Провадження № 2/742/933/23
Єдиний унікальний № 742/3052/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Тандури К.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з 08.07.2017 до 24.04.2019 в сумі 36160,81 грн.
Вимоги мотивовані тим, що в провадженні ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки, 2005 року народження. Відповідач неналежно виконував свої зобов'язання щодо сплати аліментів. Згідно розрахунку розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 08.07.2017 до 24.04.2019 становить 133802,40 грн, але оскільки розмір пені по аліментах не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості по аліментах, просить стягнути 36160,81 грн.
08.08.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що на даний час заборгованість по аліментах відсутня, а спільна з позивачем донька досягла повноліття.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.7).
ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.6).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах складеному державним виконавцем заборгованості по виконавчому листу №2-70 від 06.01.2007, по сплаті аліментів ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 за період з 01.06.2017 по 31.03.2019 складає 36160,81 грн. (а.с.9, зворот,10).
Відповідно до розрахунку розміру неустойки за період з 08.07.2017 по 24.04.2019 за прострочення сплати аліментів станом на 24.04.2019 складає 133802,40 грн. (а.с.4).
10.03.2023 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки закінчився передбачений законом строк для даного виду стягнення, боргу по аліментах немає (а.с.34).
Відповідно до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.
Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Факт прострочення відповідачем сплати аліментів на користь позивача за вказані у позовній заяві періоди доведено належними й допустимими доказами розрахунками заборгованості зі сплати аліментів. Відповідачем не доведено, що це прострочення сталося не з його вини.
При визначені розміру неустойки судом враховується правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 14-37цс18.
З наданих суду доказів про суми та строки проведення оплати, положень ст.196 СК України в частині визначення розміру неустойки (пені) і строку в межах якого пред'явлений позов судом встановлено, що загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2017 по 31.03.2019 становить 133802,40 грн.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доведення кожною стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, закріплений ст.81 ЦПК України.
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Встановлено, що розмір заборгованості по аліментах за період з 01.06.2017 по 31.03.2019 становить 36160,81 грн, розмір неустойки по аліментах за цей період - 133802,40 грн, таким чином з врахуванням ст. 196 СК України підлягає стягненню неустойка по аліментах не більше 100 відсотків розміру заборгованості. Стороною відповідача не надано доказів на спростування заборгованості по аліментах за вказаний період.
За таких обставин позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Пунктом 2 частини 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн представник позивача надав копію ордера, договір про надання правничої дороги від 21.02.2023, протокол погодження договірної ціни за надання послуг, рахунок-фактуру, акт виконаних робіт. Проте всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України суду не надано доказів, які б підтверджували здійснення відповідних витрат. Дана обставина унеможливлює відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених позивачем витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Таким чином суд задовольняє позов частково.
Враховуючи те, що позивач за подання позову, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, суд, з огляду на ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути дані витрати з відповідача по справі на користь держави.
Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 за період з 08 липня 2017 року до 24 квітня 2019 року у сумі 36160,81 грн (тридцять шість тисяч сто шістдесят грн. 81 коп).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлено 16.10.2023.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО