Справа № 127/20376/23
Провадження №11-кп/801/1013/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі :
головуючого :судді - ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці в залі судових засідань апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2023 року, якою клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» задоволено та звільнено умовно-достроково від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_7 , -
ВСТАНОВИВ:
Адміністрація Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 на підставі ст. 81 КК України, посилаючись на те, що ОСОБА_7 відбув 2/3 строку призначеного покарання, своєю поведінкою та ставленням до праці за період відбування покарання довів виправлення. Під час відбування покарання навчався у комунальному закладі «Вінницький ліцей № 9» та здобув повну загальну середню освіту, характеризується позитивно, працевлаштований в установі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2023 року клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» задоволено. Засудженого ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування покарання з невідбутою частиною призначеного покарання 1 рік, 7 місяців, 10 днів.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 , не погоджуючись з висновком суду, просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2023 року про задоволення клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» та звільнення умовно-достроково засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, постановивши нову, якою відмовити у задоволенні клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 на підставі ст. 81 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що судом не враховано, що за час відбування покарання ОСОБА_7 допустив 2 порушення режиму відбування покарання, дисциплінарні стягнення за які погашено, однак сама їх наявність свідчить про необхідність додаткового вивчення особи, оскільки неможливо стверджувати про сумлінну поведінку засудженого під час всього періоду відбування покарання. Крцм того, в судовому засідання захисник стверджував, що ОСОБА_7 визнавав вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, однак це не відповідає дійсності, оскільки відповідно вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23.09.2020 року ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що вину у вчиненні тримильних правопорушень визнає частково, а саме не визнає факти крадіжок батарей, які вказані в обвинувальному акті. Таким чином. ОСОБА_7 повністю заперечував свою причетність до вчинення окремих епізодів його злочинної діяльності. Засуджений ОСОБА_7 прибув до державної установи ВК №86 17.05.2021, однак перше заохочення отримав фактично через 6 місяців, а саме 06.01.2022 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді апеляційного суду, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, просили залишити ухвалу суду без змін; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга прокурора -задоволенню не підлягає.
Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.
Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.
Дані вимоги судом першої інстанції при щодо ОСОБА_10 місцевим судом виконано в повному об'ємі.
Як вбачається з п.2 ч.1 ст.537 КПК України щодо питань, які вирішуються судом під час виконання вироків , під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України щодо порядку вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку, питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органом або установи виконання покарань, а також інших осіб, установи або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно- дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч.3 ст.81 КК України.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування покарання засудженим:
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Отже, зі змісту вказаної норми випливає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за наявності таких обов'язкових умов, як відбування покарання у виді позбавлення волі, доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, фактичне відбуття встановленої законом частини призначеного покарання в залежності від класифікації злочину за ступенем тяжкості, формою вини та об'єктом суспільно-небезпечного посягання, наявності попередніх судимостей.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року №2 умовно -дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
При розгляді матеріалів справи суд прийшов до правильного висновку про фактичне відбуття засудженим ОСОБА_7 2/3 частини строку призначеного йому покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23.09.2020 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі, що дало йому право при певних умовах бути умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі.
Крім того, засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, за час відбування покарання в установі за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці 5 разів заохочувався адміністрацією установи, стягнення на момент розгляду клопотання погашені. Засуджений ОСОБА_7 на профілактичних обліках не перебуває, виконавчих листів про стягнення боргу в установі не має, стосунки з кримінально налаштованими особами не підтримує, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, за час відбування покарання здобув повну загальну середню освіту, виявляє активне бажання працювати, володіє достатніми професійними навичками, до виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Підтримує соціально-корисні зв'язки із дружиною. Приймає активну участь у заходах соціально-виховного характеру. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 , за результатами проведення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення на засудженого ОСОБА_7 , останній складає середній рівень ризику.
І хоча умовно-дострокове звільнення є актом заохочення і застосовується тільки до тих засуджених, які сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і таке звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду, - оцінюючи поведінку засудженого та відношення його до праці під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, місцевий суд з огляду на діюче законодавство не вправі був допустити випадку необґрунтованої відмови в умовно-достроковому звільненні з мотивів наявності раніше допущених порушень та з інших підстав, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, а тому прийшов до правильного висновку про задоволення зазначеної скарги.
Так, як вбачається з висновку щодо ступеня виправлення засудженого він характеризується позитивно, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. За час відбування покарання порушень вимог режиму відбування покарання допускав, проте стягнення
погашені, має 5 заохочень.
На підставі доказів, наявних матеріалах справи, суд зробив вірний висновок, що ОСОБА_7 поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому вважає за доцільне застосувати до засудженого ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 навчався в комунальному закладі «Вінницький ліцей № 9» та здобув повну загальну середню освіту.
Крім того, дійсно, засуджений ОСОБА_7 не був працевлаштованим на виробництві установи, проте бере активну участь по роботах з благоустрою установи та відділення.
Той факт, що ОСОБА_7 допустив порушення встановленого порядку, за що мав дисциплінарне стягнення, як зазначено у скарзі прокурора на підтвердження своєї вимоги про скасування рішення місцевого суду, - не свідчить, на думку колегії суддів, про незаконність ухвали суду, оскільки допущені засудженим порушення встановленого порядку не є суттєвими порушеннями та на момент звернення до суду є погашеними.
За висновком комісії установи виконання покарань від 06.06.2023 року № 13, ОСОБА_7 власною поведінкою та ставлення до праці довела своє виправлення, тому заслуговує на застосування до неї вимог ст. 81 КК України.
Водночас колегія суддів зауважує, що ці відомості враховуються у сукупності з іншими обставинами провадження й самі по собі слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання не можуть, як і не можуть вказувати на те, що поведінка засудженого не зазнала позитивних змін.
Відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 є обґрунтованою і вмотивованою, оскільки викладені в ній висновки відповідають фактичним обставинам провадження як такі, що підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду в повному об'ємі.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.
Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які тягнуть за собою скасування рішення, при апеляційному перегляді не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2023 року, якою клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» задоволено та звільнено умовно-достроково від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4