при цьому на особу.
Отже, такі обставини виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, адже в такому випадку не буде дотримано співмірності між ступенем тимчасового звуження прав підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і можливим ризиком завдання шкоди державі, органи якої змушені будуть вживати додаткових заходів за для завершення досудового розслідування, забезпечення судового розгляду та відновлення порушених прав громадян.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх обранні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; відсутність у нього постійного місця роботи; негативну репутацію підозрюваного та незадовільний його майновий стан; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховуючи наведені обставини, визнає за доцільне визначити її в розмірі запропонованому прокурором, вважаючи, що ним в достатній мірі буде гарантовано виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та він не буде завідомо непомірним для нього.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 47 діб.
Визначити підозрюваному заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної слідчим суддею суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 25 листопада 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2023 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1