Справа № 127/16523/22
Провадження №11-кп/801/1012/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022020000000361 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2023, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді машиніста котельні в КНП «Крижопільська ОЛІЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Строк відбування покарання вирішено рахувати з дня затримання ОСОБА_7 на виконання вироку суду.
Вирішено питання з процесуальними витратами, накладеним арештом та речовими доказами.
За участю прокурора ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 близько 08 години 10 хвилин 30 червня 2022 року, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 68.0-83.1 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах, по вулиці Злагоди в смт. Тиврів Вінницької області, в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_9 , 1946 року народження, з явно вираженими ознаками інвалідності, яка опираючись на палицю, переходила проїзну частину дороги зліва на право відносно руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, виїхав на смугу зустрічного руху та біля будинку № 2 допустив наїзд на останню.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження та під час надання медичної допомоги від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у Тиврівській ЦРЛ.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.07.2022 № 457 ОСОБА_9 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травма (синці, садна та рана на обличчі; крововиливи в м'які тканини голови ліворуч та праворуч; крововилив в правий скроневий м'яз); тупої закритої травми грудної клітки (множинні переломи ребер праворуч та ліворуч, крововиливи в переднє та заднє середостіння); тупої закритої травми живота (садно на передній поверхні живота, забій правої нирки, крововиливи в наднирники); загальних ознак струсу тіла (точкові крововиливи в зв'язкові апарати внутрішніх органів); повного відриву правої ключиці від акроміального відростка; перелому правої плечової кістки; повних закритих гвинтоподібно-скалкових переломів велико- та малогомілкових кісток обох гомілок зі зміщенням; множинних синців, садна та рани на нижніх та верхніх кінцівках). Смерть ОСОБА_9 настала від вище вказаної сполучної травми тіла, що ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_9 є причинний зв'язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_9 утворилася від дії твердих тупих предметів, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 30.06.2022 та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що небезпечна для життя у момент її спричинення. Локалізація та характер компонентів й складових сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_9 вказують на те, що момент первинного контакту вона перебувала у вертикальному положенні, чи близькому до такого положення. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_9 етилового та інших спиртів не виявлено, що свідчить про тверезий стан на момент настання її смерті.
Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу від 15.07.2022 № СЕ-19/102-22/9562-ІТ, у деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ-2101», номерний знак НОМЕР_1 , експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
Згідно висновку авто-технічної транспортно-трасологічної експертизи 18.07.2022 № СЕ-19/102-22/10248-ІТ, швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2101» державний номер НОМЕР_1 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс, визначається рівною біля 68.0-83.1 км/год. Наїзд на пішохода ОСОБА_9 автомобілем «ВАЗ-2101» стався на проїзній частині вул. Злагоди смт. Тиврів перед розташуванням взуття та речей пішохода. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_7 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «ВАЗ-2101» до місця знаходження пішохода. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «ВАЗ- 2101» ОСОБА_7 , вбачається невідповідність вимогам п.п 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням зазначеної події дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_7 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п 1.7, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно яких:
п. 1.7 - «Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності» ;
п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п. 12.4 - « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
Порушення ОСОБА_7 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками - настанням смерті ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить змінити вирок в частині призначеного судом покарання, та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, та покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що судом не було враховано скоєння злочину ОСОБА_7 з необережності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, мешкає із родиною та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Також ОСОБА_7 відшкодував шкоду потерпілій, просив вибачення, що свідчить про його каяття та бажання виправити ситуацію, що склалася, та прокурор не заперечував щодо застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просять про пом'якшення покарання шляхом застосування ст. 75 КК України до призначеного покарання та пояснили, що судом першої інстанції зазначено ряд обставин, що пом'якшують покарання, але не взято їх до уваги при призначенні покарання, як і думку прокурора про застосування ст. 75 КК України, просили врахувати, що у обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася третя дитина, окрім якої є двоє дітей у віці 10 років та 8 років, дружина обвинуваченого не може працювати у зв'язку з народженням дитини, а тому в разі реального покарання, сім'я обвинуваченого буде перебувати в складних життєвих обставинах, прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки не пов'язаний з позицією прокурора висловленої в суді першої інстанції, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та матеріалами кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення, у тому числі вирок суду, має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є обґрунтованим і законним та в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому вирок переглядається лише в частині призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції взяв до уваги в якості обставини, що пом'якшує покарання, відшкодування шкоди потерпілій, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, позитивну характеристику, працевлаштування і наявність трьох малолітніх дітей на утриманні, проте не вбачав підстав для звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України, враховуючи обставини справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої, яка не просила про звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Сторона захисту при цьому просила взяти до уваги, що потерпіла також і не просила про призначення реального покарання обвинуваченому ОСОБА_7 .
Також на думку апеляційного суду суд першої інстанції взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо порушення потерпілою ОСОБА_9 правил дорожнього руху, оскільки вона переходила проїздну частину в неустановленому місці, як намагання уникнути відповідальності, проте хоча таке порушення і не є підставою для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, проте має бути також взято до уваги, як обставина, що сприяла вчиненню ДТП, оскільки законом на пішоходів також покладається обов'язок суворо дотримуватися ПДР, чого не було дотримано в дійсності потерпілою ОСОБА_9 , зважаючи на її вік і фізичні недуги.
Суд, призначаючи покарання, має виходити з того, щоб була досягнута мета виправлення - запобігання вчиненню нових злочинів.
Апеляційний суд на підставі всіх обставин справи, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 не вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції, а тому приходить до висновку про можливість застосування ст. 75 КК України до призначеного основного покарання, яке під контролем органу пробації за дотриманням обов'язків, покладених на засудженого буде сприяти його виправленню і недопущення вчинення нових злочинів, зокрема і в області безпеки руху, бо обвинувачений ОСОБА_7 позбавляється права керування транспортними засобами на три роки.
Також апеляційний суд бере до уваги, що на даний час на утриманні ОСОБА_7 перебуває троє малолітніх дітей і дружина, яка доглядає за новонародженою дитиною, а тому ізоляція ОСОБА_7 від суспільства у виді реального позбавлення волі поставить його утриманців у надзвичайно складні життєві умови.
На підставі викладеного та керуючись ст. 407, 409, 419 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2023 стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробовуванням та іспитовим строком на три роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі трьох місяців.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4