Провадження № 3/679/698/2023
Справа № 679/1218/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
місто Нетішин Хмельницької області
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Безкровний Ігор Григорович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (паспорт № НОМЕР_1 ), яка не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2023 року о 22:32 год. ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку № 21 по вул. Варшавській м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, керувала автомобілем ВАЗ 210990-20 із реєстраційним номером НОМЕР_2 у порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України у стані алкогольного сп'яніння, який було встановлено за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» із результатом тестування 0,94 проміле.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи її особиста розписка (а.с. 15) та довідка про повернення судової повістки у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 16-17), про причини неявки суду не повідомляла, будь-яких заяв чи клопотань не надала. З огляду на приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
При цьому суддя взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, а також наступних постановах Верховного Суду: від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19; від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б; від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17; від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20; від 20.04.2021 у справі № 826/12038/17).
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із пункту 2.5 ПДР України вбачається, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції).
Згідно з п.п. 7, 10 розд. ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 розд. І Інструкції).
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 303110 від 23.09.2023 (а.с. 3);
- результатами тестування на алкоголь, відповідно до якого за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» було встановлено, що 23.09.2023 о 22:37 год. ОСОБА_1 мала вміст алкоголю у крові на рівні 0,94 проміле (а.с. 4);
- рапортом інспектора-чергового ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кравченка С.В. від 24.09.2023, відповідно до якого 23.09.2023 о 22:58 год. інспектор СРПП ВПД № 3 ШРУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаков В. повідомив, що під час виконання ним службових обов'язків за адресою: м. Нетішин, вул. Варшавська, буд. 21 був зупинений автомобіль марки ВАЗ 21099 із реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яка мала ознаки алкогольного сп'яніння. На місці зупинки транспортного засобу був проведений огляд, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_1 мала вміст алкоголю у крові на рівні 0,94 проміле, у зв'язку з чим був складений адміністративний протокол серії ААД № 303110 за ст. 130 КУпАП (а.с. 6);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був проведений у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; хитка хода. За результатами огляду, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» було встановлено, що ОСОБА_1 мала вміст алкоголю у крові на рівні 0,94 проміле (а.с. 8);
- відеозаписами, на яких зафіксовано факт добровільного проходження ОСОБА_1 після зупинення транспортного засобу під її керуванням поліцією огляду на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого було встановлено, що вміст алкоголю у її крові вище дозволеної діючим законодавством норми, і з результатами якого вона погодилася (а.с. 12).
Із досліджених доказів суддею встановлено, що у ОСОБА_1 , яка була зупинена поліцією під час керування транспортним засобом ВАЗ 210990-20 із реєстраційним номером НОМЕР_2 поблизу будинку № 21 по вул. Варшавській м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, працівником поліції були виявлені в неї ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для виявлення стану сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», на що вона погодилася, і за результатами цього огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння із вмістом алкоголю у крові на рівні 0,94 проміле, а отже в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують чи ставлять під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, що зазначаються у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, або ж факт перебування нею у стані алкогольного сп'яніння. При цьому із досліджених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що сама ОСОБА_1 не заперечувала факту керування транспортним засобом та не оспорювала результату огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , відомості про притягнення якої до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні, ступінь її вини, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, суддя вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя бере до уваги, що згідно з довідкою старшого інспектора СРПП ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Меліщука М. від 25.09.2023 відповідно до бази «ІПНП» ОСОБА_1 посвідчення водія станом на 25.09.2023 не отримувала (а.с. 11).
Разом із цим відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 23.10.1995 у справі «Шмауцер проти Австрії» зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається ЄСПЛ кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення ЄСПЛ від 23.09.1998 у справі «Маліге проти Франції»).
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 17000 грн) із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У свою чергу, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 виклала правовий висновок стосовно можливості позбавлення права керування транспортними засобами осіб, які не отримували посвідчення водія, в якому вказала, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей, і полягає у забороні керувати транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а не позбавлення посвідчення водія, яке до того ж є безальтернативним, з огляду на що (та з урахуванням відповідного правового висновку Верховного Суду) суддя не вбачає підстав накладати в даному випадку адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, незважаючи на те, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримувала.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-35, 401, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (рахунок отримувача - UA178999980313060106000022743; отримувач коштів - УК у м. Нетішин /м.Нетішин 21081100; код за ЄДРПОУ - 37971775; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятисот тридцять шести гривень вісімдесяти копійок) на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в добровільному порядку в п'ятнадцятиденний строк із дня вручення копії постанови сума штрафу буде стягнута в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців. У разі її оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду апеляційної скарги.
Суддя І.Г. Безкровний