Справа № 953/8464/23
н/п 1-кс/953/7049/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Київського районного суду міста Харкова скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
1. Процедура
1.1. 08.09.2023 до Київської окружної прокуратури м. Харкова надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення злочину директором Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_4 (накладна Укрпошти № 6100355514532), у якій вона просила зобов'язати прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за її заявою від 06.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
2. Зміст поданої скарги та її обґрунтування
2.1. Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що 13.06.2023 року точного часу не встановлено директор Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 55, маючи злочинний намір та діючи в особистих інтересах ОСОБА_5 , з метою надання останньому можливості незаконно отримати відстрочку від призову по мобілізації, а не в якнайкращому забезпеченню інтересів самої малолітньої дитини ОСОБА_6 , склав незаконний та необґрунтований висновок від 13.06.2023 № 219, згідно якого безпідставно рекомендував доцільним визначити судом у цивільній справі № 646/767/23 місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_5 .
У скарзі ОСОБА_3 зазначено, що внаслідок службової недбалості директора Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_4 , тобто неналежному виконанні ним покладених на нього обов'язків через несумлінне ставлення до них, останній умисно і незаконно надав перевагу батькові - ОСОБА_5 , що призвело до складання незаконного та необґрунтованого висновку від 13.06.2023 № 219.
Також у скарзі ОСОБА_3 зазначено, що незаконний та необґрунтований висновок від 13.06.2023 року № 219 директор Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_4 навмисно надав до Червонозаводського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 646/767/23, з метою введення суду в оману та прийняття судом незаконного рішення.
Крім цього, з заяви вбачається, що незаконними діями директора Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_7 завдана значна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, із заяви ОСОБА_3 вбачається, що в діях директора Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_7 маються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На даний час, у порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення прокурором не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДС не надано.
3. Узагальнені позиції учасників судового провадження
3.1. У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 , належним чином у передбаченому ст. 135 КПК України порядку повідомлена про час та місце розгляду справи, не з'явилася, просила розглянути скаргу за її відсутності.
3.2. За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
3.3. Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
3.4. Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
3.5. Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, скаргу можливо розглянути по суті і у відсутності заявника.
3.6. У судове засідання уповноважений представник Київської окружної прокуратури м. Харкова, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК України порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився.
3.7. Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 2 ст. 306 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності уповноваженого представника Київської окружної прокуратури м. Харкова на підставі наданих заявником матеріалів, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
3.8. При цьому, суд керувався положеннями статті 22 КПК України, згідно якої, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
4. Релевантне законодавство.
4.1. Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною першою статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
До ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (пункт 4 частини 5 статті 214 КПК України).
Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Отже, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року за № 298.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
5. Встановлені судом обставини
5.1. 06.09.2023 ОСОБА_3 , з використанням Укрпошта накладна № 6100355514532 надіслано до Київської окружної прокуратури м. Харкова заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана установою 08.09.2023.
5.2. Станом на час розгляду цієї скарги органом досудового розслідування не надано інформації про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за фактом звернення 06.09.2023 ОСОБА_3 , як і не надано відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом із цим, за повідомленням прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , заява ОСОБА_3 12.09.2023 направлена до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області за належністю для розгляду по суті.
6. Мотиви і висновки суду.
6.1. Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
6.2. Слід звернути увагу на те, що формулювання положень статей 214 та 303 КПК України однозначно вказують на необхідність задоволення скарги на бездіяльність у формі невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки встановлені обставини, що викладені вище у тексті ухвали. Окрім того, пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 передбачено, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування.
6.3. Таким чином, оцінюючи доводи скарги та матеріали, що додані до неї, можна прийти до висновку про наявність підстав надати заявнику можливість ініціювати початок кримінального провадження та, відповідно, необхідність задоволення вимог скарги ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 303, 307 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - задовольнити.
Зобов'язати прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 06.09.2023, негайно розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя - ОСОБА_1