Справа № 683/2716/23
2/683/917/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
ВСТАНОВИВ:
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за договором про надання банківських послуг “Monobank” від 24.06.2019 року в розмірі 92918,22 грн станом на 17.05.2023 року, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 92918,22 грн.
В обґрунтування позову посилалось на те, що відповідно до укладеного 24.06.2019 року договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 60000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування складає між ним і Банком договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим станом на 17.05.2023 року заборгованість за кредитом складає 92918,22 грн.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить слухати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Встановлено, що 24.06.2019 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої клієнт просив відкрити поточний рахунок у валюті - гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку (а.с. 12). У цій Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, і підписанням цього договору відповідач підтверджує про ознайомлення з цими докуменами та отримання їх примірників у мобільному додатку.
Як вбачається зі змісту проведеного Банком розрахунку, станом на 17.05.2023 року заборгованість відповідача за договором становила 92918,22 грн, яка складається з тіла кредиту (а.с. 6-11).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.
Судом встановлено, що підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 24.06.2019 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами.
«Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank» (в редакції, яка набрала чинності з 27.11.2021р.) /а.с.13-25/, Тарифи /а.с.26-27/, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank /а.с.28-30/та Таблиця обчислення вартості кредиту /а.с.30/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, жодним чином (у тому числі за допомогою електронного підпису)не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву від 24.06.2019 року.
Також у зазначеному паспорті споживчого кредиту міститься положення про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, і його підписання має передувати укладенню кредитного договору. Тому паспорт споживчого кредиту з цих підстав також не може бути доказом укладення кредитного договору, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами і, відповідно, щодо нарахування штрафів у разі невиконання зобов'язань.
Крім того, додані до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank набули чинності лише з 27.11.2021 року, тоді як Анкета-заява була підписана відповідачем 24.06.2019 року.
За відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком «Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank», Тарифи, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблиця обчислення вартості кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Подібний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, справа №342/180/17.
Крім того, складений Банком розрахунок заборгованості сам по собі не є достатнім доказом її наявності у розмірі, зазначеному у розрахунку, та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15, від 17.12.2021 року у справі №278/2177/15-ц.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях, здійснених за рахунком, відкритим на ім'я відповідача. Інших доказів на підтвердження сум отриманих відповідачем коштів суду не надано.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ст.83 ЦПК України), а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Позивачем не доведено факту надання відповідачу кредитних коштів у сумі 92918,22 грн, а наданий позивачем розрахунок не є доказом наявності у відповідача заборгованості за кредитом та її розміру. Інших доказів, які підтверджують зазначені обставини, позивачем суду не надано.
Таким чином суд дійшов висновку про недоведеність факту укладення між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, зазначених у позові, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг в розмірі 92918,22 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач: акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК»; місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352;
відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Є.М. Андрощук