Справа № 133/2363/20
Провадження №11-кп/801/1060/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
його захисника - адвоката ОСОБА_8
та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 9 серпня 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Танюшівка Новопсковського району Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, громадянин України,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Звільнено його від покарання, призначеного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Залишено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання обвинуваченому ухвалено рахувати з дати набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 19.12.2019 по 21.12.2019, а також час перебування під вартою з 11.07.2020 по день набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
ВСТАНОВИВ:
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він, діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, у вересні 2019 року, точну дату встановити не вдалося, в денний час, маючи умисел на незаконне придбання наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, знайшов біля місцевого ставу в с.Самгородок Козятинського району Вінницької області паперовий згорток із насінням та фрагментами рослин конопель.
Після цього ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що рослини коноплі є наркотичним засобом, обіг яких заборонено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власного вживання в якості наркотичного засобу, без мети збуту, привласнив знайдений згорток із насінням та фрагментів рослин конопель. У такий спосіб ОСОБА_7 придбав наркотичний засіб.
Знайдений згорток ОСОБА_7 переніс до домоволодіння, у якому він на час вчинення кримінального правопорушення тимчасово проживав, за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого ОСОБА_7 відділив насіння від фрагментів рослин коноплі. У такий спосіб ОСОБА_7 незаконно виготовив наркотичний засіб.
Після цього ОСОБА_7 незаконно зберігав наркотичний засіб у своєму домоволодінні без мети збуту і періодично вживав сам шляхом куріння.
03.10.2019 під час проведення огляду домоволодіння, у якому спільно проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , яке оглянуте на підставі добровільної згоди ОСОБА_9 , яку вона виклала у письмовій заяві, у господарському приміщенні на холодильнику виявлено та вилучено паперовий згорток із частково подрібненою речовиною рослинного походження, зовні схожу на рослини конопель, який ОСОБА_7 зберігав для власних потреб, без мети збуту.
Крім цього, у житловому будинку на території зазначеного домоволодіння в коридорі на шафі виявлено та вилучено два паперових згортки із насінням, зовні схожим на рослини конопель, та фрагментами речовини рослинного походження, які ОСОБА_7 також зберігав для власних потреб, без мети збуту.
Відповідно до висновку експерта від 16.10.2019 №1085 надана на експертне дослідження речовина рослинного походження, схожа на насіння і фрагменти рослин конопель, яка містилась у двох паперових згортках, вилучених на шафі у коридорі житлового будинку на території домоволодіння, де проживав ОСОБА_7 , є дозрілим насінням рослини роду Коноплі у кількості 28,08 г і до наркотичних засобів не відноситься, а речовина рослинного походження зеленого кольору, яка містилась у цих згортках, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 0,703 г.
Відповідно до висновку експерта надана на експертизу речовина рослинного походження, поміщена у паперовий згорток, який вилучено на холодильнику у господарському приміщенні на території домоволодіння, де проживав ОСОБА_7 , є наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 13,53 г.
Таким чином, під час проведення огляду домоволодіння та господарських приміщень, де проживає ОСОБА_7 , виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою 14,233 г.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» («Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1») канабіс віднесено до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено.
Відповідно до таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, невеликий розмір канабісу - цілих або різного ступеня подрібнення будь-яких частин рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою, становить кількість масою до 5,0 г.
Тобто маса вилученого у ОСОБА_7 наркотичного засобу - канабісу перевищує невеликий розмір, встановлений відповідними нормативними актами України з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Крім того, 11.07.2020 приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до місця свого тимчасового проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_7 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на той час перебувала вдома із трьома малолітніми дітьми.
Знаючи, що ОСОБА_7 повертається додому у нетверезому стані, вона зачинилась з дітьми у будинку, щоб уникнути сварки та побоїв із нетверезим співмешканцем, оскільки до вказаного дня ОСОБА_7 у нетверезому стані неодноразово вчиняв сварки і бив її.
ОСОБА_7 , виявивши, що його співмешканка з дітьми зачинилась у будинку, роздратувався, вибив двері, зайшов до будинку і пройшов до вітальні, де на той час перебувала ОСОБА_9 та їх спільна дочка ОСОБА_11 , 2005 року народження, та вчинив сварку.
Під час сварки у ОСОБА_7 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 схопив зі столу кухонного ножа та завдав ним один удар ОСОБА_9 у живіт.
ОСОБА_11 , яка стала свідком події, повідомила, що піде викликати швидку допомогу і поліцію, і вийшла з вітальні. ОСОБА_7 усвідомлюючи, що його можуть застати на місці злочину, кинув ножа та з місця події зник.
В результаті умисних дій ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням круглої зв'язки печінки, шлунково-ободової зв'язки та великого чепця, яке ускладнилось внутрішньо-черевною кровотечею. Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 192 від 12.08.2020 проникаюче поранення черевної порожнини було небезпечним для життя в момент заподіяння і за цією ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
На вирок суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з призначеним покаранням та просить його зменшити. Обґрунтовує свої доводи тим, що він усвідомив свої помилки, просить звернути увагу, що він із сім'єю є внутрішньо переміщеними особами з 2014 року, його дружина та троє малолітніх дітей є інвалідами першої групи по зору та потребують допомоги з його боку.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить змінити вирок в частині призначення покарання ОСОБА_7 , а саме призначити йому покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Апеляційну скаргу мотивує тим, що попереднього умислу нанести ножове поранення потерпілій у нього не було, в ході досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_7 давав правдиві покази, щиро розкаявся у вчиненому та просив у потерпілої вибачення, за місцем проживання позитивно характеризується. Судом також не враховано, що між обвинуваченим та потерпілою виникали часті конфлікти, які провокувала сама потерпіла.
На апеляційні скарги представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав заперечення, в яких, вважаючи визначену судом міру покарання ОСОБА_12 достатньою, просить вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги, прокурора ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , які заперечили проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не знаходить.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, обґрунтований та базується на досліджених у судовому засіданні доказах, кваліфікація дій обвинуваченого є вірною та учасниками судового розгляду не оспорюється.
У зв'язку із цим вирок у цій частині колегією суддів відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України не перевіряється.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг сторони захисту щодо пом'якшення покарання обвинуваченому, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повній мірі.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, ряд обставин, які його обтяжують - вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, у присутності дитини, щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах та у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений щиро кається та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення вже були враховані судом першої інстанції при призначенні йому покарання.
Також судом було враховано і особу обвинуваченого, а тому відповідні доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Неспроможними є доводи захисника щодо відсутності у обвинуваченого попереднього умислу нанести ножове поранення потерпілій, оскільки у апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 не оспорює встановлені судом обставини кримінального правопорушення.
Не підтверджуються матеріалами кримінального провадження і доводи захисника про те, що часті конфлікти у сім'ї провокувала сама потерпіла.
Колегія суддів погоджується з встановленими судом першої інстанції обставинами і вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання, наближене до максимальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 121 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, призначене ОСОБА_7 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, узгоджується з роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» є справедливим за своїм розміром, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
При цьому, колегія суддів керується не лише національним законодавством щодо призначення кримінального покарання, а й враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів», рішення від 09.10.2003 у справі «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вирок законним, обґрунтованим, вмотивованим і справедливим, у зв'язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 9 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 - у той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4