ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3418/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання - Литвиненко І.П.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Міліщука С. Л.,
представника відповідача Добродій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про
визнання протиправним та скасування пункту першого наказу ГУ НП у Волинській області від 07.02.2023 № 299/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих працівників ГУ НП у Волинській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Волинській області від 02.03.2023 № 99 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору контролю за обігом зброї Камінь-Каширського районного відділу поліції, з 03 березня 2023 року;
зобов'язати ГУ НП у Волинській області поновити позивача на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області;
стягнути з ГУ НП у Волинській області на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у Волинській області з 07.11.2015. Винесенню оспорюваних позивачем наказів передувало службове розслідування, яке призначено і проведено на підставі наказу ГУ НП у Волинській області № 107 від 24.01.2023, з яким позивач ознайомлений не був.
ОСОБА_1 31.01.2023 оголошено підозру у скоєнні кримінального правопорушення за частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України (даді - КК України). Як відомо позивачу органи досудового розслідування письмово не повідомляли ГУ НП у Волинській області про оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тому вважає наказ про проведення службового розслідування таким, що підготовлений безпідставно, оскільки невідомо у який спосіб установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
Позивач вказує, що дисциплінарною комісією, яка проводила службове розслідування, було порушено вимоги Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, оскільки письмові пояснення позивача під час службового розслідування були відібрані без участі членів дисциплінарної комісії.
Зазначає про порушення порядку створення дисциплінарної комісії, оскільки був відсутній письмовий запит ГУ НП у Волинській області до Волинського УВБ ДВБ НУП на дозвіл про включення до складу комісії та письмова згода керівника Волинського УВБ ДВБ НУП на включення до складу дисциплінарної комісії ГУ НП у Волинській області їх працівника.
Також посилається на те, що повідомлення про підозру не є встановленим фактом вчинення кримінального правопорушення та притягнення до кримінальної відповідальності, тому заходи адміністративного впливу до нього застосовані незаконно.
Окремо зауважує, що з моменту вчинення дисциплінарного проступку 18.02.2022, з фактом якого позивач не погоджується, до прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності сплинуло більше одинадцяти місяців, відтак строки притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчилися ще до початку службового розслідування.
Крім того, з посиланням на норми Закону України «Про Національну поліцію», вказує, що повідомлення про підозру не належить до обмежень, пов'язаних зі службою в поліції.
ОСОБА_1 з наведених підстав уважає наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ про звільнення такими, що підлягають скасуванню. Тому з метою порушених прав, позивач підлягає поновленню на службі в поліції із стягненням з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з огляду на що просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву №190/26/01-2023 від 24.03.2023 представник відповідача позовні вимоги не визнала та повідомила, що 24.01.2023 до ГУ НП у Волинській області надійшла інформація про те, що 23.01.2023 повідомлено начальнику сектору контролю за обігом зброї Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_1 про підозру за фактом несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України.
Вказана інформація була зареєстрована в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ГУ НП у Волинській області за № 78 від 24.01.2023.
Наказом ГУ НП у Волинській області № 107 від 24.01.2023 створено дисциплінарну комісію з числа працівників ГУ НП у Волинській області та ВУ ДВБ НПУ та в подальшому проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, в ході якого встановлено з посиланням на матеріали досудового розслідування, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка має доступ до інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив несанкціоноване копіювання такої інформації 18.02.2022 о 09:13 год. та передав її іншій особі.
Під час проведення службового розслідування, 31.01.2023 за вих. № 250/39/01-2023 дисциплінарною комісією направлено запит до управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Волинській області. З отриманої відповіді встановлено, що відповідно до заявки про надання доступу до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», затвердженої начальником УІАП 19.11.2021, ОСОБА_1 надано доступ до ІТС ІПНП. Крім цього, позивачем 18.11.2021 було підписано зобов'язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, отриманих під час виконання службових обов'язків, зокрема із вказаної системи.
В ході проведення службового розслідування були досліджені витяги з спеціального електронного архіву, в яких зафіксовані дії ОСОБА_1 під його логіном щодо здійснення пошукових запитів та отриманні інформації з ІПНП на перевірку певних осіб за їх ідентифікаційними даними (прізвище, імя, по-батькові, даті народження).
Також під час службового розслідування від ОСОБА_1 отримано письмові пояснення, у яких останній вказав про вручення йому підозри та відсутність з його сторони жодних протиправних дій.
Зауважує, що відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 , з якою він ознайомлений під підпис 27.05.2021, останній несе персональну відповідальність за нерозголошення даних відомостей та вживає заходів по недопущенню витоку інформації з його робочої станції. З огляду на ознайомлення позивача з посадовою інструкцією, він допустив грубе порушення своїх посадових обов'язків, що є недопустимим, тому дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Вказує, що позивач вчинив дисциплінарний проступок не сумісний із подальшим проходженням служби в поліції, його поведінка не відповідає вимогам професійних та моральних якостей поліцейського та дискредитує його звання, підриває рівень довіри громадян до Національної поліції України.
Після складення дисциплінарною комісією висновку службового розслідування та його затвердження, винесено наказ ГУ НП у Волинській області № 299/в від 07.02.2023 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з яким позивача було ознайомлено під підпис.
У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ГУ НП у Волинській області видано наказ № 99 о/с від 02.03.2023 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 03.03.2023, про що позивача також було ознайомлено під підпис.
Підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції стало порушення ним саме службової дисципліни, а не вчинення кримінального правопорушення чи оголошення підозри, як на це посилається позивач, тому при винесенні оспорюваних наказів не досліджувалося питання наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, а тільки надавалась правова оцінка наявності або відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку. При цьому наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності чи оголошення підозри не виключають можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав. Якщо судом буде прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 не винним у інкримінованого злочину, це буде свідчити про відсутність складу кримінального правопорушення, однак не дисциплінарного проступку, оскільки позивачем допущено грубе порушення службових обов'язків.
Дисциплінарною комісією аналізувались дії позивача з позиції наявності порушення службової дисципліни, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоча і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінального провадження та набранням чинності вироком суду.
Заперечує щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про призначення службового розслідування, як одну з підстав задоволення позову, оскільки позивачу було відомо про підстави та проведення службового розслідування, яке здійснювалось у формі письмового провадження.
Також не погоджується з позицією позивача щодо спливу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку, днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Щодо обрання відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення зі служби в поліції, зазначає, що це є дискреційними повноваженнями начальника ГУ НП у Волинській області, виходячи із тяжкості вчиненого проступку.
З урахуванням викладеного представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (том 1, арк. спр. 31 - 40).
У відповіді на відзив позивач вказує, що начальник УГІ ГУ НП у Волинській області невідомим способом, без дозволу слідчого та прокурора отримав відомості викладені у повідомленні про підозру від 23.01.2023 в кримінальному провадженні та вчинив їх розголошення шляхом внесення до рапорту з подальшою його реєстрацією в ІТС ІПНП. Посилання відповідача на вказаний рапорт, як на підставу проведення службового розслідування, є спробою ввести суд в оману з приводу законності його дій щодо проведення службового розслідування.
Уважає, що наказ № 107 про призначення та проведення службового розслідування виданий з порушеннями норм Положення про дисциплінарні комісії в НПУ, оскільки залучення поліцейських та працівників інших органів (підрозділів) поліції до складу дисциплінарної комісії здійснюється на підставі письмового запиту уповноваженого керівника, який приймав рішення про проведення службового розслідування та за наявності письмової згоди керівника органу (підрозділу) поліції, в якому вони проходять службу. Таким чином дисциплінарна комісія створена з порушенням є нелегітимною, відтак всі її дії та рішення є нелегітимними.
Заперечує проти того факту, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплив, оскільки такий відраховується з 18.02.2022, тобто з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеній у підозрі.
З наведених підстав уважає позов таким, що підлягає до задоволення (том 1, арк. спр. 116 - 121).
У додаткових поясненнях представник ГУ НП у Волинській області вказує на те, що внесення відомостей до ЄРДР про скоєння поліцейським кримінального правопорушення є самостійною підставою для призначення службового розслідування, тому призначення та проведення службового розслідування в даному випадку є правомірним.
Вказує, що відсутність письмової згоди начальника Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ на включення представника управління до складу дисциплінарної комісії з огляду на усне погодження даного питання з керівництвом вказаного органу не свідчить про формування незаконного складу дисциплінарної комісії та не є самостійною та безумовною підставою для скасування оскаржуваних наказів з поновленням позивача на посаді.
У іншій частині додаткових пояснень представник ГУ НП у Волинській області посилається на аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву та у задоволенні позову просить відмовити (том 1, арк. спр. 248 - 252).
Після задоволення заяви про відвід ухвалою суду від 25.04.2023 судді Волинського окружного адміністративного суду Ковальчуку В. Д., який розглядав дану справу (том 1 арк спр. 142), справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Волинського окружного адміністративного суду Смокович В. І. (том 1, арк. спр. 145).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду та вирішено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (том 1, арк. спр. 146).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено підготовче судове засідання (том 1, арк. спр. 167).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (том 1, арк. спр. 226).
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін у судовому засіданні, перевіривши їх доводи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та національної поліції, що підтверджується копією послужного списку позивача (том 1, арк. спр. 41 - 47).
Рапортом начальника УГІ ГУ НП у Волинській області від 24.01.2023 на ім'я начальника ГУ НП у Волинській області повідомлено про те, що у рамках кримінального провадження № 62022140010000172 від 21.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в несанкціонованому копіюванні інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України (том 1 арк спр. 50 - 52).
На підставі вказаного рапорту наказом ГУ НП у Волинській області № 107 від 24.01.2023 з метою дослідження факту порушення службової дисципліни ОСОБА_1 призначено службове розслідування, яке вирішено провести у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію (том 1 арк. спр. 53 - 54).
Під час службового розслідування ОСОБА_1 надано письмове пояснення від 31.01.2023 у якому він вказав, що 23.01.2023 йому вручено підозру за частиною третьою статті 362 КК України, зазначив, що жодних протиправних діянь не вчиняв і всі звинувачення вважає безпідставними (том 1 арк. спр. 67 - 68).
Висновком службового розслідування, за фактом повідомлення про підозру начальнику сектору контролю за обігом зброї Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області капітану поліції ОСОБА_1 за частиною третьою статті 362 КК України, затвердженого начальником ГУ НП у Волинській області 07.02.2023 дисциплінарна комісія приходить до висновку, що за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, і ігноруванні обов'язків поліцейського, встановлених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2 розділу 3, пункту 6 розділу 4 Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, пункту 1 розділу 5, пункту 1, підпункту 1 пункту 4, підпунктів 1, 2 пункту 5 п розділу 9 методичних рекомендацій «Щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» № 1026/01/27-2020 від 24.01.2020, частин першої, другої статті 11 розділу 2 Закону України «Про інформацію», особистого зобов'язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, посадової інструкції, керівних вказівок Національної поліції України та ГУ НП у Волинській області щодо дотримання законності та службової дисципліни, Присяги поліцейського та виразилося у вчиненні дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 362 КК України, зокрема у здійсненні несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації за попередньою змовою групою осіб, про що ОСОБА_1 23.01.2023 повідомлено про підозру, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет та довіру до органів поліції, до начальника сектору контролю за обігом зброї Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (арк. спр. 23 - 24).
Висновки службового розслідування підтверджуються заявкою про надання доступу до інформаційно-телекомікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» з відміткою про реєстрацію та отримання доступу до системи користувача ОСОБА_1 , його письмовим зобов'язанням щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних та витягами про отримання таких даних з системи користувачем ОСОБА_1 (том 1, арк. спр. 60 - 61, 62, 63, 64).
На підставі висновків службового розслідування наказом ГУ НП у Волинській області № 299/в від 07.02.2023 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (том 1 арк. спр. 108 - 111).
На виконання наказу ГУ НП у Волинській області № 299/в від 07.02.2023, наказом ГУ НП у Волинській області № 99 о/с від 02.03.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (том 1 арк. спр. 112).
ОСОБА_1 , уважаючи, що його незаконно звільнено зі служби в поліції, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області № 299/в від 07.02.2023, № № 99 о/с від 02.03.2023, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.15 р. № 580-VIII.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до вимог статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Таким порядком є Порядок № 893.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частини сьома, восьма статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту, Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
З матеріалів справи вбачається, що за фактом повідомлення про вручення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наказом ГУ НП № 107 від 24.01.2023 було призначено службове розслідування, яке вирішено провести у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, в тому числі ОСОБА_1 .
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, і ігноруванні обов'язків поліцейського, встановлених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 часини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2 розділу 3, пункту 6 розділу 4 Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, пункту 1 розділу 5, пункту 1, підпункту 1 пункту 4, підпунктів 1, 2 пункту 5 п розділу 9 методичних рекомендацій «Щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» № 1026/01/27-2020 від 24.01.2020, частин першої, другої статті 11 розділу 2 Закону України «Про інформацію», особистого зобов'язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, посадової інструкції, керівних вказівок Національної поліції України та ГУ НП у Волинській області щодо дотримання законності та службової дисципліни, Присяги поліцейського та виразилося у вчиненні дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 362 КК України, зокрема у здійсненні несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації за попередньою змовою групою осіб, про що ОСОБА_1 23.01.2023 повідомлено про підозру, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет та довіру до органів поліції.
Разом із цим, в рамках проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було здійснено запит до УІАП ГУ НП у Волинській області та отримано заявку про надання доступу до ІКС ІПНП, зобов'язання щодо дотримання вимог нерозголошення персональних даних капітана поліції ОСОБА_1 та інформацію щодо здійснення пошукових запитів капітаном поліції ОСОБА_1 в ІКС ІПНП в період з 17.02.2022 по 18.02.2022 на двох осіб.
Відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.16 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до вимог п.1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Серед іншого в Розділі II Правил встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Дотримання вищезазначених вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до вимог частини другої статті 18 Закону України від 02.07.15 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби виконує основні обов'язки поліцейського та, відповідно до частини першої статті 12 цього Закону, поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань, що вказує на те, що капітан поліції ОСОБА_1 цілодобово має виконувати основні обов'язки поліцейського.
Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Так, відповідачу стало відомо про повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за фактом несанкціонованого копіювання інформації, що знаходилась у його розпорядженні.
При цьому під час службового розслідування, дисциплінарною комісією підтверджено даний факт шляхом скерування відповідних запитів та яка дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку за обставин попередження позивача щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги наполягає на тому, що кримінальне провадження щодо нього не закінчено і вину не доведено, тому і притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним.
Суд не може погодитись з твердженням ОСОБА_1 , що під час службового розслідування відповідач фактично оцінював докази в рамках кримінального провадження, адже, рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.
Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Отже, твердження позивача стосовно того, що підставою для звільнення з поліції був лише факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає помилковими, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 62022140010000172, а саме: несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
Також, суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.82 р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.87 р. у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.03 р. у справі «Ringvold v. Norway»). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а, від 25.06.2020 у справі № 2240/2329/18, від 29.10.2018 у справі №826/17433/16, від 03.04.2019 у справі № 816/1218/16, від 20.03.2019 у справі № 804/676/18, від 07.08.2019 у справі № 540/2057/18, від 16.08.2019 у справі № 804/2146/18, від 22.11.2019 у справі № 826/6107/18, від 22.01.2020 у справі № 160/1750/19, від 25.06.2020 у справі № 2240/2329/18.
Окремо суд зауважує, що відповідно до частин першої, другої статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
За обставинами цієї справи днем затвердження висновку за результатами службового розслідування є 07.02.2023, цього ж дня винесено спірний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з поліції № 299/в та протягом місяця, а саме 02.03.2023 звільнено позивача зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення наказом ГУ НП у Волинській області № 99 о/с.
Таким чином, твердження позивача про сплив строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності не знайшло свого підтвердження під час вирішення даного спору.
Додатково суд констатує, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису пункту 6 частини першої статті 77 Закону.
При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Інші доводи учасників справи не спростовують висновків суду, а можливі формальні порушення у процедурі притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не впливають на обґрунтованість та законність винесених спірних наказів.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказів.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, з дотриманням установленої процедури, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Інші позовні вимоги є похідними, тому також не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108604) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено та підписано 13 жовтня 2023 року.