Справа № 574/310/23
Провадження №2/574/175/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16.10.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №76, від якого вони мають малолітнього дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивує тим, що подружнє життя у них не склалося, оскільки при вирішенні сімейно-побутових питань між ними виникали сварки та непорозуміння, внаслідок чого вони втратили почуття любові та поваги, що призвело до фактичного розпаду їхньої сім'ї. Останній час вони проживають окремо, а дитина залишилася проживати разом із ним, оскільки спору щодо місця проживання дитини немає.
Посилаючись на те, що збереження сім'ї суперечить його інтересам, просив шлюб між ними розірвати, а ОСОБА_3 залишити проживати разом із ним.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської від 20.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської від 08.09.2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились та про причини неявки не повідомили.
Однак, від представника позивача - адвоката Спасьоненка О.В. надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Від відповідачка ОСОБА_2 , також надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги вона визнала в повному обсязі, строк на примирення просила не надавати.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників справи.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 16.10.2010 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №76. Під час державної реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище із " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5 зворот).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження (а.с.7).
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст.24 СК України).
Частиною 3 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.4 ст.56 СК України).
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.110 цього Кодексу позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до положень ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між подружжям втрачено взаєморозуміння та почуття любові і поваги, сторони не підтримують подружніх стосунків, про надання строку на примирення не просять.
З'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливим.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує, визнавши заявлені позовні вимоги, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам.
У частині третій статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
У постанові від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Тобто за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
І тільки за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, при відсутності спору про визначення місця проживання дитини, суд має тільки констатувати, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не визначаючи і не змінюючи при цьому її місце проживання, така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 року у справі № 339/143/20.
Як вбачається зі справи, позивач в позовній заяві вказав, що він проживає разом із своїм з малолітнім сином, а відповідачка проживає окремо, тому після розірвання шлюбу просить суд залишити дитину проживати з ним.
При цьому, суд враховує те, що сама відповідачка не заперечує проти проживання її малолітньої дитини разом з батьком позивачем по справі, про що вказала в поданій до суду заяві.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що залишення проживання малолітньої дитини зі своїм батьком після розірвання шлюбу з його матір'ю не буде порушувати інтересів дитини.
Разом з тим, суд зазначає, що проживання дитини з одним із батьків, жодним чином не перешкоджає іншому з них брати участь у вихованні, матеріальному забезпеченні дитини, спілкуванню з нею, що передбачено чинним законодавством, а в разі зміни обставин, які впливають на вирішення питання про місце проживання дитини, другий з батьків не обмежений в праві ініціювати вирішення такого питання в порядку, передбаченому статтею 160 СК України.
Також, суд звертає увагу, що даним рішенням суд лише констатує з ким із батьків залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, а не визначає місце проживання дитини, оскільки такі позовні вимоги не заявлялися та спір щодо цього між сторонами відсутній.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, клопотання позивача, в якому він просив судові витрати з відповідачки не стягувати.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.21, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.10.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №76.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з батьком - ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 16.10.2023 року.
Суддя Т.Р. Гук