Справа № 336/10730/23
пр. 2/336/3596/2023
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулась до суду з означеною позовною заявою, в якій спросила розірвати шлюб, укладений між сторонами.
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя знаходить позовну заяву такою, що не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, відповідно до ч. 2 ст. 9 «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Згідно п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платіжне доручення повинно бути засвідчено підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачкою подано квитанцію до платіжної інструкції № 42658106 від 10 жовтня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп., яку внесено в автоматизовану систему «Д3» у графі «вартісні показники», однак створити автопоєднання з підтвердженням казначейства щодо сплати судового збору за подання цієї заяви неможливо, тобто вказаний судовий збір не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного суддя позбавлена можливості відкрити провадження у справі, зазначені недоліки слід усунути шляхом надання підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання викладених в ст. ст.175, 177 ЦПК України вимог, підлягає залишенню без руху, позивачу треба надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали.
Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 353 ЦПК України, суддя
постановила:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків не більше п'яти днів з дня вручення їй ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України у встановлений строк, позов вважатиметься неподаним і буде йому повернено.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива