ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 348/1235/23
Провадження № 1-кп/348/267/23
16 жовтня 2023 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091200000112 від 15 березня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, який має загальну середню освіту, не одружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, фактично проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 статтею 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 , в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який продовжено Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 на 90 діб, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 14.03.2023 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи біля магазину «Олеся», що розташований в селі Красна по вулиці Шевченка Надвірнянського району Івано-Франківської області, побачив велосипед марки «Centurion», червоного кольору, в цей час у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи особисті корисливі мотиви, таємно викрав із під будівлі магазину велосипед марки «Centurion», червоного кольору вартістю 4917 грн, який належить потерпілій ОСОБА_5 .
Після вчинення злочину, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 4917 гривень.
2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав частково.
Суду пояснив, що в березні 2023 року о 20 год. 00 хв. він із другом приїхали в с.Красна за собакою, біля магазину «Олеся» пили пиво, він випив 1 літр пива. Біля магазину він побачив велосипед червоного кольору, який вирішив вкрасти. Після чого підійшов забрав велосипед і поїхав з цього місця додому. Їхав на своєму велосипеді, а інший велосипед віз рядом. Через 300 метрів викинув цей велосипед.
Свої дії обвинувачений не зміг пояснити, сказав, забрав велосипед, щоб зробити зло людині. В цьому селі був вперше, власника велосипеда до цих подій не знав.
Вчинення злочину з корисного мотиву заперечує, пояснив, що цей велосипед йому не потрібний, оскільки має декілька власних велосипедів.
Обвинувачений ОСОБА_3 виразив жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення, просить суворо його не карати. Заподіяну злочином шкоду не відшкодував, оскільки потерпіла просить купити для дитини новий велосипед взамін пошкодженого, обіцяє потерпілій купити новий велосипед.
Враховуючи позицію обвинуваченого, за клопотанням прокурора дослідження доказів проведено в загальному порядку.
Після повного дослідження доказів у справі, обвинувачений змінив свої показання, і зазначив, що велосипед вкрав для власних потреб з метою продажу для покращення матеріального становища родини, а первинні показання з приводу мотиву вчинення злочину надані ним через хвилювання.
Також пояснив, що велосипед він залишив у фосі, тому що він передумав його красти, був п'яний. За яких обставин велосипед отримав пошкодження і чому його знайшли на чужому подвір'ї обвинуваченому не відомо.
За свої дії обвинувачений вибачився перед потерпілою.
Також обвинувачений пояснив, що на даний час він офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, має мінливий дохід від виконання робіт по найму у місцевого населення, не одружений, осіб на утриманні не має, стан здоров'я задовільний, визнаний придатним для проходження військової служби, у зв'язку з чим підписав контракт для проходження служби в ЗСУ.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням письмових доказів, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого та дослідженням матеріалів про речові докази і процесуальні витрати.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 , пояснила, що в березні 2023 року близько 20-00 годині її неповнолітня дитина в с.Красна зайшла до магазину, залишила велосипед на вулиці, а коли через кілька хвилин повернулась, то велосипеду ну було. Дитина засмутилась, плакала. Чоловік біля магазину повідомив, що велосипед могли забрати два невідомих п'яних хлопця. Вона із своїм чоловіком на власному автомобілі, на відстані близько 1 км від магазину, наздогнали хлопців, у яких не було її велосипеду. Вона запитала у хлопців про велосипед, на що обвинувачений почав її нецензурно ображати, і сказав, що не брав велосипед. Із хлопцями залишився чоловік, а вона пішла фосами шукати велосипед, який знайшла за парканом. Велосипед викинули, і він мав пошкодження: колесо покривлено, крило відірване. Потерпіла викликала поліцію, коли обвинувачений заперечував причетність до крадіжки. Шкода потерпілій не відшкодована, вважає, що обвинувачений повинен їй купити новий велосипед для дитини. Велосипед їй повернутий.
Від допиту свідків сторона обвинувачення відмовилась.
Крім показів потерпілого, судом досліджені наступні докази, які надані стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України:
- рапорт помічника о/ч ВП від 15.03.2023 року, згідно якого 14.03.2023 року о 20-25 год., надійшло повідомлення зі служби «102» від ОСОБА_8 про те, що 14.03.2023 року о 20-25 год., за адресою: Надвірнянський район, с.Красна, вул..Тараса Шевченка,1 біля магазину «Леся» донька залишила велосипед червоного кольору по камерах видно хто викрав. Під час проведення першочергових заходів неподалік магазину виявлений велосипед марки «Centurion», червоного кольору.
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 14.03.2023 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 просить органи поліції притягнути до відповідальності невідому особу, яка близько 19-55 год. 14.03.2023 року таємно в умовах воєнного стану викрала велосипед «Centurion», червоного кольору, чим завдала матеріальних збитків.
- протокол огляду місця події від 14.03.2023 року, згідно якого слідчий у присутності понятих, провів огляд подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлений велосипед «Centurion», червоного кольору. До протоколу додана фото таблиця проведення даної слідчого дії;
- висновок експерта № СЕ-19/109-23/3505-ТВ від 21 березня 2023 року, згідно якого середня ринкова вартість на момент вчинення кримінального правопорушення, що відбулось 14.03.2023 наданого на експертизу вживаного велосипеду «Centurion», червоного кольору становить 4917 гривень.
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 22.03.2023 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 , у присутності двох понятих, впізнала велосипеду «Centurion», червоного кольору як власний. До протоколу додані фототаблиця з вказаної слідчої дії;
- велосипед марки «Centurion» червоного кольору, постановою слідчого від 22.03.2023 визнаний речовим доказом у справі.
За поясненнями потерпілої наданими в судовому засіданні велосипед їй повернутий.
Також в судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_3 і суд вважає його осудним.
У ході судового розгляду суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового розгляді доказами.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що саме він викрав велосипед марки «Centurion», червоного кольору, вартістю 4917 грн, який належить потерпілій ОСОБА_5 , за вказаних в обвинувальному акті обставинах, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Покази обвинуваченого суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Сумніви у достовірності та істинності зібраних доказів, які містяться в матеріалах справи - відсутні. Зазначені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку і передбаченими способами, є належними і допустимими.
Щодо мотиву вчинення злочину.
За нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.
Корисливий мотив злочину - це внутрішнє спонукання суб'єкта злочину задовольнити особисті потреби матеріального характеру.
На підставі досліджених під час розгляду справи доказів, суд вважає доведеним, що в діях обвинуваченого наявний корисливий мотив (тобто бажання збагатитися за рахунок майна потерпілого), оскільки він мав на меті використати викрадене майно у власних цілях, для чого таємно викрав чуже майно, після чого зник з місця вчинення злочину і розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду.
Обвинувачений не мав наміру повернути викрадене майно потерпілій, а бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе шляхом заволодіння майном потерпілої. При цьому немає значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок таких своїх дій, а також, коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину, як і те, що обвинувачений залишив викрадене майно на невеликій відстані (300 метрів) від місця вчинення злочину.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК.
Правильність кваліфікації під час судового розгляду стороною захисту не заперечувалась.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України суд вважає щире каяття.
Повернення потерпілому викраденого майна внаслідок його вилучення в обвинуваченого під час огляду місця події не є добровільним відшкодуванням заподіяної шкоди та не може враховуватися судом під час призначення покарання як обставина, що його пом'якшує - Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 613/527/22.
В ході судового розгляду обвинувачений повідомив, що злочин ним вчинений в стані алкогольного сп'яніння, однак обвинувачення не містить зазначеної обставини, яка обтяжує покарання, тому суд, розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення, не вправі враховувати таку обставини, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України.
7. Мотиви призначення судом покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений тяжкий злочин.
Судом також враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинене закінчене умисне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на право власності людини, чим заподіяна матеріальна шкода, яка у подальшому відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується добре, має молодий вік, стан здоров'я задовільний, на обліку у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, за соціальними зв'язками: неодружений, осіб на утриманні не має, проживає разом із матір'ю, яка є інвалідом ІІІ групи і часто хворіє, не може виконувати важку фізичну роботу, в чому їй допомагає син - ОСОБА_9 , надає необхідний догляд та здійснює фізичні роботи по господарству. Обвинувачений працездатний, однак офіційно не працевлаштований, працює по тимчасових заробітках, має мінливий дохід, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Згідно висновків досудової доповіді у обвинуваченого середній ризик вчинення повторного правопорушення та низький ризик небезпеки, який він становить для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому, орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_3 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, отже підстав для відхилення від такого висновку не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Прокурор, з яким погодилась сторона захисту, вважає можливим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, застосувати ст..69 КК України і призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт тривалістю 240 годин.
Санкцією ч.4 ст.185 КК України передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням наявності обставина, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, що він в цілому по матеріалах справи характеризуються задовільно, враховуючи його відношення до вчиненого злочину, розкаяння, усунення негативних наслідків вчинення злочину шляхом повернення викраденого майна, суд, керуючись ст.ст.63,65-67 КК України, вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 основне покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією статті.
Враховуючи особу обвинуваченого, зокрема, його вік та стан здоров'я, наявність матері - інваліда ІІІ групи, обставини кримінального провадження, зокрема повернення викраденого майна, суд вважає, що покарання в максимальному розмірі буде несправедливим через надмірну суворість.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, визнання ним своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілої з приводу покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_3 , дані про його особу, а також враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд, керуючись ст.ст.75,76 КК, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на певний строк із покладанням на засудженого обов'язків.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчинення нових злочинів.
Суд не знаходить можливим для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст..69 КК України із призначенням покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, в тому числі у виді громадських робіт, з огляду на тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення і наявності лише однієї пом'якшуючої обставини, що не дає підстав для застосування ст. 69 КК, яка вимагає наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
За змістом кримінального закону ступінь тяжкості вчиненого злочину передбачає не тільки врахування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК України, а й індивідуальних особливостей злочинного діяння.
Сукупність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого і даних про його особу, відповідно до яких він позитивно характеризується за матеріалами справи, не вказують на істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Призначення більш м'якого покарання не відповідатиме тяжкості вчиненого злочину і його наслідкам, і не сприятиме досягненню мети покарання - виправленню засудженого.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, враховані судом при призначені покарання у мінімальному розмірі, встановленому в санкції статті.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у даному кримінальну провадженні потерпілою не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення експертиз складають:
- 943,90 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/-23/3505-ТВ від 21 березня 2023.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому процесуальні витрати за проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
На досудовому розслідуванні обвинуваченому запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 943,90 гривень.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.
Речові докази: велосипед марки «Centurion» червоного кольору, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити їй як власнику майна.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1