ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 Справа №607/19485/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022212220000102 від 19 листопада 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (колишнього військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ), зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015),
та прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
30 січня 2017 року обвинуваченого ОСОБА_3 призвано на військову службу за контрактом. 11 травня 2017 року обвинувачений ОСОБА_3 прибув для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_3 (на даний час - військова частина НОМЕР_2 ) та у подальшому призначений на посаду номера обслуги третьої гармати першого гарматного артилерійського взводу другої гарматної артилерійської батареї першого гарматного артилерійського дивізіону вказаної військової частини.
Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року №15/2015, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року №113-VIII з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави оголошено проведення протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб. Згідно з вимогами ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість обвинувачений ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, розпорядком дня військової частини, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 прибувають на військову службу о 08 год. 30 хв.
11 грудня 2017 року обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби о 08 год. 30 хв. у розташування військової частини НОМЕР_2 не прибув.
У період з 08 год. 30 хв. 11 грудня 2017 року по 02 березня 2022 року обвинувачений ОСОБА_3 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12.02.2015 р.), тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що з 11 грудня 2017 року по 02 березня 2022 рокуперебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_2 , при цьому зазначив про те, що відповідного дозволу від командування військової частини він не отримував. Також вказав про те, що 02 березня 2022 року був призваний під час мобілізації на військову службу у військову частину НОМЕР_1 , де перебуває по даний час. Просить суд врахувати його щире каяття, та просить суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України - тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, у якого на утриманні одна неповнолітня дитина, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.
Водночас з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на останнього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015), та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на командира військової частини за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1