465/2349/20
2-п/465/36/23
Ухвала
іменем України
"13" жовтня 2023 р. м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Кузь В.Я.
з участі секретаря судового засідання Вартовнік О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Білик Романни Олегівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №465/2349/20 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Білик Романна Олегівна звернулася в суд із заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення від 31.03.2021р. Франківського районного суду м. Львова у цивільній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу. Заяву обгрунтовує тим, що про існування даного рішення відповідачу стало відомо після звернення до Франківського районного суду м. Львова нею, як адвокатом, з заявою про отримання судового рішення. Відповідач не мав можливості з'явитися в судове засідання, оскільки не був повідомлений про час та місце розгляду даної справи. Таким чином, він був позбавлений можливості представити суду докази, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, а саме дати пояснення та докази про те, що даний позов є безпідставний та не підлягає до задоволення, в підтвердження чого долучив відповідні докази.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.09.2023р. поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Білик Романні Олегівні пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 31.03.2021р., прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.
В судовому засіданні 28.09.2023р. протокольною ухвалою визнано обов"язковою явку позивача в судове засідання для надання особистих пояснень з приводу обставин справи.
05.10.2023р. позивачем ОСОБА_2 скеровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв"язку з віддаленістю свого місця перебування.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.10.2023р. клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції щодо перегляду заочного рішення у цивільній справі №465/2349/20 залишено без задоволення, визнано обов'язковою явку в судове засідання 13 жовтня 2023 року об 10 год. 00 хв., позивача ОСОБА_2 для дачі пояснень з приводу обставин справи, та попереджено про наслідки невиконання судового рішення щодо неявки в судове засідання та звернено увагу на вжиття відповідних заходів процесуального примусу, передбачених статтями 143 - 144 ЦПК України.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. підтримала заяву про перегляд заочного рішення, надала аналогічні пояснення , викладені в заяві, просила скасувати заочне рішення та призначити справу до повторного судового розгляду.
Позивач ОСОБА_2 , явка якого визнана обов"язковою, в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31 березня 2021 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 суму страхової виплати здійсненої ПАТ «Українська пожежно - страхова компанія» в порядку регресу на підставі Договору № 13/03/2020 Про відступлення права вимоги від 16 березня 2020 року в сумі 15756 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн.. 55 коп.; судові витрати з оплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок ) грн.. 80 коп.; витрати понесені на правову допомогу з розгляду даної справи в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.. 00 коп.
В обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що адреса відповідача ОСОБА_1 , яка зазначена в позовній заяві, не відповідає дійсності, оскільки він, відповідач, 29.11.2019р. знятий з місця реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним витягом з реєстру територіальної громади. Відтак, саме по цій причині відповідачу не було відомо про розгляд даної цивільної справи, а тому він не мав можливості подати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає наведені стороною відповідача доводи як підставу скасування заочного рішення такими, що потребують додаткового дослідження та мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також те, що відповідач не був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, суд приходить до висновку про скасування заочного рішення суду та призначення справи до судового розгляду.
Так, згідно з ч.1 ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
У відповідності з ч.3 ст.284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На підставі ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що стороною відповідача доведено поважність неприбуття в судові засідання, а надані докази для перегляду заочного рішення є об'єктивними, відтак такими, що зобов'язують суд скасувати заочне рішення суду.
Щодо неявки позивача ОСОБА_2 в судове засідання, то слід зазначити наступне.
Згідно з ст..ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.10.2023р. визнано обов'язковою явку в судове засідання 13 жовтня 2023 року об 10 год. 00 хв. позивача ОСОБА_2 .
У заяві про розгляд справи за його відсутності позивач зазначає, що ухвалу суду від 10.10.2023р. (як це зазначено в його заяві, хоча сама ухвала суду датована 09 жовтням 2023 року) він не отримав засобами поштового зв"язку, а дізнався тільки 13.10.2023р. о 09 год. через систему "Електронний суд".
Однак, суд вважає пояснення ОСОБА_2 такими, що не відповідають фактичним обставинам та вводять суд в оману.
Так, в матеріалах цивільної справи міститься довідка про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду від 09.10.2023р. доставлена до електронної скриньки позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана ним самим, 10.10.2023р. об 09 год. 51 хв.
У постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 Верховний Суд зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Отже, судом виконано обов'язок щодо повідомлення позивача про наявність ухвали суду про обов"язкову явку в судове засіданні від 09.10.2023р., що узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.
Крім того, з заяви про розгляд справи без участі позивача вбачається, що така сформована в системі "Електронний суд" 12.10.2023р., в той час коли в самій заяві позивач покликається, що дізнався про ухвалу суду лише 13.10.2023р., тобто датою, яка ще не настала.
З огляду на вказане, суд вважає, що в діях позивача ОСОБА_2 наявні ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов"язків, зокрема неприбуття в судове засідання за викликом суду особи, явка якої визнана обов"язковою, та введення суду в оману.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Поведінку позивача ОСОБА_2 суд визнає як неповагу до суду та вважає за необхідне застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Згідно з п.1 та п.2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.
Отже, у зв'язку із зловживанням процесуальними правами та неприбуттям в судове засідання, суд вважає за необхідне застосувати до позивача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 (п"ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.
Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно ч.2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, покказаннями свідків, оглянути речові докази.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за доцільне визнати обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_2 , для дачі особистих пояснень з приводу обставин справи, зобов"язує позивача представити оригінали документів, на які є покликання в позовній заяві, для огляду в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, ухвала суду є однією із форм судового рішення.
Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення обов'язкові для всіх і підлягають вико-нанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповіда-льності, встановленої законом.
Керуючись статтями 43, 44, 143, 214, 229, 258-261, 284 - 288 ЦПК України, суд, -
постановив:
Застосувати до позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неприбуття в судове засідання за викликом суду та зловживання своїми правами як сторони в процесі.
Стягнути з позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 (п"ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача:UA118999980313090106000026007
Код класифікації доходів бюджету 21081100
Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.
Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 березня 2023 року у цивільній справі №465/2349/20 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, скасувати, а справу призначити до судового розгляду.
Розгляд справи призначити на 15 січня 2024 року на 14 год. 00 хв., з урахуванням завантаженості, в тому числі як слідчого судді.
Визнати обов"язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_2 для дачі особистих пояснень з приводу обставин справи та зобов"язати позивача представити оригінали документів, на які є покликання в позовній заяві, для огляду в судовому засіданні.
Попередити позивача, що неявка в судове засідання за викликом суду буде сприйняте як неповага до суду та умисне невиконання судового рішення, а відтак судом будуть вжиті відповідні заходи процесуального примусу, передбачені статтями 143 - 144 ЦПК України.
Копію ухвали суду скерувати позивачу та відповідачу для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь