ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м.Суми
Справа №583/718/23
Номер провадження 22-ц/816/1269/23
22-ц/816/1268/23
22-ц/816/1270/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана Віктора Івановича
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року, на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2023 року, на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2023 року, у складі судді Ільченко В.М., ухвалені у м.Охтирка,
та апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року, у складі судді Ільченко В.М., ухвалене у м.Охтирка, повний текст якого складено 07 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
20 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги мотивує тим, що 04.11.2000 уклала шлюб з відповідачем, від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05.12.2001 вони купили квартиру АДРЕСА_1 , титульним власником якої зазначено відповідача. З того часу їх сім'я проживала в цій квартирі, однак сімейне життя не склалося, на даний час проживають окремо, в провадженні суду перебуває справа про їх розлучення, тому виникла необхідність в поділі спільного майна, а саме зазначеної квартири та придбаного ними автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску, який відчужений відповідачем 19.07.2022 без її згоди.
Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , визнавши за сторонами по 1/2 частині квартири; визнати спільною сумісною власністю подружжя легковий автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», тип ТЗ - пасажирський, білого кольору, об'єм двигуна - 1896, тип двигуна - дизель, 2007 року випуску, білого кольору, стягнувши з відповідача на її користь 1/2 частину вартості автомобіля в якості грошової компенсації, що становить 91605 грн; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
23 березня 2023 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності у спільному сумісному майні подружжя, який мотивований тим, що сімейне життя з ОСОБА_1 не склалося, рішенням суду від 03 березня 2023 року шлюб розірвано. За час перебування у шлюбі, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 придбала у власність квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 44800 грн. Вважає, що він має право на 1/4 частину цієї квартири, тому просить визнати за ним право приватної власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 . У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 просить відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири, жилою площею 28,7 кв.м, загальною площею 49,7 кв.м, корисною площею 49,7 кв.м., а саме: сіни 1, коридор 2, кухня 3, житлова 4, 5, ванна 6, 1/6 сараю літ. «Б», 1/6 туалету літ. «Д», погріб літ. «З», 1/6 огорожі №1, 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири, жилою площею 28,7 кв.м, загальною площею 49,7 кв.м, корисною площею 49,7 кв.м., а саме: сіни 1, коридор 2, кухня 3, житлова 4, 5, ванна 6, 1/6 сараю літ. «Б», 1/6 туалету літ. «Д», погріб літ. «З», 1/6 огорожі №1, 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 91605 грн вартості 1/2 частки у спільному рухомому майні - транспортному засобі автомобілі марки «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину двокімнатної квартири, жилою площею 35,5 кв.м, загальною площею 55,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину двокімнатної квартири, жилою площею 35,5 кв.м, загальною площею 55,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 2893,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору в прибуток держави.
Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2023 року заяву ОСОБА_2 про розподіл фактично понесених судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 3027,99 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 5000 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Цуркан В.І., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить змінити рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року та додаткові рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2023 року.
Зокрема, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Залишити за ОСОБА_2 зі спільного сумісного майна подружжя на праві спільної часткової власності 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/4 частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
Залишити за ОСОБА_1 зі спільного сумісного майна подружжя на праві спільної часткової власності 1/4 частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частки у автомобілі марки «Volkswagen Caddy», 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
Відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 2'893.80 грн сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з розглядом судової справи в повному обсязі: поштового супроводження 117,96 грн., 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в межах первісного позову, 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в межах зустрічного позову (за додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2023р.).
Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат в розмірі 5000,00 грн, як завищеного розміру компенсації за правничу допомогу (за додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2023р.).
В частині стягнення з ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору в прибуток держави рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи відповідно до висновку №3/2023 від 26.06.2023р. в сумі 3078,78 грн. та поштового супроводження 131,60 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що повторне визнання за власником права власності, яке вже набуто відповідно до закону за відбутим правочином та проведено державну реєстрацію, є зайвим, вчиненим не у спосіб, який регламентований діючим законодавством, більш того, за умови вирішення позовних вимог, які, наприклад Бондаренком В.В., не заявлялися.
Вважає, що вирішення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля в сумі 91605.00 грн є необгрунтовано завищеним, неправильним та протизаконним. Необхідно відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частки у автомобілі з підстав не надання і не застосування належних та допустимих доказів по оцінці дійсної ринкової вартості транспортного засобу, незалучення до участі у справі власника транспортного засобу на час вирішення спору в суді.
Вказує, що додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2023р. про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про розподіл фактично понесених судових витрат стягнуто відшкодування судових витрат у розмірі 3027,99 грн, що є заниженим розміром відшкодування за правничу допомогу та не повним відшкодуванням витрат за поштове супроводження.
Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2023р. №583/718/23 (2-др/583/ 28/23) про часткове задоволення заяви ОСОБА_1
про відшкодування судових втрат стягнуто з ОСОБА_2 5000 грн., що є завищеним розміром відшкодування за правничу допомогу.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 91605 грн вартості 1/2 частки автомобіля та в задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
При цьому, зазначає, що фактично суд вирішив спір про її право власності на автомобіль, за який грошову компенсацію повинен виплачувати відповідач, який вже не є власником транспортного засобу. Вважає вартість транспортного засібу завищеною, оскільки насправді було виручено 100000 грн. Виручені від продажу спірного автомобіля гроші отримали подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які використали кошти як спільне сумісне майно подружжя ще до розірвання шлюбу.
У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_1 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду - без змін, стягнути з апелянтів понесені нею судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.І. підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 04.11.2000 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 04.11.2000 виконкомом Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 10).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2023 №583/331/23, яке набрало законної сили 04.04.2023, шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 148).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2001, зареєстрованого в реєстрі за №2740, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , останній купив 2-х кімнатну квартиру, жилою площею 28,7 кв.м, загальною площею 49,7 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Відповідно до договору відчужується: сіни 1, коридор 2, кухня 3, житлова 4, 5, ванна 6, 1/6 сараю Б, 1/6 туалету Д, погріб З, 1/6 огорожі №1,2 (а.с. 16).
Згідно зі звітом про оцінку майна від 05.02.2023 ринкова вартість квартири, об'єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , на дату оцінки склала 395550 грн (а.с. 25-55).
Відповідно до відповіді на адвокатський запит Територіального сервісного центру №5943 від 20.01.2023 №31/18/5943-А-1аз, 17.10.2013 за ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», тип ТЗ - легковий пасажирський, 2007 року випуску. 19.07.2022 даний транспортний засіб був перереєстрований на нового власника за договором купівлі-продажу, укладеним в ТСЦ (а.с. 21-22).
З договору купівлі-продажу транспортного засобу №5943/2022/3281707 від 19.07.2022 вбачається, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . За домовленістю сторін ціна ТЗ складає 180408 грн (а.с. 136).
Згідно з висновком експерта-автотоварознавця №010 від 09.02.2023 ринкова вартість легкового автомобіля моделі «VOLKSWAGEN CADDY» для визначення судового збору становить 183210 грн (а.с. 56-57).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.09.2015, зареєстрованого в реєстрі за №1470, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , останні купили квартиру в рівних долях по 1/2 частині, що розташована в АДРЕСА_4 та має наступні характеристики: загальна площа - 55,1 кв.м., житлова площа - 35,5 кв.м, кількість кімнат - 2. Загальна вартість квартири - 44080 грн (а.с. 97).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2015 №44388831 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.03.2023 №326393349, за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано право спільної часткової власності (по 1/2 частині за кожною) на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 98-99, 105).
Автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску, є набутим за час шлюбу сторін, однак на час вирішення спору про поділ спільного майна подружжя дане майно відсутнє в силу його відчуження ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що дослідженими доказами підтверджується придбання подружжям ОСОБА_10 квартири АДРЕСА_1 , 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , а також автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску. Суд дійшов висновку, що придбане подружжям зазначене вище нерухоме майно є об'єктами спільної сумісної власності та підлягає поділу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, законом встановлено презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.
У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 Сімейного Кодексу України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
За змістом наведених норм, факт використання спільних коштів не в інтересах сім'ї повинен бути доведеним відповідними доказами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 761/32404/14-ц та від 25 березня 2020 року у справі № 161/79/18.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що, крім іншого, об'єктом спільної сумісної власності був автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», 2007 року випуску, який був відчужений без згоди дружини шляхом укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка є його матір'ю, договору купівлі-продажу транспортного засобу №5943/2022/3281707 від 19.07.2022, на підставі якого право власності на транспортний засіб було переоформлено з ОСОБА_2 на його матір ОСОБА_3 .
Також суд дійшов обґрунтованого висновку, що право позивачки на об'єкт права спільної сумісної власності - автомобіль підлягає захисту шляхом стягнення 1/2 частини вартості цього автомобіля з відповідача. Оскільки на час продажу автомобіля сторони проживали окремо, докази про те, що кошти від продажу автомобіля використані в інтересах сім'ї, відповідач ОСОБА_2 не надав ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.
Визначаючи вартість транспортного засобу, суд виходив з ринкової вартості легкового автомобіля моделі «VOLKSWAGEN CADDY», визначеної висновком експерта-автотоварознавця №010 від 09.02.2023, який був поданий позивачем. Відповідач своїх доказів на спростування цього висновку суду першої інстанції не подав, а доданий до апеляційної скарги висновок експерта №3/2023 від 26.06.2023 р. не може бути прийнятий апеляційним судом, оскільки апелянт не навів об'єктивних підстав його неподання у визначений ст. 83 ЦПК України строк до суду першої інстанції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України такий доказ колегією суддів не приймається.
Відповідно до ч. ч. 2-3, 8 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що отримані з продажу автомобіля кошти використовувались в інтересах сім'ї, відповідачем, на якого саме покладається тягар доведення таких обставин, не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про завищення вартості транспортного засібу і продаж його за 100000 грн не підтверджуються матеріалами справи, тому не можуть бути взяні до уваги, як і доводи про те, що виручені від продажу спірного автомобіля грошові кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використали як спільне сумісне майно подружжя ще до розірвання шлюбу.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.В про те, що необхідно відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля з підстав не надання і не застосування належних та допустимих доказів по оцінці дійсної ринкової вартості транспортного засобу, незалучення до участі у справі власника транспортного засобу не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.В за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку апелянта свідчить про необґрунтованість позову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 91605 грн грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно оцінив письмові докази та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із проведеним судом першої інстанції розподілом судових втрат по справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи і звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.І. підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно змінити на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат у розмірі 2893 грн 80 коп. та компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2893 гривні 80 копійок судового збору.
По суті позовних вимог апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.І. задоволенню не підлягає, тому понесені ОСОБА_2 судові витрати за апеляційний перегляд справи, зокрема правнича допомога, компенсації не підлягають.
Відповідно до частини 1 ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зі змісту рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року вбачається, що суд не ухвалював рішення про права та (або) обов'язки ОСОБА_4 , як власника автомобіля. Предметом розгляду у цій справі був розподіл між колишнім подружжям коштів за проданий автомобіль, тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 немає.
У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_1 заявила клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи, яка надавалася адвокатом Абрамовичем О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 4 від 16 січня 2023 року (том 1, а.с. 192), ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 15 вересня 2023 року (том 2, а.с. 195). Розмір витрат на правничу допомогу підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 15 вересня 2023 року (том 2, а.с. 193,206) та квитанціями про оплату послуг (том 2, а.с. 194, 205).
З зазначених доказів вбачається, що витрати ОСОБА_1 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана В.І. складають 8052 грн та за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - 8052 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, колегія суддів вважає, що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката при апеляційному перегляді справи підлягають частковій компенсації за рахунок апелянтів у розмірі 3000 грн з ОСОБА_2 та 3000 грн з ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Цуркана Віктора Івановича задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2023 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 2893 гривні 80 копійок.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2893 гривні 80 копійок судового збору.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат за розгляд справи в апеляційному суді задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу 3000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу 3000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина