ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року Справа № 160/23508/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які виявилися у відмові від підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та врахування положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, з визначених розмірів посадового окладу за посадою та посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України №1928-IX «Про державний бюджет України» на 01 січня 2022 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1.12.13.14 Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку розміру пенсії з 01.02.2022 року;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.02.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, з визначених розмірів посадового окладу за посадою та посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України №1928-IX «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавки за класну кваліфікацію 5% відсотка, премії 140% для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2022 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 09.03.2023 р. про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2022 р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2022 р. відповідно.
Відповідач листом від 25.04.2023 р. за № 0400-010311-6153802/ відмовив позивачу у задоволенні вимог останнього.
Позивач, повторно, звернувся до відповідача із заявою від 04.04.2023 р. про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2022 р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2022 р. відповідно.
Відповідач листом від 01.05.2023 р. за №7/11367/11 відмовив позивачу у задоволенні вимог останнього.
Позивач вважає таку відмову відповідача щодо невиготовлення та ненадання оновленої довідки про грошове забезпечення, протиправною, у зв'язку з чим, звернувся до суду.
Ухвалою суду від 15.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В матеріалах справи міститься довідка Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.02.2023 р. №ФД 109106, видана ОСОБА_1 , відповідно до рішення суду від 14.12.2022 р. по справі №160/16307/22, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за вислугу років - 50 %; надбавки за особливоті проходження служби - 0,00 %; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень - 15 %; надбавки за кваліфікацію - 5 %; премії - 10 %.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 р. у справі №160/16307/22 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 16, код ЄДРПОУ 08353525) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року встановленого Законами України "Про державний бюджет України на 2020 рік", ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік", ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення його пенсії та перерахунку з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), з врахуванням виплачених сум.
Стягнуто з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 16, код ЄДРПОУ 08353525) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Позивач вважає, що в довідці станом на 01.01.2022 р., розмір додаткових видів грошового забезпечення, має бути зазначений з урахуванням відповідного відсоткового розміру, а саме: надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавки за класну кваліфікацію 5% відсотка, премії 140%.
На підставі означеного, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 09.03.2023 р. про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2022 р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2022 р. відповідно.
Відповідач листом від 25.04.2023 р. за № 0400-010311-6153802/ відмовив позивачу у задоволенні вимог останнього.
Позивач, повторно, звернувся до відповідача із заявою від 04.04.2023 р. про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2022 р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2022 р. відповідно.
Відповідач листом від 01.05.2023 р. за №7/11367/11 відмовив позивачу у задоволенні вимог останнього, із зазначенням, що під час визначення розміру грошового забезпечення за рішенням суду враховувалися роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведені листом від 29.12.2021 р. №243/1049 та поставнова рішення суду, якою не було визначено розмір додаткових видів грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 3-4 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови №103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, яка не передбачає такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Відтак, з 05 березня 2019 року (дата набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач та органи Пенсійного фонду України у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Пункт 3 Порядку №45 передбачає, що довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами п'ятим та шостим пункту 2.6 розділу ІІ Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.01.2015 за №73/26518), на обласні ТЦКСП покладаються: визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦКСП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою; складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком №45.
Отже, на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
До моменту отримання належної довідки від уповноваженого на її видачу органу в територіального органу Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії, який згідно з пунктом 4 Порядку №45 здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Суд зазначає, що спірним в межах даних правовідносин є не питання видачі довідок станом на 01.01.2022 р. про розмір грошового забезпечення, а зазначення процентного значення їх складових, зокрема, надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавки за класну кваліфікацію 5% відсотка, премії 140%.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно приписів п.п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого:
1) установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Пунктом 8 Постанови №704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Щодо розміру надбавки за особливості проходження служби.
Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється розділом VI Порядку №260.
Так, відповідно п.п.1-2 розділу VI яких встановлено, що:
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років (п.1).
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.(п.2.)
З аналізу зазначених норм вбачається, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% та такий розмір встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Тобто, вказівка, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% не означає, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби дорівнює 65%.
Водночас, пунктами 1-2 розділу VI Порядку №260 не встановлено нижче якого відсотку не може виплачуватися щомісячна надбавка за особливості проходження служби. Таким чином, неможливо стверджувати те, що відповідачем порушено норми законодавства прямої дії Порядку №260 за змістом якого позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, оскільки, як вже встановлено судом, Порядком №260 не встановлено нижче якого відсотку не може бути виплачуватися щомісячна надбавка за особливості проходження служби.
Таким чином, встановлювати розмір надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0,00 % є правом відповідача в особі Міністра оборони, яке не суперечить діючим нормам щодо визначення розміру складових грошового забезпечення діючих військовослужбовців.
Щодо розміру премії.
Преміювання регулюється розділом XVI Порядку №260.
Так, пунктами 1, 2 розділу ХVI Порядку №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Відповідно довідки про розмір грошового забезпечення №ФД109106 від 16.02.2023 року станом на 01.01.2022 р., позивачу встановлена премія у розмірі 10%, тобто в межах мінімального значення розміру премії встановленого п. 2 розділу ХVI Порядку №260.
Позивач стверджує, що має право на надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавку за класну кваліфікацію 5% відсотка, премію 140%, при цьому обґрунтовує це зазначенням такого відсоткового значення додаткових видів грошового забезпечення у телеграмі Міністерства оборони України від 04.03.2022 р. №248/1210.
Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. №730), Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил накази і директиви.
Тобто, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видають накази та директиви.
Натомість телеграми Міністра оборони України не можуть вважатись ані нормативними, ані розпорядчими актами керівника, яким встановлено сталий розмір надбавки чи премії.
У постанові від 13.05.2020 р. у справі №592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням.
Таким чином, встановлювати премію у розмірі 10% є правом відповідача, яке не суперечить нормам діючого законодавства щодо визначення розміру складових грошового забезпечення.
Суд зазначає, що на відповідача покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
У спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є Постанова №704.
Отже, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих саме згідно з Постановою №704, яка, у свою чергу, є керівним документом для відповідача у питанні відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, Постанова №704 не містить імперативної вказівки на обов'язковий відсоток виплати надбавки за особливості проходження служби особовим складом у 65% (від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавки за класну кваліфікацію 5% відсотка, премії 140%.
Таким чином, у відповідача відсутній обов'язок для оформлення та видачі позивачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 р., виходячи з відсоткової надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%), надбавки за класну кваліфікацію (5%) відсотка, премії (140%).
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні необхідно відмовити.
Решта доводів позивача, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ст. 249 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподілялись.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16.10.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька