Справа № 749/930/23
Номер провадження 3/749/675/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2023 р. м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шаповал З.О.
за участю секретаря Мирошниченко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ матеріали, які надійшли від Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, такого що раніше до адміністративної не притягувався,-
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП-
ВСТАНОВИВ:
До Щорського районного суду Чернігівської області надійшов протокол серії ВАВ №248532 від 23.08.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 23.08.2023 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходився за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим ОСОБА_1 , скоївадміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП: повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, законом не передбачено наслідків ухилення від отримання повістки.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону до процедури виклику правопорушника.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Законодавство про адміністративні правопорушення не містить заборони на використання аналогії закону.
У найближчій галузі права - кримінальному, міститься заборона застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією (ч. 4 ст. 3 КК України). Проте, у кримінальному процесуальному законі аналогію не заборонено.
27.02.2023 року, за аналогією з цивільним процесуальним (ст. 128 ЦПК України) та адміністративним процесуальним законом (ст. 130 КАС України), на Офіційному веб-сайті «Судова влада України» було розміщено оголошення про виклик в судове засідання ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 , вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Заяв та клопотань від ОСОБА_1 , до суду не надходило, а тому суд вважає можливим розглянути дану справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Так, частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Отже, відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за домашнє насильство, при цьому в причинному зв'язку з домашнім насильством повинні бути наслідки у вигляді шкоди таабо можливої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У протоколі серії ВАВ №248532 від 23.08.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП не розкрито, які саме дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 .
Відповідно до принципу змагальності та диспозитивності судового процесу, суд може розглядати справи в межах пред'явленого обвинувачення. Положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не надано суду права перекваліфіковувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, суд вважає за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.40-1, 173-2, 247, 283-285 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Щорський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.О.Шаповал