16.10.23
33/812/451/23
Провадження № 33/812/451/23 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Чернякова Н. В.
Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Лівшенка О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою захисниці Бінько М. А. на постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови судді, 9 червня 2023 року о 23 годині 48 хвилині у Миколаївській області Вознесенського району в селі Велика Солона по вулиці Верхня водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ-21099», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та що зафіксовано за допомогою відеозапису.
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Бінько М. А. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також без повного з'ясування усіх обставин справи. Посилається на норми Конституції України, КУпАП, судову практику ЄСПЛ тощо.
Зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні дані про належні підстави зупинки представниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 ..
Вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та цей факт не зафіксовано у встановленому порядку за допомогою двох свідків.
Нажаль, суд першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не надав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У судове засідання захисниця Бінько М. А. та Балабан Д. С. не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином, у скарзі подали клопотання про слухання справи за їх відсутністю. Справа розглянута без їх участі у відповідності до положень статті 294 КУпАП.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не чітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису у відповідності до статті 266 КУпАП
За такого, в обґрунтування своїх висновків суддя при вирішенні справи правильно послалася на дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозапису здійсненому працівником поліції.
Дослідивши цей відеозапис, суддя встановила, що після зупинки автомобіля «ВАЗ-21099» водію ОСОБА_1 роз'яснили підозри стосовно наявності у нього, як водія транспортного засобу, ознак алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі. На що ОСОБА_1 спочатку не був проти пройти огляд, але вирішив ознайомитися з даними алкотестера, потім на неодноразові вимоги представників поліції пройти огляд на стан сп'яніння став затягувати час, не здійснив жодної належної спроби пройти такий огляд та своєю поведінкою свідчив про своє небажання виконувати вимогу поліцейських. Така поведінка та дії водія були розцінені представниками поліції як відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. Мотивів недовіри до алкотестеру Драгер на місці зупинки водій не виказав, як не надав свою згоду на вимогу поліцейських пройти огляд у медичному закладі. Заперечень з приводу підстав зупинки автомобіля, яким він керував, також не висловив.
Отже, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на алкогольне сп'яніння, зокрема у медичному закладі, не знайшли свого підтвердження.
Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та з відеофіксацією, а за її відсутності, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп'яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.
Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами та відеозаписом події, що додані до матеріалів справи.
Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти йому такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції.
Не є слушними посилання захисниці на відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, яке спростовується відеозаписом з місця події, та складеною відносно ОСОБА_1 іншою постановою про порушення ним інших ПДР України, і правового значення для кваліфікації його дій по частини 1 статті 130 КУпАП не мають.
Такими же є доводи про незалучення поліцейськими свідків для визначення у водія стану алкогольного сп'яніння або його відмови від проходження огляду, оскільки не відповідають положенням вищезазначеної Інструкції №1452/735, де визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стан сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку проходження ним відповідного огляду на місці зупинки або/чи у медичному закладі. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу знаходиться у стані сп'яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР України, зобов'язаний пройти медичний огляд.
При тому мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП. Така відмова за внесеними змінами до статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, які є чинними, як на час події, так і на час розгляду справи, фіксується поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису, а за їх відсутності у присутності двох свідків.
Ці відеозаписи є не єдиним доказом у справі, внаслідок чого обґрунтовано оцінені місцевим судом як доказ у сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водієві ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Бінько М. А. залишити без задоволення, а постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова