ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
іменем України
16 жовтня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/48/23
Головуючий у першій інстанції - Чурупченко М. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1211/23
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
позивач: Акціонерне товариств «Юнекс Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
У січні 2023 року Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (далі - АТ «Юнекс Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року у розмірі 36 204,64 грн, а також судовий збір у сумі 2 684 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14 листопада 2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0.011.205.1119.ФО_К, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 29 999 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, та комісії за обслуговування кредитом. Банком зобов'язання за договором виконано повністю і надано позичальнику грошові кошти. Відповідач не виконує зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 01 червня 2022 року виникла загальна заборгованість у сумі 36 204,64 грн, з яких: 17 831,50 грн - заборгованість за кредитом, 18 373,14 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі АТ «Юнекс Банк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанови нове, яким позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції про передчасність заявлених вимог. Заявник вважає, що суд першої інстанції позбавив АТ «Юнекс Банк» судового захисту щодо інтересів позивача за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року, у якому одна сторона належно виконала обов'язки за правочином, а інша ухиляється від виконання взятих зобов'язань.
Зазначає, що сторонами належним чином погоджено умови договору, які відповідають положенням ЗУ «Про споживче кредитування», але відповідач фактично припинив виконувати взяті зобов'язання без будь-якої аргументації, не намагаючись врегулювати питання заборгованості досудовим шляхом.
У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу АТ «Юнекс Банк» без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи відзиву зводяться до того, що 24 лютого 2022 року почалася російська агресія на території України, введено воєнний стан, який триває і на час вирішення спору, що відповідно до п. 7.1 розділу 7 «Форс-мажор» Правил (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», є форс-мажорними обставинами, які виникли після підписання кредитного договору, про що проінформовано позивача. На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором необхідно відкласти на строк дії форс-мажорних обставин.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу АТ «Юнекс Банк» належить задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частинами 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення АТ «Юнекс Банк» з позовом являється передчасним, оскільки строк виконання позичальником зобов'язання з повернення кредитних коштів має бути відкладено до закінчення дії воєнного стану в Україні, як форс-мажорної обставини, що підтверджено довідкою Торгово-промислової палати.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.
У справі встановлено, що 14 листопада 2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0.011.205.1119.ФО_К, за умовами п. 1.1. якого банком на умовах строковості, повернення, платності та відповідно до умов цього договору надано позичальнику кредит у сумі 29 999 грн із терміном (строком) повернення до 15 листопада 2022 року (дата останнього повернення кредиту), а позичальник зобов'язувався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісію, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору.
Цільове призначення (мета) кредитну - споживчі потреби (п. 1.2 указаного договору).
Відповідно до п. 1.4. указаного договору за користування кредитом позичальник сплачує: 1.4.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,0% річних; 1.4.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше наступного для отримання кредиту в розмірі 0,0% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору; 1.4.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтентних платежів.
Згідно із п. 2.3. указаного договору сторони погодили, що для погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів позичальником щомісячно до 10 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місцем підписання цього договору, здійснюється внесення грошових коштів у сумі 2 043,97 грн на поточний рахунок, вказаний в п. 2.4. цього договору.
Пунктом 2.7 указаного договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до підписання ним цього договору його було ознайомлено в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, відповідно до законодавства України та наступного Графіку платежів - Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Того ж дня, 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с. 39), заяву на здійснення Регулярного платежу з поточного (карткового) рахунку на рахунок відкритий в АТ «Юнекс Банк», (а.с. 40), а також анкету-заяву (опитування клієнта фізичної особи) АТ «Юнекс Банк» (а.с. 41).
Відповідно до меморіального ордеру № 8011 від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 видано кошти за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року у сумі 29 999 грн (а.с. 37).
Факт користування відповідачем кредитними коштами за договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року підтверджено виписками АТ «Юнекс Банк» по особовому рахунку позичальника за період з 15 листопада 2019 року по 31 травня 2022 року (а.с. 4-7, 8-11, 12-14, 15-19, 20-23, 24-27, 28-36).
До позовної заяви банком додано копію правил (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», які підпису відповідача не містять (а.с. 44-50).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року вбачається, що станом на 01 червня 2022 року загальна сума заборгованості становить 36 204,64 грн, з яких: 17 831,50 грн заборгованість за кредитом, 2 668,59 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 15 704,55 грн заборгованість за комісією (а.с. 3).
Підставою позову банком зазначено невиконання відповідачем кредитних зобов'язань.
У відзиві на позов, заперечуючи проти вимог АТ «Юнекс Банк», ОСОБА_1 указував на те, що зобов'язання по отриманому кредиту виконував до 24 лютого 2022 року, тобто до початку російської агресії проти України. Відповідач займається фермерством, проте після 24 лютого 2022 року таку господарську діяльність було припинено, ніяких доходів від господарської діяльності не має, інші доходи відсутні. Вважає, що ним вже повернуто взяті в кредит грошові кошти і сплачено відсотки за користування кредитом. Стверджує, що позивачем протиправно нараховано проценти із завищеними відсотками, не ознайомлено його з Правилами (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк» та з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також не враховано, що строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, тобто позов подано передчасно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, а також комісію.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Проаналізувавши наведені норми та обставини справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Юнекс Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.
У справі, що переглядається, встановлено, що АТ «Юнекс Банк» надало належні докази на підтвердження заявлених вимог, зокрема кредитний договір, оформений та підписаний сторонами в установленому законом порядку, первинні бухгалтерські документи про зарахування на рахунок позичальника визначених договором кредитних коштів (меморіальний ордер, виписки по особовому рахунку), розрахунок сум заборгованості відповідача за кредитним договорами.
Зобов'язання перед банком ОСОБА_1 належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 01 червня 2022 року становить 36 204,64 грн, з яких: 17 831,50 грн - заборгованість за кредитом, 2 668,59 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 15 704,55 грн - заборгованість за комісією (а.с. 3). З розрахунку заборгованості і виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також на погашення заборгованості частково повертав надані банком кошти, зокрема, останній платіж здійснено 08 квітня 2021 року та сплачено 825,26 грн на погашення заборгованості за тілом кредита, 171,74 грн - за процентами, 1 046,97 грн - за комісією.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про відкладення виконання зобов'язань за кредитним договором на строк дії форс-мажорних обставин, колегія суддів виходить з такого.
У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому відповідач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18 грудня 2014 року, саме за спірним зобов'язанням.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Указані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 наведено, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору».
ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасного виконання зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин, а також доказів інформування позивача про характер обставин, що виникли, і причинний зв'язок між такими обставинами та невиконанням зобов'язань за договором. Сам по собі факт збройної агресії Росії проти України не є підставою для звільнення від обов'язків зі сплати кредитних коштів. Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором з квітня 2021 року, тобто майже за рік до початку збройної агресії проти України.
Доказів відсутності у відповідача джерел доходу та відсутності можливості належним чином виконати зобов'язання матеріали справи не містять.
Зазначеного не було враховано судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Юнекс Банк», як передчасно заявленого.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також з огляду на приписи частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 17 831,50 грн є обгрунтованими.
Банк, заявляючи позов, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути заборгованість за процентами за період з 15 листопада 2019 року по 01 червня 2022 року у сумі 2 668,59 грн, а також комісію за період з 15 листопада 2019 року по 01 червня 2022 року у сумі 15 704,55 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що у п.1.4.1. кредитного договору № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року сторонами погоджено щомісячну сплату за користування кредитом із розрахунку фіксованої процентної ставки у розмірі 12,0% річних.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою розраховано заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Юнекс Банк» за відсотками (а.с. 3).
Надані позивачем правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк» (а.с. 44-50) не являються належними доказами та не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки указані правила не містять підпису відповідача, його зміст повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 175/4576/14-ц), від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), і судова практика у цій категорії справ являється незмінною.
Аргументи відповідача про те, що АТ «Юнекс Банк» в односторонньому порядку змінювало розмір процентної ставки у бік збільшення не знайшли свого підтвердження та спростовуються розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, на користь АТ «Юнекс Банк» слід стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування грошовими коштами за період з 15 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року у сумі 1 965,11 грн.
Умовами п. 1.4.3 кредитного договору № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року сторонами погоджено сплату комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3,49% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтентних платежів.
Зазначений розмір комісії, сума якої за наданим позивачем розрахунком становить 15 704,55 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «ЮБнекс Банк» разом із сумою заборгованості за кредитом та процентами.
Відповідач, зазначаючи про протиправність нарахування відсотків та комісій, з зустрічним позовом про визнання цих дій банку неправомірними, не звертався.
Виходячи з викладеного, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року складає 35 501,16, з яких: 17 831,50 грн - заборгованість за кредитом, 1 965,11 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 15 704,55 грн - заборгованість за комісією.
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 501,16 грн.
Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ «Юнекс Банк» підлягають частковому задоволенню на суму 35 501,16 грн (35 501,16 грн від 36 204,64 грн становить 98,05%), у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та апеляційний розгляд справи (а.с. 52, 104), з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 631,66 грн за розгляд справи судом першої інстанції, 3 947,49 грн за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» задовольнити частково.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2023 року - скасувати.
Позов Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ЄДРПОУ 20023569) 35 501 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот одну) грн 16 коп. заборгованості за кредитним договором № 0.011.205.1119.ФО_К від 14 листопада 2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ЄДРПОУ 20023569) 2 631 (дві тисячі шістсот тридцять одну) грн 66 коп. судового збору за розгляду справи у суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ЄДРПОУ 20023569) 3 947 (три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн 49 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко