Справа № 138/936/15-к
Провадження №11-кп/801/1021/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання,
за участю прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
ВСТАНОВИВ:
До Могилів-Подільського міськрайонного суду звернувся захисник засудженого ОСОБА_7 з клопотанням, в порядку ст.80 КК України та ст.152 КВК України, про звільнення засудженого від відбування покарання призначеного йому вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 у виді позбавлення волі, у зв'язку із закінченням строків давності виконання такого вироку суду.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.201 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією предметів контрабанди. На підставі ст.75, п.3 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк на 3 роки та покладено на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від
14.04.2015 відносно ОСОБА_7 набрав законної сили 30.07.2015 та 13.08.2015 надійшов на виконання до Могилів-Подільського районного підрозділу кримінальної-виконавчої інспекції. У зв'язку з тим, що засуджений ОСОБА_7 не з'являвся на реєстрацію до інспекції, Могилів-Подільський районний підрозділ кримінально-виконавчої інспекції звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2016 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого ОСОБА_7 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди, призначеного за ч.1 ст.201 КК України вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.05.2022 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2016 про направлення засудженого ОСОБА_7 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди, призначеного за ч.1 ст.201 КК України вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 - скасовано. Призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2022 направлено засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контроабанди, призначеного за ч.1 ст.201 КК України вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.11.2022 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2022 залишено без змін.
Зважаючи на закінчення строків виконання обвинувального вироку, встановлених ст.80 КК України, в інтересах засудженого до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області адвокатом було подане клопотання про звільнення від відбування покарання.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайоного суду Вінницької області від 07.03.2023 суд вирішив звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.201 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Однак, за апеляційною скаргою прокурора своєю ухвалою від 24.04.2023 Вінницький апеляційний суд скасував вказану вище ухвалу про звільнення засудженого від відбування покарання.
Оскільки, відповідно до норм КПК України, засуджений не має права на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, він водночас не обмежений у кількості звернень до суду першої інстанції з клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків виконання обвинувального вироку суду.
Відповідно до ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин.
Як вбачається з вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015, ОСОБА_7 було засуджено до 5 років позбавлення волі за тяжкий злочин, а отже у випадку, якщо вирок не було виконано протягом 5 років з дня набрання ним чинності-засуджена особа має бути звільнена від відбування покарання.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 відносно ОСОБА_7 набрав законної сили 30.07.2015. Останнім днем виконання вироку відповідно до ст.80 КК України є 30.07.2020.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Окрім того, ч.3 ст.80 КК України, передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня зявлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У ч.4 ст.80 КК України, також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Враховуючи, що вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 не було виконано-термін його невиконання становить більше 7 років. Строк давності виконання щодо вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від14.04.2015 відповідно до ч.1 ст.80 КК України становить 5 років, а отже закінчився 30.07.2020. Засуджений ОСОБА_7 не ухилявся від відбування призначеного йому покарання та не міг ухилятись від відбування покарання, оскільки він був звільнений від його відбування вироком суду на підставі ст.75, п.3 ч.1 ст.76 КК України.
30.09.2022 засудженого направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі, оскільки ухвала суду від 25.08.2016 була скасована судом апеляційної інстанції, вже після закінчення строку передбаченого ст.80 КК України та ст.152 КВК України (після 30.07.2020). Отже станом на 30.07.2020 засуджений був звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з покладенням на нього певного обов'язку. Цей обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання не є покаранням в розумінні ст.51 КК України. Засуджений не порушив обов'язку щодо повідомлення про зміну місця проживання, оскільки ніколи не мав постійного місця проживання на території України і 07.07.2015, після постановлення вироку у справі, він повернувся за адресою свого постійного місця проживання в Республіці Молдова. Він змушений був перебувати на території України в 2015 році лише для участі у розгляді даного кримінального провадження. Доказів того, що засуджений в період з 30.07.2015 (набрання вироком законної сили) до 30.07.2020 (закінчення строків виконання вироку) ухилявся від відбування покарання (що може бути встановлено та підтверджено відповідним вироком суду) сторона обвинувачення не надавала. Висновки про порушення обов'язку повідомляти КВІ про зміну місця проживання зроблені без жодного доказу.
Після виїзду з України, засуджений не міг фактично повернутися в Україну на протязі 3-х років. Вирок суду було звернуто до виконання лише 13.08.2015, в час коли уже відносно засудженого існувала заборона з приводу перетину кордону на в'їзд в Україну, у зв'язку з перевищенням терміну його перебування на території цієї держави. Тобто він не мав наміру ухилятись навіть від виконання обов'язку, покладеного на нього вироком суду, однак обставини, що склались не дали йому об'єктивної можливості це зробити.
15.08.2023 ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2023 було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , оскільки зазначені захисником обставини вже були оцінені судом апеляційної інстанції та в задоволенні аналогічного клопотання було відмовлено (ухвала Вінницького апеляційного суду від 24.04.2023) та судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду подання Могилів-Подільського МРВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ухвала Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2022, якою задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції та направлено ОСОБА_7 для відбування покарання згідно вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2015 та ухвала Вінницького апеляційного суду від 29.11.2022, якою ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду залишена без змін), а нових обставин під час розгляду клопотання судом не встановлено.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
Свої вимоги захисник мотивує тим, що засуджений ОСОБА_7 не ухилявся від відбування призначеного йому покарання, так як був звільнений від його відбування вироком суду, а покладені на нього обов'язки не є покаранням в розумінні ст. 51 КК України.
Крім того, ОСОБА_7 був направлений для відбуття покарання в порядку ч. 2 ст. 78 КК України вже після закінчення строку виконання вироку, тобто після 30.07.2020, засуджений не порушував обов'язки, оскільки не мав постійного місця проживання на території України, до набрання вироком законної сили виїхав до Республіки Молдова, де має постійне місце проживання та родину.
Також ОСОБА_7 з 07.07.2015 по 07.01.2016 не міг в'їхати в Україну через перевищення строку перебування в ній 90 днів на протязі 180 днів, а з 24.07.2015 до 24.07.2018 щодо нього діяло рішення про заборону в'їзду в Україну через несплату штрафу за ч. 2 ст. 203 КпАП України.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просить про скасування ухвали і задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання та пояснив, що ОСОБА_7 не ухилився від відбування покарання, оскільки покладений на нього обов'язок про повідомлення про зміну місця проживання не є покаранням, а також врахувати, що ОСОБА_7 не став на облік через об'єктивні причини, бо була заборона на в'їзд в Україну, також не враховано, що пройшли строки давності виконання вироку, прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вирок був скерований для виконання, але через відсутність ОСОБА_7 , орган пробації звернувся про скасування звільнення з випробуванням, також ОСОБА_7 було відомо про те, що стояло питання про скасування умовного покарання, проте він жодного разу не з'явився до органу пробації і строки виконання вироку не закінчилися, оскільки ОСОБА_7 оголошувався в розшук в 2016 році та з 23.12.2022 до цього часу ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги апеляційний суд не знаходить підстав для скасування судового рішення.
Суд першої інстанції повно перевірив доводи клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , зважаючи на те, що аналогічного змісту клопотання вже було предметом розгляду суду першої та апеляційних інстанцій та не знайшов нових обставин для задоволення клопотання.
Апеляційний суд бере до уваги, що доводи клопотання вже були предметом перегляду попереднім рішенням, зокрема апеляційною інстанцією, яка своєю ухвалою від 24.04.2023 задовільнила апеляційну скаргу прокурора та відмовила у клопотанні про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання.
Апеляційним судом також проаналізовані доводи клопотання щодо відсутності ознаки ухилення від відбування покарання, зокрема, що не було порушено обов'язок повідомляти про зміну місця перебування.
Судом було встановлено, що ОСОБА_7 під час розгляду судом кримінального провадження за ч. 1 ст. 201 КК України зазначав про своє фактичне проживання в АДРЕСА_1 , про що зазначено в тексті вироку, а реєстрація в Республіці Молдова, тому є безпідставними доводи захисника, що було відомо про те, що ОСОБА_7 проживає в Молдові, оскільки місце реєстрації і фактичне проживання можуть не співпадати, і місце проживання зазначається не залежно від того є воно постійним чи тимчасовим.
Крім того, після ухвалення вироку ОСОБА_7 надав підписку, що зобов'язується з'явитися до Могилів-Подільського районного підрозділу КВІ в м. Могилів-Подільському в трьох денний строк з моменту набрання вироком законної сили.
За зазначеною адресою в м. Могилів-Подільському засуджений отримав копію вироку.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14.04.2015 щодо ОСОБА_7 набрав законної сили 30.07.2015, проте, як встановлено, засуджений ОСОБА_7 не дочекавшись набрання вироком законної сили, 07.07.2015 покинув Україну, при цьому не повідомивши КВІ про необхідність залишити місце перебування в м. Могилів-Подільський, щоб не виникало сумнівів щодо того, що він умисно ухиляється від відбування покарання.
Як свідчать матеріали кримінального провадження, засуджений ОСОБА_7 , розуміючи, що фактично він не з'явився до КВІ, не став на облік, що свідчило б про початок відбування ним покарання, за весь час не надіслав жодної заяви з приводу поважності причини зміни свого місця проживання, навіть тоді, коли викликався судом на розгляд клопотання про скасування звільнення від відбування покарання, також не перебував за місцем реєстрації, а зі слів батька виїхав до росії, що свідчить про те, що до КВІ не повідомляв про місце свого фактичного перебування, що спростовує доводи захисника, що не змінював місце проживання в Молдові.
Є обґрунтованими доводи прокурора, що під час заборони на в'їзд ОСОБА_7 в Україну засуджений не повідомляв КВІ, що не може з'явитися через поважні причини, також не намагався з'явитися після закінчення дії заборони на в'їзд в Україну.
За повідомленням КВІ Могилів-Подільського РП, вирок щодо ОСОБА_7 отриманий 13.08.2015 та прийнятий до виконання, іспитовий термін мав тривати три роки, а тому не можна погодитися з тим, що спливли строки для виконання вироку, оскільки вирок щодо ОСОБА_7 не виконувався у зв'язку з його ухиленням від виконання вироку і посилання на закінчення п'ятирічного терміну є формальним, оскільки ОСОБА_7 з 2016 року був оголошений у розшук, на даний час також перебуває у міжнародному розшуку, що також є свідченням того, що засуджений ОСОБА_7 не перебуває за місцем свого проживання в Молдові.
Також на даний час існує нескасоване судове рішення про скасування звільнення від умовного покарання та направлення засудженого для відбування реального покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 407, 409, 419 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4