Справа № 638/8443/23
Провадження № 2/638/4211/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
13 жовтня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Павлова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.02.2008 року зареєструвала шлюб з відповідачем в Орджонікідзевському відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що причиною розірвання шлюбу є те, що відповідач не має місця роботи, відповідно фінансової допомоги на утримання дитини від нього немає, через що позивачу доводиться робити це самостійно.
Саме через всі ці причини позивач вважає їх подальше проживання як подружжя неможливим, адже останній час не відчувала від нього того, що мала би відчувати від чоловіка, і на сьогоднішній день вони проживають окремо та сумісного домогосподарства не ведуть з червня 2022 року. Більш того, негативні звички відповідача можуть негативно відображатися на їх дитині, а отже суперечить її інтересам.
У зв'язку з чим, позивач просить шлюб з відповідачем розірвати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином. При цьому, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причини неявки не повідомив.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання була повідомлений належним чином, відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Враховуючи те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.02.2008 року сторони зареєстрували шлюб у Орджонікідзевському відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №67, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові ГТУЮ у Харківській області..
Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України).
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст.58 ЗУ «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що фактичні шлюбно-сімейні відносини подружжя припинені, сторони припинили ведення спільного господарства, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, сторони не бажають примиритися і строк для примирення їм не потрібен.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що сторони сумісного господарства не ведуть, на примирення не згодні, шлюбно-сімейні відносини припинені, суд вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
З урахуванням викладених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у судове засідання не з'явилася, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 283-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 109, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 21.02.2008 року у Орджонікідзевському відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №67, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.О. Агапов